Ухвала суду № 58973673, 14.07.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7870/16-ц 2/335/1742/2016

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2016 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу ДВС ЗМУЮ про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу ДВС ЗМУЮ про зняття арешту з майна.

Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

В позовній заяві позивач вказує в якості відповідача ОСОБА_2 відділ ДВС ЗМУЮ.

Також, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, на квартиру АДРЕСА_1 було накладено арешт постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 31346396 на підставі наказу Господарського суду Запорізької області № 31/5009/208/11 від 21.03.2011 про стягнення на користь «Запоріжринок» 10791,82 гривні.

Відповідно до розяснень, наданих у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. № 6 «Про судову практику про виключення майна з опису» (зі змінами та доповненнями) відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване (аналогічні розяснення наводяться також й у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

В цей же час, у позовній заяві не зазначено особи, в інтересах якої накладено арешт на майно (стягувача за виконавчим провадженням КП «Запоріжринок») та яка має виступати відповідачем за даним позовом. В цей же час відділ державної виконавчої служби має бути зазначений у позовній заяві як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позовна заява не містить викладу обставин, чи звертався позивач до Відділу ДВС із заявою про зняття арешту, та чи були залишені без задоволення її вимоги. Також позивач не вказує, чи оскаржувала вона дії державного виконавця в порядку контролю за виконанням судового наказу відповідно до вимог господарського судочинства. Крім того, не зазначено обставин, чи оскаржувала позивач судовий наказ господарського суду в установленому законом порядку. Зазначені обставини впливають на можливість встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів позивача. В цей же час, позивач не подає в порядку статті 137 ЦПК України заяви про витребування доказів, з огляду на що вважаю також в порядку частини четвертої статті 10 ЦПК України розяснити позивачеві наслідки не вчинення даної процесуальної дії. Так, відповідно до положень частини першої статті 10, частини першої статті 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а обовязок подання суду доказів покладається саме на сторони справи. Позивач не надає суду заяву про витребування доказів (постанови про накладення арешту, інформації про стан виконавчого провадження, судового наказу господарського суду Запорізької області тощо), в цей же час, суд за власною ініціативою позбавлений процесуальним законодавством витребувати будь-які докази у справі, що при розгляді справи вплине на можливість підтвердження доказами певних обставин, та, як наслідок, встановлення судом відповідних фактів порушення прав та законних інтересів позивача. Отже, позивач вправі скористатись своїм правом щодо надання суду заяви про витребування доказів, якщо у неї існують складнощі в їх отриманні відповідно до вимог статті 137 ЦПК України.

Крім того, у змісті позовних вимог позивачем предявляються вимоги про скасування постанови державного виконавця про зняття арешту та виключення квартири з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна, що не узгоджується зі способами захисту порушених прав, визначених цивільним законодавством. Тому, в порядку частини четвертої статті 10 ЦПК України вважаю за необхідне розяснити позивачеві право звернутися до суду із вимогою про звільнення майна з-під арешту. Своєю чергою виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчужень нерухомого майна відбувається вже на підставі рішення суду про зняття арешту, яке позивач в разі задоволення таких вимог судом вправі предявити державному реєстратору для вчинення відповідної реєстраційної дії.

Також, позовна заява містить й інший недолік. Зокрема, позивачем всупереч вимогам частини пятої статті 119 ЦПК України не надано документа про сплату судового збору. Ставка судового збору за позовами про звільнення майна з-під арешту складає 551,20 гривень.

Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: отримувач УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, код ЄДРПОУ 38025409, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;___(ідентифікаційний номер платника);Судовий збір за позовом_____(ПІБ позивача), Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору, роздрукувати квитанцію на офіційному сайті суду http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/tax/

Відповідно до частини першої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, приходжу до висновку про залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві відповідача, зазначення третьої особи (за необхідності), уточнення змісту позовних вимог (за необхідності), викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання заяви про витребування доказів в порядку статті 137 ЦПК України (за необхідності), надання суду документа про сплату судового збору, та, в разі уточнення позовної заяви, - надання її копії та копій доданих до неї документів для відповідача та третьої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу ДВС ЗМУЮ про зняття арешту з майна залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення у позовній заяві відповідача, зазначення третьої особи (за необхідності), уточнення змісту позовних вимог (за необхідності), викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання заяви про витребування доказів в порядку статті 137 ЦПК України (за необхідності), надання суду документа про сплату судового збору, та, в разі уточнення позовної заяви, - надання її копії та копій доданих до неї документів для відповідача та третьої особи 5 днів з дня отримання даної ухвали, розяснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Шалагінова