Ухвала суду № 58973844, 14.07.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 333/4415/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/1266/16 Головуючий в 1-й інстанції: Фунжий О.А.

Єдиний унікальний №333/4415/14-к Доповідач у 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст.212-1 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м.Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Прямілова Н.С., розглянувши матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 на вирок Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2016 року,

встановила:

12.07.2016р. судді-доповідачу передана апеляційна скарга прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 на вирок Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2016 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.212-1 КК України та виправдано у звязку з недоведеністю в її діянні складу злочину.

Згідно з п.6 ч.1 ст.393 КПК України апеляційну скаргу має право подати процесуальний прокурор, призначений у кримінальному провадженні.

Так, в реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученому до обвинувального акту щодо ОСОБА_3, зазначено, що 11.01.2014р. у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 для здійснення процесуального керівництва було призначено групу прокурорів, але при цьому не зазначені прізвища прокурорів, яких було призначено.

Обвинувальний акт був затверджений і підписаний прокурором Яланською А.П.

Відповідно до постанови прокурора від 28.08.2015р. на підставі ч.3 ст.37 КПК України було проведено заміну прокурора Яланської А.П. та повноваження прокурора у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 було покладено на прокурора Ахметову Я.І.

Постановою прокурора від 26.11.2015р. була проведена заміна прокурора Ахметової Я.І. на прокурора Грушанського А.О., який цією ж постановою був призначений прокурором у кримінальному провадженні і приймав участь у судовому засіданні 26.11.2015р. При цьому будь-які інші постанови про заміну прокурора Грушанського А.О. будь-яким іншим прокурором, або про створення групи прокурорів, в матеріалах провадження відсутні.

Зазначені обставини унеможливлюють можливість перевірити процесуальні повноваження прокурора Ахметової Я.І., в тому числі і її право подавати апеляційну скаргу.

Крім того, згідно з п.6 ч.1 ст.393 КПК України прокурор має право подати апеляційну скаргу, яка повинна відповідати вимогам ст.396 КПК України.

Відповідно до ст.7 КПК України однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін, яка згідно ст.22 КПК України передбачає самостійне обстоювання як стороною обвинувачення, так і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст.396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, імя та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до положень ст.ст.7, 22, 396, 404 КПК України апелянт повинен самостійно визначити межі перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та навести належні та достатні доводи і мотиви на обґрунтування апеляційних вимог, які повинні узгоджуватися з положеннями кримінального процесуального закону.

Однак з тексту апеляційної скарги вбачається, що вона не відповідає вищезазначеним вимогам кримінального процесуального закону.

Так, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону як на підставу скасування вироку, прокурор, в той же час, не зазначає які конкретно порушення вимог кримінального процесуального закону були допущені судом та як ці порушення перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор, в той же час, не зазначає в чому конкретно полягає невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження виходячи з положень ч.1 ст.411 КПК України та не наводить відповідне обґрунтування.

Зазначене свідчить про те, що прокурором не визначені межі апеляційного оскарження, незважаючи на те, що відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Поставлене в апеляційній скарзі питання про повторне дослідження доказів не узгоджується з положеннями ч.3 ст.404 КПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції може дослідити виключно лише ті докази, про дослідження яких учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, але суд необґрунтовано відхилив клопотання учасників судового провадження про дослідження певних доказів для підтвердження чи спростування обставин, зясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції може дослідити й ті докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, оскільки стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. Однак в апеляційній скарзі не зазначено, що ті докази, про дослідження яких ставиться питання, стали відомі стороні обвинувачення після ухвалення судового рішення або судом було відмовлено в їх дослідженні.

Крім того, в апеляційній скарзі прокурор порушує питання про дослідження речових доказів. Однак згідно з матеріалами кримінального провадження в якості речових доказів було визнано значну кількість документів. Незважаючи на це, прокурор не зазначає які саме речові докази підлягають дослідженню і на підставі чого виходячи з вищезазначених положень КПК України.

Зазначене свідчить про те, що апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам, передбаченим ст.396 КПК України, тому підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.399 КПК України

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 на вирок Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 червня 2016 року залишити без руху.

Надати прокурору Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.С. Прямілова