Ухвала суду № 58968049, 15.07.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2466/14-к

Провадження № 1-кп/368/3/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючого судді: Закаблука О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

Прокурора: Москаленко В.І.

Обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

Захисників: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області кримінальне провадження 1 кп\368\3\16, справа № 368\2466\14 к, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013100220000757 від 16.08.2013 року за обвинуваченням

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого 12.07.2006 року Козятинським районним судом Вінницької області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, 21.01.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення золі, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачені п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 15.07.2016 року, прокурор Москаленко В.І. заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в зв»язку з тим, що строк тримання під вартою щодо обвинувачених закінчується 16.07.2016 року.

Своє клопотання прокурор Москаленко В.І. обґрунтовував наступним.

Кагарлицьким районним судом розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013100220000757 від 16.08.2013 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Строк тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчується.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 1 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У той же час, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має, оскільки не змінились наявні ризики, Передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та були враховані судом при застосуванні до них такого запобіжного заходу і його подальшого продовження.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти продовження строків тримання під вартою, так як вважає, що у кримінальному провадженні відсутні докази на доведення його вини у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються.

Обвинувачений ОСОБА_1 вирішення питання поклав на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, та вважав, що можливо застосувати такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 вирішення питання поклав на розсуд суду.

Суд, вислухавши клопотання прокурора Москаленка В.І. щодо продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, вислухавши думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку щодо задоволення клопотання, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Що ж стосується продовження строків тримання під вартою, то запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, згідно матеріалів справи:

- обвинувачений (на той час підозрюваний) ОСОБА_2 був затриманий 22.08.2013 року, (Том № 4, а.с., 152 155).

23.08.2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, (Том № 4, а.с., 164 165).

Ризиками, які послугували підставою для обрання міри запобіжного заходу послугували, - переховування підозрюваного, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На наявність вказаних ризиків вказують ті факти, що підозрюваний з місця вчинення кримінального правопорушення зник, про вчинене кримінальне правопорушення не повідомив органи міліції, тощо.

Крім того, було встановлено, що більш м»які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, виконання покладених на нього процесуальних обов»язків та запобігти ризикам переховуватися від слідства та суду і вчинення інших кримінальних правопорушень.

- обвинувачений (на той час підозрюваний) ОСОБА_1 був затриманий 03.09.2013 року, (Том № 5, а.с., 9 - 11).

04.09.2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, (Том № 5, а.с., 15 - 18).

Ризиками, які послугували підставою для обрання міри запобіжного заходу послугували, - переховування підозрюваного, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, було встановлено, що більш м»які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, виконання покладених на нього процесуальних обов»язків та запобігти ризикам переховуватися від слідства та суду і вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2014 року обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 січня 2015 року, ( Том № 5, а.с., 332 330).

У вищевказаній ухвалі Апеляційного суду зазначено, що на час винесення ухвали підстав для зміни запобіжного заходу на більш м»який, відсутні.

В подальшому Кагарлицьким районним судом Київської області неодноразово виносилися ухвали про продовження строків тримання під вартою у відношенні засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в зв»язку з тим, що у строки, вказані в попередніх ухвалах, провести судове слідство та винести вирок, (обвинувальний чи виправдувальний), не можливо, з огляду на об»єктивні обставини, - велика кількість доказів по справі, чисельні зриви судових засідань.

18.05.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( Том № 10, а.с., 157 - 160), згідно з якою обрану міру запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області продовжено на 2 місяці, тобто, до 16.07.2016 року, включно.

Отже, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчується 16.07.2016 року, а судове слідство триває, зокрема, згідно винесеної ухвали про порядок дослідження доказів суд має ще допитати 14 свідків, дослідити матеріали кримінального провадження, (письмові докази), отримати додаткові докази за клопотанням сторони захисту, а тому суд повинен вирішити питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Окрім того суд наголошує на тій обставині, що такий великий обсяг дослідження доказів з моменту попереднього продовження строків тримання під вартою зумовлений об»єктивними обставинами, - великий обсяг доказової бази, яку необхідно дослідити, неявка свідків в судові засідання, неможливість явки в судові засідання інших учасників судового процесу, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов»язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, які характеризуються великою суспільною небезпекою, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, обвинувачені уникали досудового слідства, в зв»язку з чим перебували в розшуку, раніше вчиняли тяжкі злочини проти власності, життя та здоров»я особи, а тому, суд вважає, що існує ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з метою уникнення кримінального покарання своїми умисними діями будуть перешкоджати встановленню істини по справі шляхом впливу на свідків, ухилятися від суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам.

Крім того, слід зазначити, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, на підставі яких відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли.

На даному етапі судового слідства суд вважає обґрунтованими обставини, що у випадку скасування чи зміни запобіжного заходу, не вдасться уникнути ризиків, які передбачені ст.. 177 КПК України, так як зглядаючись на обставини справи, які були досліджені судом в судовому засіданні, а також зглядаючись на поведінку обвинувачених в судовому засіданні, суд не може розраховувати на сумлінну поведінку обвинувачених у випадку обрання більш м»яких запобіжних заходів.

Тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 процесуальних обов'язків і їх належну поведінку, а також запобігти спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на два місяці, - до 13.09.2016 року, включно.

З урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будуть намагатися перешкодити встановленню істини у справі, зокрема, шляхом впливу на свідків, уникнути суду, суд вважає, що відсутні достатні підстави для зміни обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м»який вид запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370, 371, 372, 376, ч. 3 ст. 383 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Москаленка В.І. про продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, - задовольнити.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачено ч. п. 6 ч. 2 ст. 115, 4 ст. 187 КК України, у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області, кримінальне провадження 1 кп\368\3\16, справа № 368\2466\14 к, продовжити на два місяці, тобто до 13.09.2016 року, включно.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого 12.07.2006 року Козятинським районним судом Вінницької області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, 21.01.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення золі, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачено п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, , у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області, кримінальне провадження 1 кп\368\3\16, справа № 368\2466\14 к, продовжити на два місяці, тобто до 13.09.2016 року, включно.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо від вироку суду не підлягає і набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя: О.В. Закаблук