Рішення № 58965142, 08.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/993/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Цюри Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі - Колмакові В.І., Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Управління освіти, культури, спорту та молодіжної політики Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення постійного місця проживання дитини та передання дитини її матері, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, який уточнив, та просив визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 3-7, т. 2 а. с. 11-12).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що з жовтня 2006 року по листопад 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В жовтні 2010 року ОСОБА_2 поїхала навідати матір до м. Дніпропетровська і залишилась там, дочка залишилася жити разом із батьком.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 21.11.2011 року шлюб між сторонами розірвано, місцем проживання доньки ОСОБА_4 визначено з матір'ю.

Позивач вважає, що в інтересах доньки проживати саме з ним, оскільки він має достатній дохід для її виховання та утримання, відповідачка ухиляється від обовязку утримувати дитину.

09.07.2014 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення постійного місця проживання дитини та передання дитини її матері (т. 1 а. с. 134).

В обґрунтування свого зустрічного позову ОСОБА_2 посилалася на те, що у період перебування у шлюбі з відповідачем в їх сімї почали виникати конфлікти, що послужило причиною розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу донька повинна була залишитись з матірю та переїхати до м. Дніпропетровськ. Як зазначає позивач, вона з чоловіком домовились, що дитину позивач зможе забрати через місяць, як тільки за новим місцем проживання влаштується на роботу та створить необхідні умови для проживання та виховання малолітньої дитини. Проте, доки позивач займалась вирішенням цих питань, відповідач зі своїми батьками, без сповіщення її про свої наміри, вирішили позбавити позивача батьківських прав. Через місяць позивача вже не пускали до квартири у м. Южне та переховували дитину від неї. За викладених обставин позивач була змушена звернутися до суду із зустрічним позовом.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з її батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено (т. 2 а. с. 58-64).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати судове рішення, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 2 а. с. 70-71).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визначаючи місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_3, та відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю, суд першої інстанції виходив з того, що дитина 5 років проживає без матері, прихильність її до батька, взаємовідносини в сімї, відсутність почуттів до матері, відсутність бажання матері бачитись з дочкою та матеріальний та житловий стан сторін.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак вказані вимоги судом першої інстанції у повному обсязі виконані не були.

Частина 1 ст. 161 СК України встановлює, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини необхідно враховувати ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

У свою чергу, ч. 2 ст. 161 СК України чітко визначено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

На рівні національного законодавства встановлено перелік обставин, за наявності яких малолітню дитину не можуть передати для проживання разом з матір'ю. Такими є: відсутність у матері самостійного доходу; зловживання матір'ю спиртними напоями або наркотичними речовинами; аморальна поведінка матері, яка може зашкодити розвиткові дитини.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.10.2005 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки КП «ЖЄУ № 4» № 1269 від 30 червня 2011 року ОСОБА_3 проживає з донькою та своїми батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а. с. 155).

Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_2 в жовтні 2010 року добровільно покинула свою доньку, виїхала на постійне місце проживання в м. Дніпропетровськ та з вказаного часу тільки декілька разів приїжджала в м. Южне на побачення з дитиною, не приймає участі в її матеріальному утриманні, вихованні та розвитку, не кореспондуються зі змістом рішення Южненського міського суду Одеської області від 21 листопада 2011 року, яким шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був розірваний, встановлено місце проживання малолітньої дитини разом з її матерію та змістом ухвали апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2012 року, якою вказане рішення залишено без змін. Так, судовими рішеннями встановлено, що між сторонами існувала домовленість стосовно місця проживання дитини після їх розлучення. Однак, вказана домовленість з боку ОСОБА_3 була порушена, і останній залишив дитину у себе та звернувся до органів опіки та піклування з заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, в чому йому було відмовлено. Вказані обставини були підтверджені листом Управління освіти, культури, спорту та молодіжної політики виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області від 14.07.2011 року. Крім того, Одеським окружним адміністративним судом 19.03.2012 року прийнята постанова, яка набрала чинності, зі змісту якої також вбачається, що між батьками склалась усна домовленість про те, що ОСОБА_2 після розлучення з ОСОБА_3 переїжджає жити до м. Дніпропетровська, дитину забере через місяць після облаштування на новому місці.

Рішення Южненського міського суду Одеської області від 21 листопада 2011 року ОСОБА_3 не виконано, малолітня дитина матері не передана.

В липні 2013 року ОСОБА_3 звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, мотивуючи тим, що підставою для предявлення нового позову може бути значне покращення житлово-побутових та інших умов життя того з батьків, кому суд відмовив раніше у передачі дитини. Посилання ОСОБА_3 на те, що він займає посаду інженера в ДП «Морський торгівельний порт Южний», його робочий день триває з 8-00 до 17-00, тому він має час піклуватись про дитину, має стабільний дохід та необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, не є правовою підставою для задоволення його позову.

Посилання ОСОБА_3 на те, що він проживає в комфортабельній чотирьох кімнатній квартирі з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини, в той час як відповідачка не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення та умов проживання доньки, проживає в однокімнатній квартирі своєї матері, житловою площею 18,3 кв.м., яка не облаштована в повному обсязі, є неспроможними.

Так, ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, загальною площею 38,6 кв.м., житловою - 18,3 кв.м. Згідно актів обстеження умов проживання від 25.10.2012 року вбачається, що в квартирі зроблений ремонт, кімната облаштована новими меблями, для дитини наявне місце для сну, відпочинку, занять, відпочинку, є стіл, стілець для навчання, іграшки, книжки, відведено місце для проведення дозвілля дитини. В квартирі проживають бабуся дитини та її мати. Умови проживання відповідають всім вимогам. Створені умови для проживання дитини в даній родині разом з матірю (т. 1 а. с. 18). Аналогічні акти обстеження житлових умов складені 27.03.2014 року та 17.03.2016 року (т. 1 а. с. 137, т. 2 а. с. 123, 161).

ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Згідно акту обстеження умов проживання від 26.06.2013 року вбачається, що в квартирі зроблений ремонт, вона облаштована всім необхідним для нормального розвитку та проживання малолітньої дитини, дитина має окрему кімнату, має ліжко, іграшки, речі особистого вжитку, дитячу стінку (т. 1 а. с. 17). Аналогічні акти обстеження житлових умов складені 13.02.2014 року та 26.11.2013 року (т. 1 а. с. 74, 75).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працює в ДП «Морський торгівельний порт Южний» на посаді інженер-технолог, отримує заробітну плату в середньому в місяць 5829,43 гривень (т. 2 а. с. 162). ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Лівобережній обєднаної ДПІ м. Дніпропетровська. Згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку від 27.01.2016 року, сума доходу за 2015 рік склала 294165,03 гривень (т. 2 а. с. 124-126).

З наданих сторонами доказів вбачається, що житлові умови та рівень матеріального забезпечення як батька дитини, так і матері є задовільним та достатнім для забезпечення умов проживання і утримання малолітньої доньки.

Отже, сторони мають матеріальну можливість утримувати та виховувати дитину, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога ніколи не перебували (т. 1 а. с. 12, 13, 138-141).

Наявність психічних розладів та здійснення ОСОБА_2 аморальних поступків не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради № 756 від 16.08.2012 року «Про визначення місця проживання малолітньої дитини» місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначено разом із батьком ОСОБА_3 за місцем його фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно Висновку комісії з захисту прав дітей виконавчого комітету Южненської міської ради № 1-03-467 від 24.09.2012 року, місце проживання малолітньої ОСОБА_4 вважається доцільним визначити з її батьком ОСОБА_3 Висновок затверджений рішенням виконкому Южненської міської ради № 1647 від 21.10.2014 року. Відповідно висновку Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Южненської міської ради № 691/03-02-39 від 07.10.2014 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вважається доцільним встановити місце проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 23, 24, 157, 165, 225, 226).

Частинами 4, 5, 6 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За приписами п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, повязаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, для розвязання спору, що виник між батьками, щодо визначення міста проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладання або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розвязання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обовязків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт обстеження житлово-побутових умов.

Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоровя дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоровю та розвитку дитини.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Однак, всупереч приписам даного Порядку, субєктом владних повноважень особиста бесіда працівниками органу опіки з ОСОБА_2 не проводилась, прихильність дитини до матері не зясовувалась, не встановлювались можливості матері дитини щодо її виховання, не враховувалась наявність рішення Южненського міського суду Одеської області від 21 листопада 2011 року, яким вже встановлено місце проживання малолітньої дитини разом з її матірю, не враховувалось, що ОСОБА_3 відмовляється виконувати це судове рішення, яким визначено місце проживання малолітньої доньки з матірю, фактично утримує дитину з 2012 року (рішення набрало чинності 08.11.2012 року) і не передає її матері.

Доказів надіслання та отримання ОСОБА_2 запрошень на засідання комісії з питань захисту прав дитини на 17.01.2012 року, на 24.09.2012 року, на 07.10.2014 року матеріали справи не містять. В матеріалах справи наявний лист Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеської області № 617/02-03-14 від 12.09.2014 року, яким ОСОБА_2 нібито викликалась на засідання комісії, при цьому в листі зазначена неправильна дата засідання 02.10.2014 року, хоча засідання відбулося 07.10.2014 року. Будь-які докази отримання кореспонденції ОСОБА_2 від органів опіки та піклування Южненської міської ради Одеської області за період з 2012 року по 2015 рік відсутні.

В такий ситуації, при наявності тривалого спору між батьками, органи опіки Южненської міської ради при розв'язанні спору обмежилися тільки наявністю акту обстеження житлових умов ОСОБА_2 без дослідження та врахування інших обставин, що мають істотне значення, що свідчить про формальний підхід к даному питанню.

Висновки органу опіки та піклування Южненської міської ради за різні періоди часу одного і того же змісту, однією і тієї ж форми, містять посилання на акти обстеження житлових умов батьків, посилання на те, що дитина відвідує з 2011 року дитячий садок № 1 в м. Южному, вихованням та утриманням та лікуванням дитини займається батько, наявності позитивних характеристик з місця проживання та роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Інших відомостей висновки органу опіки та піклування Южненської міської ради не містять, будь-якої аргументації та мотивації також відсутня, а відтак судова колегія вважає, що висновки органу опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради № 1-03-29 від 17.01.2012 року, комісії з захисту прав дітей виконавчого комітету Южненської міської ради № 1-03-467 від 24.09.2012 року та висновок Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Южненської міської ради № 691/03-02-39 від 07.10.2014 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якими вважається доцільним встановити місце проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА_3 є необґрунтованими та немотивованими, обставини зясовувались однобоко, відповідні матеріали збирались відносно батька дитини, у звязку з чим не можуть бути прийняти судом.

За приписами ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, при підготовці висновків органу опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради № 1-03-29 від 17.01.2012 року, комісії з захисту прав дітей виконавчого комітету Южненської міської ради № 1-03-467 від 24.09.2012 року та висновку Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Южненської міської ради № 691/03-02-39 від 07.10.2014 року Органом опіки та піклування Южненської міської ради не врахована наявність рішення Южненського міського суду Одеської області від 21 листопада 2011 року, що набрало законної сили, яким вже встановлено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з її матірю, не вказано, які нові або виняткові обставини дають підстави для посадових осіб Южненської міської ради дійти протилежного, ніж визначеного в рішенні суду, висновку щодо визначення міста проживання малолітньої дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Тобто для розлучення малолітньої дитини, якою є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені ч. 2 ст. 161 СК України.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, має стабільний заробіток та матеріальну можливість утримувати та виховувати дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога ніколи не перебувала, з 2011 року в судах захищає своє право бути матірю та проживати разом зі своєю донькою.

Заперечуючи проти позову про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_2 зазначила, що вона була вимушена залишити квартиру, де проживала з позивачем, оскільки сімейне життя не склалось і вирішувалось питання про розірвання шлюбу, забрати з собою доньку відразу не могла, проте вже має квартиру для проживання в м. Дніпропетровську, у квартирі проведено ремонт, і житло придатне для проживання дитини, вона працює, отримує стабільну заробітну плату, з урахуванням наведеного забезпечуватиме нормальний всебічний розвиток дитини.

Суд на порушення вимог статей 214, 215 ЦПК пояснень відповідачки належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився з наявністю чи відсутністю обставин, на які вона посилалася, не вмотивував свого висновку про відсутність бажання матері бачитись з донькою, не дав оцінки обставинам справи та поясненням сторін у їх сукупності, визначив місце проживання малолітнього доньки з батьком. При цьому суд, порушивши положення ч. 1 ст. 161 СК, не з'ясував особистої прихильності дитини до кожного з батьків і не взяв до уваги віку дитини та її стать, не дотримавшись принципу Декларації прав дитини, не встановив та не зазначив у рішенні передбачених ч. 2 ст. 161 СК України чи будь-яких інших виняткових обставин, які б зумовили необхідність розлучення малолітньої дитини з її матір'ю.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 і відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та визначення місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з її батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2. , є помилковими.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Управління освіти, культури, спорту та молодіжної політики Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області про визначення місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матірю задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матірю - ОСОБА_2.

Зобовязати ОСОБА_3 передати дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.О.Погорєлова

Судді Т.В.Цюра

ОСОБА_7