Постанова № 58977399, 15.07.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8286/16-а

Провадження № 2-а/127/336/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Волошина С.В.,

за участю секретаря Тонкопій Ю.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці справу за адміністративним позовомОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про зобовязання призначити та виплачувати пенсію,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про зобовязання призначити та виплачувати пенсію, в якій просить визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про відмову ОСОБА_3 в призначенні пільгової пенсії за віком згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобовязати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити на виплачувати пенсію ОСОБА_3 згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17.11.2015 року з урахуванням порядку розрахунку пенсії в редакції Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що діяв на час звернення за призначенням пенсії.

Позов мотивований тим, що 17.11.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих в технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців, оскільки на день звернення він досяг 55-ти річного віку, має пільговий стаж роботи 24р.04 міс. 25 днів. Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що в записах трудової книжки за 1981 -1993 роки не зазначено про роботу ОСОБА_3 в ці періоди водієм міського пасажирського транспорту. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та незаконною, оскільки в п.9 трудової книжки вчинено запис, що «стаж работы водителем городского пассажирского автотранспорта исчислять с 12.01.1981 года», відповідно стаж роботи позивача на посаді водія міського пасажирського автотранспорту у Вінницькому автотранспортному підприємстві 30121 складає 12р. 10 дн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На адресу суду надійшли заперечення відповідача, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову, у звязку з тим, що в записах трудової книжки за період з 1981 року по 1993 рік не зазначено про роботу ОСОБА_3 в ці періоди водієм пасажирського транспорту, а також не надано уточнюючу довідку, у звязку з відсутністю відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, підстави для зарахування спеціального стажу відсутні, крім того, згідно поданих ОСОБА_3 документів загальний страховий стаж становить 27р. 01 міс. 17 дн.

Розгляд справи було призначено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України.

Після отримання судом письмових заперечень проти позову, ухвалою суду від 11.05.2016 року, справу призначено до судового розгляду за загальними правилами КАС України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 внесений на розгляд суду адміністративний позов підтримав з підстав, що наведено у позовній заяві, вказав, що його довірителю в УПФ міста Вінниці було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки не підтверджено стаж роботи ОСОБА_3 водієм саме міського пасажирського транспорту. Разом з тим в п.9 його трудової книжки наведено що стаж роботи ОСОБА_3 водієм міського пасажирського транспорту слід обраховувати з 12.01.1981 року. ОСОБА_1 в судовому засіданні представив наказ №169 від червня 1992 року Вінницького автопідприємства 10529, який підтверджує доводи представника позивача, просив позов задовольнити, застосувати редакцію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка діяла на момент звернення позивача до УПФ міста Вінниці з заявою про призначення пенсії, оскільки з 01.01.2016 року почала діяти редакція цього закону, згідно якої для призначення пенсії на пільгових умовах враховується заробітна плата лише з 2000 року, що звужує права позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, що наведено в її письмових запереченнях, а також з тих підстав, що рішення пенсійного фонду щодо відмови є правомірним і обґрунтованим. Для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах відсутні відповідні правові підстави.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються до органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України і законів, актів Президента України.

У відповідності зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Як передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні судом перевірено: чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

17.11.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих в технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців (а.с.23).

ОСОБА_3 народився 04.05.1958 року, що підтверджується копією його паспорту (а.с.6), а отже позивач на дату звернення із відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці досяг віку 55 років.

Згідно розрахунку стажу ОСОБА_3 його загальний стаж станом на 17.11.2015 року становить 27 років 1 місяць 17 днів (а.с.22), та а.с. 2 Пенсійної справи.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту («з»), у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої цієї статті. В даному випадку до застосування підлягає абзац 15 п. «б» ч.1 ст.13, а саме: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

Тобто тривалість загального стажу ОСОБА_3 є достатнім для призначення йому пенсії.

Відповідно до протоколу №15397 від 04.01.2016 року Управлінням пенсійного фонду України в місті Вінниці ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту в звязку з відсутністю документів, підтверджуючих спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 20-21).

Як вбачається із матеріалів справи трудова книжка позивача заповнена відповідно до вимог Закону.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 цього Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_3 в 1980 року зарахований до Вінницького автопідприємства 30121 слюсарем по ремонту автомобілів. В подальшому був переведений учнем водія, присвоєно 3 клас водія категорії «Д», присвоєно 2 клас водія, присвоєно кваліфікацію водія першого класу.

В 1983 році Вінницьке автопідприємство 30121 переіменовано в автопідприємство 10529.

Згідно запису №9 трудової книжки ОСОБА_3, який вчинено на підставі наказу №169 Вінницького автопідприємства 10529 від 25.06.1992 року, стаж роботи водієм міського пасажирського автотранспорту вираховувати з 12.01.1981 року (а.с. 9, зворотній бік).

Відповідно до копії наказу №169 Вінницького автопідприємства 10529 від 25.06.1992 року водіям міських пасажирських перевозок зараховувати пільговий стаж роботи як фактично працюючих на міських пасажирських автобусах згідно списку з дня прийому на роботу і допуску до самостійної роботи, в якому, зокрема, зазначено ОСОБА_3 з 12.01.1981 року (а.с.61-62).

ОСОБА_3 звільнений з Вінницького автопідприємства 10529 за власним бажанням з 21.01.1993 року.

Тривалість роботи ОСОБА_3 у Вінницьке автопідприємство 30121 (з 1983 року переіменоване в Вінницького автопідприємства 10529) з 12.01.1981 року по 21.01.1993 року становить 12 років 10 днів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що період роботи позивача ОСОБА_3 водієм міського пасажирського транспорту з 12.01.1981 року по 21.01.1993 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Згідно довідки №53 КП «Вінницька транспортна компанія» від 17.11.2015 року ОСОБА_3 з 05.01.2015 року працює на посаді водія міського пасажирського автобуса.

Тобто станом на дату видачі довідки, що збігається з датою звернення ОСОБА_3 до Управління ПФУ у місті Вінниці за призначенням пенсії, ОСОБА_3 працював у КП «Вінницька транспортна компанія» 10 місяців 13 днів, які також підлягають зарахуванню до загального пільгового стажу, що не заперечується відповідачем.

Так, шляхом складення відповідних періодів суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивачем до УПФУ у місті Вінниці з заявою про призначення пенсії (17.11.2015 року) його пільговий стаж становив 12 років 10 місяців 23 дні, що відповідно до положень пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є достатнім для призначення пільгової пенсії.

Таким чином, судом досліджено та встановлено, що станом на 17.11.2015 року у позивача були всі підстави, передбачені пунктом «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», для звернення до УПФУ у місті Вінниці з заявою про призначення пенсії.

З огляду на вищезазначені обставини справи, а також наявність відповідних в трудовій книжці позивача записів та інших доказів по справі, які підтверджують пільговий характер роботи та професію позивача, приймаючи до уваги наявність пільгового стажу, суд, дійшов висновку про неправомірністьдій Управління пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи встановлені судом факти, судвбачає неправомірні дії з боку Пенсійного фонду України у м. Вінниці,яке діялов порушення норм чинного законодавства, зокрема,ч. 2ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, а отже в бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови у призначенніпенсіїпозивачу є порушенням чинного законодавства.

Аналогічних висновків дійшов Вінницьким апеляційний адміністративний суд в ухвалах від 23.10.2014 року у справі №681/1346/14-а та від 24.06.2015 року у справі №682/855-15-а.

Таким чином суд вважає, за необхідне визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення за призначенням пенсії - з 17 листопада 2015 року, з урахуванням порядку розрахунку пенсії в редакції Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що діяв на час звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС Українисудові витрати понесені позивачем підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету Українишляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

Суд зазначає, що оскільки Законом України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачена сплата судового збору в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, яка станом на дату подання даного позову становила 551,20 гривень, то стягненню підлягає сума судового збору саме в розмірі 551,20 гривень.

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про відмову ОСОБА_3 в призначенні пільгової пенсії за віком згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення за призначенням пенсії - з 17 листопада 2015 року, з урахуванням порядку розрахунку пенсії в редакції Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що діяв на час звернення за призначенням пенсії.

Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

На постанову може бути подана апеляційна скарга у Вінницький апеляційний адміністративний суд через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя :