Ухвала суду № 58964908, 12.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 661/2968/15-ц Головуючий в І інстанції Ведяшкіна Ю.В.

Номер провадження 22-ц/791/1468/16 Доповідач Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів: Борка А.Л.

ОСОБА_1

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролізинг Україна» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 березня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Євролізинг Україна» про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів

В С Т А Н О В И Л А :

24 липня 2015р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євролізинг Україна» (далі ТОВ «Євролізинг Україна») про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу від 19.06.2015р., застосування правових наслідків вчинення правочину під впливом обману та стягнення із відповідача 36080 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 5000грн.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 19.06.2015р. мав намір придбати за договором купівлі продажу мінітрактор «Foton FТ-244», для чого звернувся до офісу відповідача та був готовий сплатити всю суму вартості трактора відразу. Однак, до часу підписання договору представником товариства наданий платіжний документ на суму 18040 грн. та зазначено, що повну суму слід сплатити в день отримання техніки у звязку із чим запропоновано укласти договір фінансового лізину, з текстом якого він ознайомився вже після підписання. При укладанні цього договору відповідач ввів його в оману, як щодо предмета договору, так і відносно вартості предмета лізингу, оскільки ціна транспортного засобу вказана у договорі 6938,46 євро, еквівалентних 180400 грн., значно вища фактичної ціни цього транспортного засобу.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 березня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 19.06.2015р., укладений між ТОВ «Євролізинг Україна» та ОСОБА_2

Стягнуто із ТОВ «Євролізинг Україна» на користь ОСОБА_2 18040 грн., судові витрати - 360,81 грн., всього 18400,81 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Євролізинг Україна» просить рішення суду у задоволеній частині позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у їх задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У письмових запереченнях представник ОСОБА_2 посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги та просить її відхилити.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Підставою недійсності правочину, згідно ч.1, 2 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч.2 статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживачу.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2015р. між позивачем і відповідачем було укладено договір фінансового лізингу із додатками.

За змістом договору фінансового лізингу вбачається, що лізингодавець зобовязався придбати у свою власність позивачеві предмет лізингу, яким є міні трактор «Foton FT 244», вартістю 6938,46 євро, еквівалентних 180400 грн. з ПДВ, та передати його у користування позивача, який взяв на себе обовязок сплачувати періодичні щомісячні платежі впродовж 12 місяців згідно графіку у розмірі 112,24 євро, у національній валюті (гривні) в розмірі еквівалентному 2918,24 грн., за весь період користування трактором згідно умов п.8.5 договору ( додаток №1 а.с. 7-13).

Згідно пунктів 4.1 та 9.1, 9.2 договору, автомобіль передається у користування позивача не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати ним на рахунок товариства: авансового платежу в розмірі 50 % вартості предмета лізингу, комісії за організацію і оформлення даного договору в розмірі 10 % вартості предмета лізингу та комісії за передачу трактора в розмірі 3 % від вартості предмета лізингу (додаток №1 договору).

Складові лізингового платежу встановлені згідно п.10.1 та 10.2 договору у додатках (додаток №3). Кожний лізинговий платіж включає 23% річних від залишку обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно), частину суми, яка відшкодовує частину вартості премета лізиінга, та 7% комісії за супроводження договору.

Згідно п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За змістом письмового заперечення відповідача вбачається визнання ним того факту, що ліцензії на здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб він не має.

В ході розгляду справи, суд вірного дійшов висновку про те, що відповідач не маючи ліцензії на здійснення фінансових послуг, при укладанні договору із позивачем не мав необхідного обсягу повноважень для здійснення наведеної фінансової діяльності, а тому укладений ним договір суперечить вимогам законодавства.

Крім того, за змістом пунктів 4.1 та 9.1. договору, визначені умови за яких транспортний засіб передається у користування позивача, а саме після сплати ним авансового платежу в розмірі 50% вартості предмета договору, комісії, розмір якої встановлений у додатку №1 до договору.

Також договором визначені умови та порядок передачі позивачеві права власності на вказаний транспортний засіб після повної сплати коштів, що встановлено у пунктах: 11.1; 11.3; 11.6 договору та додатками до нього.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою такий договір є змішаним договором, оскільки містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору, що відповідає ч.2 ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобовязана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, і визнано сторонами, що спірний договір фінансового лізингу від 19.06.2015р. укладений у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений.

19.06.2015р. на виконання умов договору фінансового лізингу позивач сплатив товариству адміністративний платіж в розмірі 18040,00 грн. (а.с.18).

Отже, суд першої інстанції врахував те, що відповідач не має ліцензії для надання фінансових послуг, при укладанні договору сторонами не дотримана обовязкова нотаріальна форма для такого виду договору, а тому у відповідності до вимог частини 1 ст.220 ЦК України такий договір визнаний як нікчемний і не створює правових наслідків для сторін.

З врахуванням встановленого, суд дійшов правомірного висновку, що договір фінансового лізингу укладений з порушенням вимог законодавства щодо його форми та вимог законодавства через відсутність у відповідача ліцензії на здійснення фінансових послуг.

Висновок суду по суті спору в частині визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсного правочину є правильним, а тому права позивача, як споживача фінансових послуг, підлягають захисту із застосуванням частини 1 і 5 ст. 216 ЦК України, якими встановлено, що у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні, все те, що вона отримала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена будь-якою заінтересованою особою.

Така вимога заявлена позивачем. З врахуванням викладеного, кошти в сумі 18040 грн., сплачені позивачем на виконання нікчемного правочину, а тому на його вимогу у даній справі підлягають стягненню із відповідача, який отримав ці кошти з підстав ч.5 ст.216 ЦК України. (постанова Верховного Суду України № 6-2766цс15 від 16.12.2015р.)

Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для задоволення скарги і скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Євролізинг Україна» відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ____ Н.В.Орловська

Судді: ____ А.Л.Борко

____ ОСОБА_1