Рішення № 58967115, 13.07.2016, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2304/16-ц

Провадження № 2/279/1120/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Снігір В. М.

за участі секретаря Каленської І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Коростеня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Коростенського МУЮ, третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення майна з арешту та виключення його з опису,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби у Коростенського міськрайонного управління юстиції, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту та виключення його з опису.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 19.10.2015 року державним виконавцем ВДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, власниками якої є Позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Просить звільнити з-під арешту зазначену квартиру, з-підстав того, що квартира належить їй та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності без виділення в натурі його частки .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов, який просила задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки права ОСОБА_1 відділом ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції не були порушені, так як арешт постановою державного виконавця від 19.10.2015 року було накладено на частку боржника ОСОБА_2, тому вимоги позивача є безпідставними.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги позивача та просив суд задоволити позов.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні при прийнятті судом рішення поклалась на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № 8526 від 02.08.2001 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом ( а.с.9,10).

Спір виник з приводу накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до п.2 статті 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого

власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Пунктами 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" роз'яснено, що при розгляді позовів про виключення майна з опису суди зобов'язані всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, додержуючись при цьому неухильно як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і правил про належність і допустимість доказів.

Згідно ч.1 ст. ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.Згідно частини другої цієї статті арешт на майно боржника може накладатись шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції від 19.10.2015 року накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме, квартиру АДРЕСА_1, частка у власності якого 1-4 частина. Таким чином, об"єктом обтяження є саме частина спірної квартири, власником якої є ОСОБА_2, а не квартира в цілому.

Таким чином, позивачем не надано доказів порушення її права власності на свою частку у спірній квартирі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2

Н.М. про звільнення спірної квартири з - під арешту не підлягають задоволенню у зв"язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст.ст. 10,11,

209, 212, 214, 215 ЦПК України

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Коростенського МУЮ, третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення майна з арешту та виключення його з опису відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Снігір