Ухвала суду № 58965739, 14.07.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1538/16-ц Провадження № 22-ц/795/1311/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Гумен В. М. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову, накладено арешт на рахунок ОСОБА_6, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, відкритий у ТВБВ № 10024/0311 м. Прилуки філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» рахунок №26000500315300, МФО 353553, на грошові кошти в сумі 407001,79 грн. до вирішення позову по суті.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зазначений рахунок, на який просить накласти арешт ОСОБА_7 є рахунком, який був відкритий для перерахування коштів нею ОСОБА_6 для виконання мирової угоди, яка була затверджена Прилуцьким міськрайонний судом від 31 липня 2015 року. Накладення арешту на вказаний рахунок на якому зараз не має грошових коштів лише зробить неможливим виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду.

Також апелянт зазначає, що на даному рахунку на сьогоднішній день не має грошових коштів про які говорить позивач по справі. Апелянт вважає, що суд передчасно дійшов висновку про накладення арешту на вказаний рахунок в банку так як це фактично призведе до невиконання іншого рішення, яке набрало законної сили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_7 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, адже між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник спір, щодо стягнення коштів з відповідача в рахунок компенсації 1/2 частини сплачених позивачем коштів на погашення грошових зобовязань за договором кредитної лінії, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями ст.ст.151, 152 ЦПК України встановлено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом цих норм заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи дійсно між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 існує спір щодо коштів у сумі 407 001 грн. 79 коп. в рахунок компенсації 1/2 частини сплачених ОСОБА_7 коштів на погашення грошових зобовязань за договором кредитної лінії №37-14/2007-980 від 31 травня 2007 року та додаткових угод №2 від 26 червня 2007 року, №4 від 10 липня 2007, №9 від 20 грудня 2007 року, укладених між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у випадку не забезпечення позову ймовірним є утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про задоволення позову, у випадку його ухвалення.

Апеляційний суд вважає, що суддя суду першої інстанції постановив ухвалу, яка відповідає вимогам чинного Цивільно-процесуального кодексу України, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: