Ухвала суду № 58970893, 14.07.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2232/16

ун. № 759/9838/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в особі слідчого судді - Семанівої Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Ярмощук К.А.

прокурора - Мельник Д.І.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - адвоката Мешечек В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського ГУНП у місті Києві старшого лейтенант поліції Бабіна Ю.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Мельник Д.І., у кримінальному провадженні № 120161100080007129 від 12.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше засудженого:

-19.06.2015р. Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим током на 3 роки,-

якого 12.07.2016 о 19 год. 30 хв., було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України

В С Т А Н О В И В:

14.07.2016 року слідчий СВ Святошинського ГУНП у місті Києві старший лейтенант поліції Бабін Ю.В. звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Мельник Д.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Клопотання обгрунтовує тим, щоОСОБА_2, будучи раніше засудженим: 19.06.2015р. Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 3 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний майновий злочин за таких обставин: 12.07.2016р., приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в нежитловому приміщенні, яке використовує у своїй діяльності КП РЕО № 8 Святошинського району АДРЕСА_2, із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого намагався відкрито викрасти належне майно ОСОБА_6 вартістю 700 гривень, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі. Так, 12.07.2016р. приблизно о 14 годині 45 хвилин ОСОБА_2, у власних справах знаходився по АДРЕСА_2 де зайшов до нежитлового приміщення яке використовує у своїй діяльності КП РЕО № 8 Святошинського району міста Києва та помітив, що в ньому знаходяться працівники вказаного підприємства, які зібрались в одній з службових кімнат, а решта кімнат відчинені і за ними та майном яке в них знаходиться ніхто не наглядає. В той час ОСОБА_2, маючи відповідний досвід викрадення чужого майна та подальшого його обернення на свою користь з метою особистого збагачення, вирішив викрасти чуже майно та безперешкодно зайшов до одної з кімнат вказаного приміщення. Знаходячись в одній з кімнат ОСОБА_2, помітив мобільний телефон марки «Sony Erikson LT 18i», належний ОСОБА_6, яким з метою обернення на свою користь таємно викрав та разом з ним став виходить з місця вчинення злочину. Однак, дії ОСОБА_2 помітив ОСОБА_6, який помітив в його руках свій мобільний телефон марки «Sony Erikson LT 18i», вартістю 700 гривень та який став перешкоджати останньому викрадення майна. В свою чергу ОСОБА_2, утримуючи в руці викрадений мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 став чинити опір перешкодам останнього та не подолавши їх вдарив рукою в обличчя ОСОБА_6, а викрадений мобільний телефон в той час викинув на підлогу побоюючись бути затриманим. Після чого ОСОБА_2, не довівши свої злочині наміри направленні на заволодіння чужим майном до кінця, з причин які не залежали від його волі з місця вчинення злочину намагався втекти, однак був затриманий працівниками поліції та іншими громадянами. Таким чином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке належить ОСОБА_6, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_2, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став і продовжує вчиняти нові злочини, може незаконно впливати на потерпілого відносно якого застосовував фізичне насильство в момент вчинення відносно нього злочину, впливати на свідків, а також переховуватись від органів досудового розслідування, суду та продовжувати вчиняти інші злочини.

Підозрюваний ОСОБА_2, в судовому засіданні зазначив про те, що не вчиняв вказаного злочину, просив запобіжний захід не застосовувати.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що докази, що підтверджують підозру є недостатніми для того, щоб свідчити про її обґрунтованість. У задоволенні клопотання просив суд відмовити у повному обсязі.

Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12016100080007129, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

12.07.2016 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

13.07.2016 року по кримінальному провадженню № 12016100080007129 ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.

За інформацією, викладеною в клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-протоколами огляду місця події від 13.07.2016; відповідно до якого було оглянуто місце вчинення злочину та вилучено викрадене майно, яке належить потерпілому;

-показами потерпілого ОСОБА_6; який повідомив про обставини вчинення відносно нього злочину та вказав на ОСОБА_2, як на особу яка вчинила відносно нього даний злочин;

-показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які повідомили про обставини вчинення даного злочину;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа

Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями. На момент повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень зібрані докази вказують, що: кримінальне правопорушення дійсно мало місце; дані про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР; вчинене ОСОБА_2; суспільна небезпечність діянь містить склад конкретних кримінальних правопорушень. Докази для підозри ОСОБА_2 зазначені в повідомленні про підозру, таким чином, окремі докази підозри ОСОБА_2 узгоджуються з іншими. Тому підстав вважати, що підозра є необґрунтованою у слідчого судді немає.

Вирішення ж питання щодо правильності кваліфікації протиправних дій підозрюваного та наявності (відсутності) доказів вини у вчиненні ним кримінального правопорушення є прерогативою суду, на розгляд його надійде обвинувальний акт та не є предметом дослідження на даному етапі кримінального провадження.

Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, а також те, що на даний час наявні ризики, які дають підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з відсутністю стабільного джерела доходу, оскільки не працює, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому слідчий суддя, оцінивши в сукупності ступень тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він був 19.06.2015 року засуджений за вчинення аналогічних злочинів до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, не має міцних соціальних зв'язків, не має утриманців, у нього відсутнє постійне місце роботи або навчання, вважає необхідним застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням зробленого висновку, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ст. 182 ч. 5 КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181 - 184, 194, 195, 200, 202 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Святошинського ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції Бабіна Ю.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Мельник Д.І., у кримінальному провадженні №120161100080007129 від 12.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, строк обчислювати починаючи з 12.07.2016 року.

Ухвала слідчого судді діє 60 (шістдесят) днів до 8 вересня 2016 року (15 годин 00 хвилин) включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_2 підлягає направленню до Київського СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 182-183 КПК України ОСОБА_2 визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів мінімальних зарплат, що становить 27 560 гривень, надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ 02896710, Банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, рахунок 37315001003040), та надати документ, що це підтверджує - органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. У відповідності до ст. 202 ч. 4 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищевказаної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

У разі звільнення з-під варти, покласти на ОСОБА_2 обов'язки, у відповідності до ст. 182 КПК України:

- з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися із населеного пункту, за місцем фактичного проживання без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та роботи.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ю.В. Семаніва