Постанова № 58978524, 13.07.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/816/15-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 липня 2016 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого- судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування п. 2 Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14 серпня 2014 року № 365 «Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкона квартири АДРЕСА_1» у м. Львові та стягнення судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування пункту 2 розпорядження відповідача від 14.08.2014 №365 «Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкона квартири № 26 на вул. Науковій, 34», яким позивача зобов'язано у місячний термін за власні кошти демонтувати самочинно встановлене засклення балкона склопакетами та привести балкон у попередній стан.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те , що 14.08.2014 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження № 365 «Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкона квартири № 26 на вул. Науковій, 34», яким позивача зобов'язано у місячний термін за власні кошти демонтувати самочинно встановлене засклення балкона склопакетами та привести балкон у попередній стан.

Вважає таке розпорядження протиправним та необґрунтованим, оскільки таке не доводилось до її відома, а про існування такого вона дізналася отримавши ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 465/8085/14-ц за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до неї про демонтаж самочинно встановленого засклення балкону .

Стверджує, що по визначенню терміну «балкону» , як виступаючої з площини фасаду огородженої площадки, то такого квартира АДРЕСА_2 немає, а має три лоджії, що суттєво відрізняються від даного поняття.

Зазначає, що відповідно до ст.. 383 ч.2 ЦК України, вона вправі, як власник квартири здійснювати у ній ремонт та зміни, якщо це не призведе до порушення прав власників інших квартир та санітарно технічним вимогам. Крім того, п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.05.2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва: засклення балконів та лоджій , крім будинків , що занесені до Державного реєстру нерухомого майна.

Доказом протиправності розпорядження є також не дотримання відповідачем процедури прийняття такого , що затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 835 від 09.09.2011 року « Про затвердження положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові», а саме , що таке прийнято за результатами розгляду доповідної записки ЛКП « Магістральне», висновку міжвідомчої комісії на підставі ст.. 152 ЖК України.

Також, постановою адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 07.08.2014 року № 259, на неї накладено штраф за ст.. 150 КупАП України, за нібито то самовільне без відповідних документів встановлення склопакетів на балкон квартири мешканкою АДРЕСА_3 ОСОБА_2, що прямо суперечить фабулі ст.. 150 КУпАП, яка не передбачає такого порушення.

З огляду на все викладене, просить свій адміністративний позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у позові, подав додаткові докази, а саме копію постанови Франківського районного суду м. Львова від 23.03.2015 року за його позовом , який задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано п.2 розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14.08.2014 року № 364 « Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкону АДРЕСА_4», а також правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільним та кримінальних справ у справі № 6-37728св15 від 02.03.2016 року, яким встановлено,що при проведенні засклення балкону отримання дозволу виконавчого комітету або іншого дозвільного органу місцевого самоврядування не потребується.

Представник позивача надав також постанову суду про скасування постанови відповідача щодо притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності .

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на те, що ними дотримано процедуру прийняття такого Розпорядження. Крім того, вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у Львівському окружному адміністративному суді , відтак двічі оскаржив ухвалу про відкриття провадження у даній справі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_2 є позивач та члени її сім»ї , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім»ї та прописку № 2623 від 28.07.2014 року.

14.08.2014 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження № 365 «Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкона квартири № 26 на вул. Науковій, 34», яким зобов'язано ОСОБА_1 у місячний термін за власні кошти демонтувати самочинно встановлене засклення балкона склопакетами та привести балкон у попередній стан.

Підставою для прийняття даного розпорядження була доповідна записка ЛКП «Магістральне» від 28.07.2014 року № 348 щодо самовільного встановлення склопакетів на балконі своєї квартири гр.. ОСОБА_1

Дана доповідна записка була скерована до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, де за наслідками розгляду такої, затверджено висновок міжвідомчої комісії від 12 серпня 2014 року, яка постановила, що самочинно засклений склопакетами балкон квартири АДРЕСА_5, проведено з порушенням вимог ст.. 152 ЖК України привести у попередній стан, а засклення балкону демонтувати.

Постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 239 від 07.08.2014 року , на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. за самовільне без дщозвільних документів встановлення склопакетів на балконі АДРЕСА_6.

Дана постанова нею в судовому порядку оскаржена та скасована судом.

Суд погоджується із доводами позивача, що згідно визначень термінів, наведених у додатку Б до Державних будівельних норм (ДБН) В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», балкон - це виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку, а лоджія - це перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія нє є верандою.

Крім того, в спірному розпорядженні відповідач покликається на ст.. 152 ЖК України, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 року № 835 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у місті Львові».

Однак, відповідно до ст.. 152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.. 376 ч.1 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, відповідно до ч.2 статті 383 ЦКУ України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Чинним пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773) зокрема визначено, що для квартир багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків не належать до самочинного будівництва: зокрема засклення балконів та лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Доказів належності будинку № 34 по вул. Науковій у м. Львові до нерухомих пам»яток архітектури стороною відповідача не надано, як і не наведено доказів, що засклення лоджії у квартирі, яка належить позивачу, будь-яким чином порушує права власників інших квартир та санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 даної норми Закону, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачем не наведено доказів, що спростовують адміністративний позов.

Відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, власники приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових та підсобних приміщень, балконій та лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, що проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого у встановленому порядку.

У Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 ,наведено визначення термінів «переобладнання» та «перепланування», а саме: переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів; перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Виходячи з усього наведеного вище, суд дійшов висновку, що засклення лоджій чи балконів не належить до самочинного будівництва, не є переплануванням чи переобладнанням жилого будинку чи квартири ДБН В.2.2-15-2005 допускають засклення, а відтак таке не потребує жодних дозволів, а тому прийняте відповідачем розпорядження є протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі № 6-37728св15 від 02.03.2016 року.

Крім того, доречними є доводи позивача про недотримання відповідачем процедури прийняття даного розпорядження.

Відповідно до п 1.1 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у місті Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 року № 835, таке Положення регулює процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об'єктів містобудування та архітектури.

Згідно із пунктом 2.1 цього Положення, відповідальність за своєчасне виявлення, попередження і вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва покладається на уповноважених посадових осіб та інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.

Також пунктом 2.6 зазначеного Положення передбачено, що на особу, яка скоїла порушення, уповноважена посадова особа складає акт-попередження (додається), протокол про адміністративне правопорушення та скеровує його адміністративній комісії при районній адміністрації. Адміністративна комісія, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі, а за пунктом 2.7 акт-попередження у всіх випадках самочинного будівництва складається на момент його виявлення, тобто негайно, та реєструється у журналі реєстру самочинного будівництва (форма довільна). У справах, які належать до повноважень інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області,районні адміністрації скеровують акти-попередження у вказану інспекцію для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.4.1. Положення фізична або юридична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво, зобов'язана протягом 30 днів з дня складення акта-попередження подати заяву на ім'я директора департаменту містобудування про отримання висновку про можливість експлуатації проведеного або про можливість закінчення здійсненого (здійснюваного) самочинного будівництва.

Суд встановив, що відповідачем не дотримано жодних з наведених вище норм, а відтак його розпорядження не відповідає вимогам Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у місті Львові, а тому його слід скасувати.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного ,керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 11, 71, 99, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14 серпня 2014 року № 365 «Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкона квартири АДРЕСА_1» у м. Львові.

Стягнути з Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 04056121) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1) судові витрати з розгляду даної справи в розмірі 78 (сімдесят вісім) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з часу виготовлення повного рішення, тобто з 19 липня 2016 року.

Суддя В. Кузь