Постанова № 58970290, 06.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/394/16

Справа №754/7658/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

У вказаному позові позивач просить суд:

-визнати дії Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії протиправними;

-зобов'язати Лівобережне Об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 04.07.2013 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи з розміру заробітної плати визначеного згідно частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2010, 2011, 2012 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що після звільнення з військової служби з 22.02.1996 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З досягненням віку у 60 років, позивач набув право на отримання пенсії за віком згідно іншого закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV. У відповідності до зазначеної норми позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком згідно Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і, з 04.07.2013 року, йому була призначена пенсія за віком відповідно до цього закону. У травні 2016 року з листа Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві №3845/09/К-354 від 25.05.2016 року позивачу стало відомо, що пенсія йому призначена згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та обчислена виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії за 2007 рік. Позивач вважає, що при призначенні йому пенсії за віком відповідачем були порушені його права на отримання пенсії в належному розмірі. 01.06.2016 року позивач звернувся до Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок призначеної пенсії згідно частини 2 ст. 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком. Проте листом №4402/09/К-354/1 від 02.06.2016 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку призначеної пенсії.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.06.2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів

22.06.2016 року представник відповідача - Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач подав заяву про призначення йому пенсії за віком, а до цього він отримував пенсію за вислугу років. Управління вважає, що позивач здійснив перехід з одного виду пенсії на інший вид, а тому обрахунок розміру пенсії був здійснений, виходячи з показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік, що є правомірним і відповідає вимогам діючого законодавства. На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, враховуючи достатність наявних матеріалів, суд вирішив можливим ухвалити судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, та вважає правильним прийняти рішення про часткове задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Лівобережному Об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - (далі Закон № 1058-ІV).

До цього позивач перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - (далі Закон № 2262-ХІІ).

01.06.2016 року позивач звернувся до Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок розміру призначеної йому пенсії виходячи з розміру заробітної плати визначеного згідно частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком. Проси здійснити перерахунок з дати призначення йому пенсії за віком - 04.07.2013 року.

Листом від 02.06.2016 року Лівобережне Об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, позивачу було повідомлено про те, що для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії підстав не має. Враховуючи цей факт, пенсія позивача була розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме за 2007 рік.

Відповідно до абзаців першого і другого ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327, установити, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік. Пенсії особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, призначені до 2007 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, перераховуються у порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

У своїй постанові від 09.06.2015 року, Верховний Суд України зазначає, що Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Зокрема, у справі № 21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, він дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення з лав Збройних Сил України позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

З урахуванням викладеного, управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, дійшло безпідставного висновку про застосування у цій справі частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

В той же час, суд не може погодитися з вимогами позивача в частині періоду здійснення перерахунку пенсії, оскільки позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії з 04.07.2013 року, в той час як звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 01.06.2016 року, у зв`язку з чим саме з 01.06.2016 року відповідач зобов`язаний здійснити позивачу перерахунок пенсії.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. ст. 1, 3, 7-9, 11, 71, 94, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного Об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Лівобережне Об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за яку сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2010, 2011, 2012 роки, починаючи з 01.06.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя Н.Г. Таран