Рішення № 58978706, 07.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2108/15 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/783/3022/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Бойко С. М., Мельничук О. Я.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а:

09.11.2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 14.02.2014 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано. Відповідач не бере участі у вихованні малолітньої доньки та не надає допомоги на її утримання. Вона тривалий час (з лютого) не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, а тому має матеріальні труднощі в утриманні дитини. Просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи із 01.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01.12.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

Вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з неповним з»ясування усіх обставин справи.

Зокрема, зазначає, що був згідний з позовними вимогами лише в частині стягнення аліментів з моменту звернення позивача до суду. Жодних доказів ухилення від сплати аліментів на утримання дитини з 2013 року позивачем суду не подано. Зазначає, що з часу фактичного розпаду сім»ї позивач утримував доньку ОСОБА_5, надавав кошти та купував необхідні речі, що підтверджується відповідними чеками.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів з моменту звернення позивача до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що 22.12.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2було укладено шлюб, який рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 14.02.2014 року було розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження від подружнього життя у сторін народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 205.

Згідно з довідкою Золочівського районного центру зайнятості від 08.12.2015 року відповідач - ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний з 01.12.2015 року, згідно довідки Золочівської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 11.12.2015 року з 01.01.2014 року по 30.09.2015 року доходу від здійснення підприємницької діяльності не отримував.

Врахововуючи, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на доньку ОСОБА_5 у розмірі 1/3 усіх видів заробітку щомісячно.

Однак, колегія суддів, не може погодитися з висновком районного суду щодо того, що аліменти підлягають стягненню, починаючи з 01.12.2013 року.

Відповідно до положень ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Позивачка не надала суду доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на день ухвалення рішення суду має щомісячний заробіток (дохід), згідний сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), а відтак судом вірно визначено розмір аліментів в частині від його заробітку (доходу).

Крім того, прослуховуванням диску судового засідання технічними засобами встановлено, що позивач не визнавав позов в частині стягнення аліментів за минулий час, починаючи з 01.12.2013 року, на що покликався суд в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 58, 59, 212-214 ЦПК на обставини справи належної уваги не звернув, доводів відповідача у достатньому обсязі не перевірив, не встановив і не зазначив у рішенні наявність доказів того, що ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів, внаслідок чого прийшов до неправильного висновку про стягнення аліментів за минулий час, починаючи з 01.12.2013 року.

Тому рішення суду в частині періоду, за який підлягають стягненню аліменти, слід змінити та стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307,ст.ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 08 лютого 2016 року в частині періоду, за який підлягають стягненню аліменти, змінити та стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Бойко С. М.

ОСОБА_6