Ухвала суду № 58968630, 13.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6487/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/3980/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 13.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілов О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про», заінтересована особа: ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року заявник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Свою заяву мотивує тим, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2014 року позов ПАТ «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в порядку регресу задоволені. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «СК «Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 7933 грн. 11 коп., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

В подальшому право вимоги до ОСОБА_3 було викуплено ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг Про».

17 грудня 2015 року ТОВ «ФК «Факторинг Про» та ПАТ «Україна» було підписано договір про надання фінансових послуг факторингу, за яким клієнт відступив фактору свої права грошових вимог до боржників.

Тому заявник просив замінити сторону у виконавчому провадженні з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про», заінтересована особа: ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про»" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою задовольнити заяву товариства.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що дана ухвала є не законною та необґрунтованою у звязку з тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, та те , що в супереч вимогам закону не отримували судових повісток про розгляд справи, що потягло за собою до неправильного вирішення спору.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 125 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Судом першої інстанції було встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2014 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» страхове відшкодування в сумі 7933,11 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн., а всього 8176,71 грн. (вісім тисяч сто сімдесят шість гривень та сімдесят одна копійка).

Статтею 512 ЦК України, передбачено, що підставою для зміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

17 грудня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фаторинг Про» та ПАТ «Страхова компанія «Україна» укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/17.12.2015, за яким ПАТ «СК «Україна» передало ТОВ «ФК «Факторинг Про», усі права вимоги за грошовими зобовязаннями, що перейшли до Клієнта, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування.

Перелік таки вимог визначається згідно Додатку № 1 до цього Договору.

Так обґрунтовуючи свої вимоги, заяник вказував що до нього як до фактора перейшло право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_3 згідно Договору про надання фінансових послуг факторингу № 1/17.12.2015.

Однак відповідний додаток до Договору не був доданий заявником до заяви, що унеможливлює суд встановити відповідне право ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» на заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із цього колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмовляючи заявнику в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів в обґрунтування того, що він має право вимоги згідно відступної йому регресної вимоги до відповідача, оскільки детальна інформація по кожній окремій регресній вимозі міститься в додатках до Договору, а в самому договорі міститься лише інформація про загальну сума переданих регресних вимог, баз деталізації по кожній окремій регресній вимозі та осіб боржників.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання апелянта на те, що в супереч вимогам закону не отримували судових повісток про розгляд справи, що потягло за собою до неправильного вирішення спору.

Так згідно ч.2 ст. 378 ЦПК України, передбачено, що суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального права, та підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постановлену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування постановленої ухвали суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: