Рішення № 58964982, 14.07.2016, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/642/15-ц

2/662/287/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі головуючого судді Тимченко О.В.

секретар Дружицька Н.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ

Вказаний вище позивач звернувся в суд з позовом до зазначеного вище відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, уточнив його/а.с.170/ і пояснив,що 11.08.2006 року касир банку «Аваль» ОСОБА_5 прийняла від ОСОБА_3 6000 гривень на підставі договору №3 від 11.11.2004 року, про що зробила відмітку в договорі, однак кошти привласнила, спричинивши шкоду.

Вищевказані факти встановлені судовим рішенням, а саме вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року із змінами від 22 липня 2014 року

Про викрадення коштів стало відомо в 2007 році, вона зверталася до прокуратури з заявою про притягнення до відповідальності вказаних осіб та відшкодування коштів,під час розслідування була визнана потерпілою, оскільки писала позовну заяву слідчому органу для приєднання до матеріалів кримінальної справи про стягнення коштів з банку, а не з працівників банку. Однак шкода не відшкодована. Внаслідок інфляції вклад знецінився,тому реальна вартість втраченого вкладу становить 14375 гривнів. Просив позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив,що ОСОБА_3 не зверталася до банку за поверненням вкладу. Договірних відносин з банком не існує,оскільки ОСОБА_5 прийняла кошти від ОСОБА_3,що встановлено вироком суду, однак їх на рахунок банку не внесла, склала фіктивний екземпляр договору, як знаряддя вчинення злочину,тому банк в договірних відносинах з ОСОБА_3 не перебував. Шкоду має їй відшкодувати особа,що заволоділа її коштами тобто ОСОБА_5,Кузнецова.

Вислухавши пояснення представників сторін,дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступних висновків.

Виниклі правові відносини є цивільними і регулюються нормами цивільного права. Предметом спору є вимога про відшкодування реальної вартості втраченого майна.

Даний спір розглядався судами неодноразово.

06 квітня 2016 року Верховним Судом України постановлено,що суди ,які раніше розглядали даний спір дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з банку суми вкладу у розмірі 6000 гривень на підставі статей 1058-1060 ЦК України, тобто встановив природу виниклих правовідносин як порушення договірних зобов»язань банком за договором банківського вкладу і виклав правову позицію у справі № 6-352цс16,що шкода, спричинена вкладнику не працівниками банку, а банком, адже з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником, а тому саме банку спричинена шкода визначеним злочином.

Вкладник має право вимоги від банку про повернення вкладу за договором банківського вкладу з урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору та застосуванням наслідків,передбачених договором та законом, у разі порушення банком своїх зобов»язань за договором.

Як встановлено діючим законодавством правова позиція Верховного Суду України є обов»язковою для врахування при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи/а.с.173/ позивач ОСОБА_3 уклала з банком ОСОБА_5 договір №3на вклад Аваль-капітал з пролонгацією 11.11.2004 року. за яким банк взяв на себе обов»язок прийняти вклад, зберігати його на відкритому для клієнта рахунку з виплатою винагороди за користування коштами клієнта.

Однак в 2007 році стало відомо,що працівник банку ОСОБА_5 за попередньою змовою з Кузнецовою систематично викрадали кошти клієнтів,за що були притягнуті до відповідальності і засуджені. Клієнт свої кошти не отримав.

Як вбачається з листа-відповіді банку, вкладник ОСОБА_3 зверталася до банку з вимогою надати пояснення, щодо своїх коштів і банк листом 25.07.2007 року відмовив ОСОБА_3 в отриманні її коштів, порекомендувавши звертатися в прокуратуру.

Суд приходить до висновку,що вкладник ОСОБА_3 звернулася до банку про повернення її коштів, адже стало відомо,що в банку її працівники викрадають кошти клієнтів, хоча саме лист звернення ОСОБА_3 до банку не зберігся. Відмова в задоволенні вимог вкладника про повернення її коштів являються порушенням банком взятих на себе зобов»язань,що передбачені умовами договору та нормами ст.ст.1058-1059 ЦК України, відповідно до яких договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину,що готівкові кошти вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові- в повне розпорядження банку.Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов»язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з»являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на нього, а на боці банку-відповідний зазначений вище обов»язок. З договору банківського вкладу,укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов»язальні відносини за участю вкладника/ кредитора/ і банку/ боржника/.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов»язання боржник,який прострочив його виконання,на вимогу кредитора зобов»заний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 відсотка річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.

Позивач не ставить вимогу про стягнення нарахованих процентів за вкладом,тому в межах позовних вимог слід задовольнити позовні вимоги, виходячи зі слідуючого розрахунку:

Сума втраченого вкладу станом на 26.07.2007 року 6000 гривень

Інфляція за липень грудень 2007 року -112.6%, за 2008 рік-122,3%,2009- 112,3,2010-109,1, 2011-104,6, 2012-99,8,2013-100.5,2014-124,9, за січень-листопад 2015-141,1%, тобто

Інфляція складає 315,55%, яка нараховується наступним чином/112,6х122,3:100=/136,9х112,3/:100=/153,7х109,1/:100=/220,2Х141,2/:100=315,5%.

Борг з урахуванням встановленого рівня інфляції за весь час прострочення за цей період дорівнює/6000х315,5/:100%= 12935 гривнів.

Три відсотка річних від простроченої суми складає 1440 гривень,виходячи із 24 %,які нараховані за 8 років прострочення/6000:100/х24=1440 грн.

Загальна сума складає 12935+1440=14375 грн.

На підставі вимог ст.88 ЦПК України слід з відповідача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю,стягнути судовий збір в дохід держави, адже позивач від сплати судового збору звільнена.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.208,212-215,218 ЦПК України

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» на користь ОСОБА_3 вул. Шкільна 117 с. Сергіївка Новотроїцького району Херсонської області чотирнадцять тисяч триста сімдесят п»ять гривнів.

Стягнути з ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в дохід держави судовий збір1378 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області в строк 10 діб.

Суддя Тимченко О.В.