Ухвала суду № 58976437, 04.07.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

4 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Самсіна І.Л.,

суддів: Панталієнка П.В.,

Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_4, про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2016 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

До Верховного Суду України надійшла зазначена заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви надано рішення Вищого адміністративного суду України від 11 червня, 19 листопада 2015 року (справи №№ К/800/22360/14, К/800/22428/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, але різне вирішення справ зумовлене відмінними між собою фактичними обставинами, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За таких обставин та з урахуванням наведеного, враховуючи, що заява є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачІ.Л. Самсін Судді: П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко