Ухвала суду № 58974055, 14.07.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3206/16 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.

Є.У. № 320/9186/14-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року за заявою головного держаного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, про визнання неправомірною відмову відповідача достроково розірвати договори банківського вкладу про зобовязання вчинення певних дій та про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 грудня 2014 року, залишеним без зміни ухвалами апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2015 року і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти за договором банківського вкладу №SAMDN25000732524362 від 28.01.2013р. у розмірі 49 999,98 доларів США, за договором банківського вкладу №SAMDN25000740327576 від 27.01.2014р. у розмірі 17 078,59 доларів США .

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_7 грошові кошти за договором банківського вкладу від 14.06.2011р. №SAMDN25000717275968 у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 14.06.2011р. № SAMDN25000717275886 у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 14.06.2011р. №SAMDN25000717276090 у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 01.03.2012р. № SAMDN01000724036946 у розмірі 9 900 доларів США, за договором банківського вкладу від 14.03.2012р. № SAMDN25000724293064 у розмірі 20 000 доларів США.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_6 грошові кошти за договором банківського вкладу від 14.06.2011р. №SAMDN25000717276850 у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 14.06.2011р. №SAMDN25000717276937 , у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 14.06.2011р. № SAMDN25000717277019, у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 07.10.2011р. №SAMDN25000720405235 у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 07.10.2011р. №SAMDN25000720405021 у розмірі 10 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 31.07.2012р. №SAMDN25000727539156 у розмірі 18 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 31.07.2012р. №SAMDN25000727539013 у розмірі 18 000 доларів США, за договором банківського вкладу від 20.03.2013р. №SAMDN25000733924494 у розмірі 20 000 доларів США.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 грошові кошти за договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070021389000 від 25.11.2013р. у розмірі 50 000 доларів США, за договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070021390100 від 25.11.2013р. у розмірі 50 000 доларів США, за договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070021392200 від 25.11.2013р. у розмірі 20 033,89 (двадцять тисяч тридцять три долара США 89 центів).

У лютому 2016 року головний державний виконавець Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ звернувся до суду із з заявою про відстрочку виконання рішення суду на підставі ст. 373 ЦПК України на один рік. Заяву обґрунтовано тим, що усе майно банку, що знаходилось на території АР Криму було вилучено окупаційною владою та передано у розпорядження автономної некомерційної організації «Фонд захисту вкладників» з метою здійснення за його рахунок компенсаційних виплат вкладникам банку. З початку 2014 року обсяг коштів на рахунках фізичних та юридичних осіб значно знизився.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву головного держаного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення по справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із відсутності обставин, які у розумінні ст. 373 ЦПК України мають винятковий характер.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону і матеріалам справи.

За змістом статті 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.

У частині першій статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в статті 373 ЦПК України.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Під час розгляду заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Наведений у ст. 373 ЦПК України перелік виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Стаття 373 ЦПК України не пов'язує суд зі згодою сторони на вжиття передбачених законом заходів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ст. ст.10, 60, 373 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений локальний предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26 грудня 2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Колегія суддів приходить до висновку, що указані в заяві про відстрочку виконання рішення суду, яке набрало законної сили 15 березня 2015 року, та в апеляційній скарзі обставини, у розумінні ст. 373 ЦПК України, не є винятковими та такими, що дають підстави для відстрочення виконання рішення суду, оскільки сам по собі факт фінансової ситуації в країні не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

За своїм змістом апеляційна скарга є викладенням змісту заяви про відстрочку виконання рішення суду, яка отримала належну оцінку суду першої інстанції. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, у апеляційній скарзі не наведено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: