1Справа № 335/6150/16-а 2-а/335/183/2016
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа Державний архів Запорізької області, про зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому уточнив, до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа Державний архів Запорізької області, про зобовязання надати дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є наймачем квартири АДРЕСА_1. Вказану квартиру було отримано у 1979 році матірю позивача ОСОБА_2 на всю родину у складі 3 осіб, у тому числі й позивача, за місцем її роботи. На теперішній час позивач зареєстрований та проживає у зазначеній квартирі.
У 2014 році ОСОБА_2 померла. 3 квітня 2014 р. позивач оформив договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на своє ім'я з МКП «Основаніє». У 2015 році ОСОБА_1 звернувся до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району з питання приватизації квартири АДРЕСА_1, але отримав відмову. У своїй відмові відповідач посилався на відсутність у позивача ордеру на спірну квартиру та запропонував йому звернутись до Державного архіву Запорізької області з питання отримання засвідченої копії ордеру. Звернення до Державного архіву Запорізької області не надало позитивного результату.
ОСОБА_1 вважає, що родина позивача отримала квартиру в 1979 році від підприємства, та на той час наявність ордера для заселення була необовязковою. З посиланням на ст. 19 Закону України «Про власність», ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян просить суд позов задовольнити та зобовязати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському району надати йому дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 (арк. справи 36 39).
Позивач та його представник у судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 42). Через канцелярію позивач та його представник надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 44). 1 липня 2016 р. представник відповідача через канцелярію надав письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що за результатами розгляду наданих до районної адміністрації документів ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 було встановлено відсутність копії відповідного ордеру, наявність якого відповідно до чинного законодавства є обовязковою, у звязку з чим було відмовлено у приватизації цього житла. Просить відмовити у задоволенні позову (арк. справи арк. справи 47 48).
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 43). Представник третьої особи через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, його представника, представника відповідача та представника третьої особи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», з наступними змінами та доповненнями, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів на житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Судом встановлено, що з метою реалізації свого права на приватизацію, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, але листом районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району за № Ч-0230 від 4 серпня 2015 р. йому було відмолено у проведені приватизації квартири АДРЕСА_1 у звязку із ненаданням повного пакету документів, передбаченого п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 р. № 396, а саме копії ордеру про надання житлової площі (арк. справи 19).
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним із конституційних прав громадян є право на житло, гарантоване статтею 47 Конституції України. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; надання державою та органами місцевого самоврядування відповідно до закону житла безоплатно або за доступну плату.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не є приватизованою та відноситься до державного житлового фонду.
Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду відповідно до положень частин 1 і 2 статті 61 Житлового Кодексу здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. ОСОБА_1 значиться зареєстрованим та проживає у цій квартирі з 1986 року як член родини наймача ОСОБА_2, яка померла 3 квітня 2014 р., що підтверджується довідкою від 18 січня 2006 р. (арк. справи 7), договором найму житлового приміщення від 17 квітня 1979 р. (арк. справи 8) та копією паспорта позивача з відповідною відміткою (арк. справи 10 11).
Як було зазначено вище, позивачу листом за № Ч-0230 від 4 серпня 2015 р. районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району було відмовлено у проведені приватизації квартири через ненадання копії ордеру про надання жилої площі.
Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 встановлено перелік документів, які подаються особою до органу приватизації, серед яких зазначено і копію ордеру про надання жилої площі. Згідно зі змістом статті 58 Житлового кодексу України, ордер на жиле приміщення є адміністративним актом виконавчого органу місцевого самоврядування та правовою підставою вселення громадян до житлового приміщення.
Розділом IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Радою Міністрів Української РСР і Української ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 передбачено, що ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Вказаний документ вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. Відповідно до виданого ордера в передбачене в ньому житлове приміщення вселяються як громадянин, що одержав ордер, так і члени його сім'ї, зазначені в ордері. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. З аналізу вказаних правових норм випливає, що ордер - це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.
З відповіді Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради від 21 травня 2015 року № Ч-1658 вбачається, що у відділі обліку та розподілу житлової площі департаменту, корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року (арк. справи 18).
Позивач, діючи через свого представника, звертався до Державного архіву Запорізької області з питань надання архівної копії ордеру (арк. справи 21, 22).
Як вбачається з відповіді Державного архіву Запорізької області від 18 лютого 2016 р. № 01-32Ч/0164 в протоколах засідань Орджонікідзевського райвиконкому, Запорізького міськвиконкому м. Запоріжжя за 1979 рік відомості про надання ордеру на квартиру АДРЕСА_2 відсутні (арк. справи 23).
Таким чином, судом встановлено, що позивач не має можливості надати органу приватизації копію ордеру на жиле приміщення через обставини, які від нього не залежать.
Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону (частина 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
Судом встановлено, що позивач постійно, на законних підставах та протягом тривалого періоду часу проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 та користуються нею. Правомірність вселення та користування позивачем вказаним житлом ніким не оспорюється, ордер на вселення до житла недійсним не визнавався, у звязку з чим суд констатує, що ненадання позивачу до органу приватизації копії ордеру на житлове приміщення не може бути перешкодою у реалізації його права на приватизацію квартири, враховуючи також ту обставину, що позивачем право на приватизацію житла не реалізоване.
Згідно з п.10 п.11 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовляти мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у проведенні приватизації квартири порушує охоронюваний законом інтерес позивача на використання ним права на приватизацію житла.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 11, 17 20, 69 72, 94, 162, 163, 185 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа Державний архів Запорізької області, про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.
Зобовязати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському району надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі на приватизацію квартири АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.В. Шалагінова
Судове рішення № 58973709, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 11.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/6150/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: