Вирок № 58967761, 15.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/10/16-к Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія ст. 263 ч. 1 КК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 року.

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів: Широкопояса Ю.В., Бережної С.В. та Слісарчука Я.А., за участі: прокурора Лотуги Л.П., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, секретаря судового засідання Кідрук С.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Горпиніча В.В. на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 12015060260000659 щодо ОСОБА_1, що народився 30 квітня 1990 року у с. Федорівна Сарненського району Рівненської області та проживає у цьому ж селі по вул. Лісній, 15, - за ч. 1 ст. 263 КК України, -

у с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання за цим законом, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 неподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області кошти в сумі 982 грн. 08 коп. витрат за проведення двох судово-балістичних експертиз.

Згідно вироку, 22 жовтня 2015 року близько 19 години в урочищі «Корабель» у лісовому масиві поблизу с. Шебедиха Олевського району на відстані 10 метрів від лісової дороги з північно - східної сторони обвинувачений ОСОБА_1 незаконно придбав шляхом знахідки вогнепальну зброю - гладкоствольний самозарядний стартовий пістолет «Stalker» моделі 914S № 0514004899 калібра09 мм., виготовлений шляхом перероблення промислово виготовленого зразка, та нестандартні боеприпаси до цієї зброї - 9 набоїв, а також зберігав вищевказану вогнепальну зброю та боеприпаси у легковому автомобілі НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_3, до 20 год. 22 жовтня 2015 року, - часу вилучення цих предметів працівниками міліції при огляді вищевказаного автомобіля.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням ст. 69 КК України та ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки та зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в цей орган.

У письмових запереченнях захисник ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а вирок, - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів до неї без передбаченого законом дозволу, - є обґрунтованими та не оспорюються в апеляційному порядку.

Санкцією ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Згідно положень ст. 69 КК України, за вчинення винним злочину судом може бути призначено інший, більш м'який вид основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, за умови наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину середньої тяжкості, відсутність тяжких наслідків внаслідок злочину, обставини, що помякшують покарання, - щире каяття, та активне сприяння у розкритті злочину, а також дані про особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнав свою винність у судовому засіданні, позитивно характеризується за місцем проживання та має на утриманні малолітню дитину.

Разом з тим, на думку колегії суддів, з врахуванням тяжкості злочину, вчиненого мешканцем Рівненської області ОСОБА_1 у вечірній час у лісовому масиві Олевського району Житомирської області у період боротьби працівниками правоохоронних органів з незаконним видобутком бурштину, з урахуванням особи винного, не можна визнати, що вищевказані обставини, що пом'якшують покарання та позитивно характеризують особу винного, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Крім того, у мотивувальній частині вироку відсутні будь-які висновки місцевого суду про визнання будь-яких вищевказаних обставин такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та міститься твердження про можливість застосування до обвинуваченого покарання у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, яке суперечить принятому судом рішенню про призначення винному іншого виду покарання, яке не передбачено санкцією цього кримінального закону.

Тому є обгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування місцевим судом ст. 69 КК України.

За таких обставин не можна визнати вирок в частині призначення покарання законним та обгрунтованим, вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині призначення покарання з постановленням нового вироку в цій частині.

Призначаючи покарання, апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, вищевказані дані про його особу. З врахуванням правильно встановлених місцевим судом обставин, що пом'якшують покарання, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому мінімального за розміром покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, та можливість його виправлення без відбування покарання, у зв'язку з чим приймає рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

Таке покарання є необхіднім та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність повторного визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є необгрунтованими, оскільки вирок в частині визнання обвинуваченого винним у вчиненні цього злочину є законними та обгрунтованими, підстав для скасування вироку в цій частині немає.

В порядку ст. 404 КПК України з мотивувальної частини вироку також необхідно виключити вказівку про врахування судом обставин, що обтяжують покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні не встановлено таких обставин.

Керуючись ст. ст.404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора Горпиніча В.В. задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Скасувати цей вирок в частині призначення покарання.

Постановити новий вирок в цій частині, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України- 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає такі обовязки: не виїжджати за межі Україи на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про врахування судом обставин, що обтяжують покарання

В решті вирок залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня його проголошення.

Судді: