Ухвала суду № 58978757, 14.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4124/16-к Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 11-сс/783/412/16 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого-судді Тенюха В.П.,

Суддів: Кобзара В.М., Танечника І.І.,

Секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

з участю прокурора Букаловського Р.О.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2016 року про направлення його до клінічного закладу Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи,

встановила:

цією ухвалою клопотання старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 задоволено та направлено підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у КЗ Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи, терміном на 30 діб.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та призначити амбулаторну судову-психолого-психіатричну експертизу з урахуванням запитань його захисника та запису телепередачі Головного психіатра.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог підозрюваний покликається на те, що підставою прийнятого рішення слідчого судді стала довідка від 10.06.2016 року № 1518д, видана Львівським обласним психоневрологічним диспансером, де обумовлено, що ОСОБА_2 з 02.04.1963 року по 25.09.2000 року знаходився на «Д» обліку з приводу віддалених наслідків черпно-мозкової травми з виражено емоційно-вольовою нестійкістю та постійно приймав амбулаторне та стаціонарне лікування. Однак, як зазначає апелянт, дана довідка була предметом дослідження Головного психіатра України в ефірі телепередачі «Говорить Україна» від 09.06.2016 року, де він сказав, що дана довідка не свідчить про психічні захворювання, а отже він є здоровою людиною.

Окрім цього, звертає увагу на те, що у 2008 році Апеляційний суд Львівської області, який досліджував справу Галицького районного суду Львівської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, робив запит в диспансер, який подав довідку, що ОСОБА_2 здоровий і підстав для обстеження та лікування немає, на підставі чого суд визначив місце проживання дитини з ним.

Заслухавши доповідача, адвоката підозрюваного ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, який вважає таку безпідставною, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.

Приймаючи рішення про необхідність направлення підозрюваного ОСОБА_2 до клінічного закладу Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи, слідчий суддя місцевого суду прийшов до переконання, що клопотання слідчого підлягає до задоволення у звязку із необхідністю забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, і з цією метою слід визначити психічний стан ОСОБА_2, для чого необхідні спеціальні знання у галузі судової психіатрії.

Як встановлено апеляційним судом, 23.06.2016 року ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.2 ст.156, ст.166 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що протягом 2005 - 2016 років, точна дата та час слідством не встановлені, ОСОБА_2, перебуваючи у м.Львові по вул.Театральна, 24/4, будучи батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи умисно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, вчиняв щодо неї розпусні дії сексуального характеру, насильно роздягав її та торкався її статевих органів, примушував торкатися до нього, дивитися фільми порнографічного характеру, а також бути присутньою та спостерігати за тим, як він задовольняв свою статеву пристрасть самостійно або вступав у статеві зносини з іншими жінками та чоловіками, що згідно з висновками судово - психіатричного експерта від 27.05.2016 року №№311, 348 призвело до викривлення у малолітньої ОСОБА_4 сприйняття сексуальних відносин та її психосексуального розвитку, а також проявлення у неї психічного розладу у виді розгальмованого розладу прив'язаностей і психологічних розладів особистості: порушення ідентифікації об'єктів прив'язаностей (роль матері, роль батька, однолітків, педагогів), дисгармонійний розвиток, викривлення процесів соціалізації, неадекватна сексуальність.

Крім того, протягом 2005 - 2016 років, точна дата та час слідством не встановлені, ОСОБА_2, перебуваючи у м.Львові по вул.Театральна, 24/4, будучи батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи умисно, під виглядом виховання дитини, з метою залякування доньки, щоб схилити її до безумовного виконання усіх вимог, зокрема щодо задоволення його статевої пристрасті, неодноразово, систематично у вказаний період вчиняв щодо неї дії, що мають ознаки мордування: вчиняв насильницькі дії, будячи та силоміць стягуючи з ліжка уночі, мучив, обмежуючи сон потерпілої, виштовхуючи на сходову клітку у хатньому одязі та не пускав у квартиру, наносив побої по голові, тілу та кінцівках руками або предметами побуту, кидав на підлогу, тягав за волосся, при цьому спричиняючи їй фізичний біль, фізичні та моральні страждання, що не завжди супроводжувалось нанесенням тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які проявилися в тому, що він, будучи батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, протягом 2005-2016 років, проживаючи з нею у квартирі за адресою: вул. Театральна, 24/4, м. Львів, злісно не виконував батьківські обов'язки, передбачені ст. 150 СК України, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя, поважати дитину; а також заборони будь-яких видів експлуатації батьками своєї дитини та фізичних покарань дитини батьками, застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини, що супроводжувалося постійним розбещенням потерпілої її батьком, систематичним побоями та мордуванням, які містили ознаки мордування, з метою залякуванн малолітньої потерпілої. Згідно висновків судово-психіатричного експерта від 27.05.2016 року №№ 311,348, внаслідок неналежного, жорстокого та деструктивного виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків в цілому призвело до викривлення у малолітньої ОСОБА_4 сприйняття сексуальних відносин та її психосексуального розвитку, а також проявлення у неї психічного розладу у виді розгальмованого розладу прив'язаностей і психологічних розладів особистості: порушення ідентифікації об'єктів прив'язаностей (роль матері, роль батька, однолітків, педагогів), дисгармонійний розвиток, викривлення процесів соціалізації, неадекватна сексуальність.

Відповідно до ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобовязаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до ч.2 ст.509 КПК України, у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи, може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

На переконання колегії суддів, ураховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_2, які викликають сумніви щодо його осудності, слідчим суддею місцевого суду обгрунтовано, в порядку ст.ст.242, 509 КПК України, задоволено клопотання про направлення підозрюваного до клінічного закладу Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи з метою зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, і для встановлення яких необхідні спеціальні знання, що враховано слідчим суддею.

В матеріалах судового провадження достатні дані для проведення судово-психіатричної експертизи, зокрема згідно довідки від 10.06.2016 року № 1518, виданої Львівським обласним клінічним психоневрологічним диспансером ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 02.04.1963 року по 25.09.2000 року перебував на «Д» обліку з приводу віддалених наслідків черепно-мозкової травми з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю та постійно приймав амбулаторне та стаціонарне лікування (а.с.п.23).

Щодо покликань підозрюваного про перебування з 25.09.2000 року амбулаторної картки відносно нього в архіві як на обгрунтування відсутності у нього психічних захворювань, такі не заслуговують на увагу, оскільки у листі головного лікаря Львівського міського психоневрологічного диспансеру № 1152д, комісія, оцінюючи стан психічного здоровя ОСОБА_2 на момент огляду прийняла рішення, що такий не потребує активного психіатричного втручання, та передала його амбулаторну картку до архіву. Поряд з тим, зазначив, що у випадку загострення хвороби у ОСОБА_2, його амбулаторна картка може бути повернута в кабінет дільничного психіатра для надання адекватної психіатричної допомоги.

Наведене спростовує доводи апелянта щодо відсутності підстав для прийнятого слідчим суддею рішення.

На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала є законною та обгрунтованою, істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2016 року про направлення підозрюваного ОСОБА_2 до клінічного закладу Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П.ОСОБА_5ОСОБА_6Танечник