Рішення № 5896300, 23.06.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р. Справа № 1/88/09

м. Миколаїв

За позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області

/55000, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28/ в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України

в Миколаївській області

/54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/.

До відповідача: 1. Первомайської обєднаної державної податкової інспекції

/55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 18/

2. Фермерського господарства “Золота рибка”

/55223, Миколаївська область, Первомайський р-н, с. Мигія, вул. Набережна, 3/

3. Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги”

/55223, Миколаївська область, Первомайський р-н, с. Мигія, вул. 25 Жовтня, 16 /

4. Товарна біржа “Ізумруд” в особі представництва ТБ «Ізумруд»в м. Миколаєві

/54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14 /

/73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 5, 16 А/

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Приватний підприємець ОСОБА_1

/55213, АДРЕСА_1/

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Миколаївське обєднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця»

/54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 7/

про: визнання недійсним результатів цільового аукціону від 24.02.2006р., визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу МКД Санаторій “Бузькі Пороги”, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 від 06.03.2006р., укладеного між Первомайською ОДПІ та ФГ “Золота рибка”, відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме, зобовязання фермерського господарства “Золота рибка” передати цілісний майновий комплекс с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня на баланс МКД санаторію “Бузьки пороги” та зобовязати скасувати державну реєстрацію.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Сокол. О.В., довіреність від 08.01.2008р.

Від 1 відповідача: Трифонов Д.В., довіреність від 19.01.2009р.

Від 2 відповідача: Влащук В.М., довіреність від 11.03.2009р.

Гадицкий М.М. довіреність від 16.03.2009р.

Від 3 відповідача: представник не зявився.

Від 4 відповідача: представник не зявився.

Від 3 особи на стороні позивача: Апостолов В.О., довіреність від 05.01.2009р.

В засіданні бере участь прокурор Порошина Н.Г.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом про: визнання недійсним результатів цільового аукціону від 24.02.2006р., визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу МКД Санаторій “Бузькі Пороги”, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 від 06.03.2006р., укладеного між Первомайською ОДПІ та ФГ “Золота рибка”, відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме, зобовязання фермерського господарства “Золота рибка” передати цілісний майновий комплекс с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня на баланс МКД санаторію “Бузьки пороги” та зобовязати скасувати державну реєстрацію (т.3 а.с.156-158, 160).

Свої вимоги прокурор та позивач обґрунтовують не завершенням передприватизаційної підготовки Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги”, наявністю частки державного майна в статутному фонді санаторію, порушенням порядку реалізації цілісного майнового комплексу, встановленого пунктом 10.2.2. статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, порушенням пунктів 1.2., 3.1., 3.4. Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України (т.1 а.с.2-7, т.2 а.с.22-24).

1-й відповідач - Первомайська обєднана державна податкова інспекція вважає позов необґрунтованим з тих підстав, що державна частка майна в майні санаторію відсутня, право власності підтверджено відповідним свідоцтвом про право власності, активи платника податку перебували в податковій заставі до прийняття рішення господарського суду від 27.12.2005 року, заперечень зі сторони Фонду державного майна щодо реалізації майна санаторію не було, про що свідчить рецензія Фонду, аукціон було проведено у відповідності з Порядком проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Отримані кошти направлені на погашення податкового боргу, частина повернена на розрахунковий рахунок санаторію (т.1 а.с.103-107).

2-й відповідач - Фермерське господарства “Золота рибка” проти позову заперечує, посилаючись на відсутність будь-яких доказів встановлення, у спосіб, передбачений законом, частки державної власності у статутному фонді санаторію, проведення аукціону відповідно вимог чинного законодавства та добросовісного набуття права власності (т.1 а.с.78-81, 84-85).

3-й та 4-й відповідачі - Міжгосподарський кооперативно-державний санаторій “Бузькі пороги”, Товарна біржа “Ізумруд” в особі представництва ТБ «Ізумруд» заперечень на позов не надали, їх представники в судове засідання не зявились.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миколаївське обєднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» вважає позов обґрунтованим.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний підприємець ОСОБА_1 пояснень на позов не надав, в судове засідання не зявився.

Всі учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає можливим згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній документами у відсутності представників 3-го та 4-го відповідачів, Третьої особи - приватного підприємця ОСОБА_1

Розглянувши надані сторонами докази та заслухавши доводи представників сторін в судовому засіданні, - суд

встановив:

24.02.2006 року Представництвом товарної біржі “Ізумруд” був проведений цільовий аукціон з продажу майна Міжгосподарський кооперативно-державний санаторій “Бузькі пороги”, результати якого оформлені протоколом №1 (т.1 а.с.8-10). Переможцем аукціону визнано 2-го відповідача - Фермерське господарства “Золота рибка” .

Прокурор та позивач просять визнати недійсними результат цільового аукціону від 24.02.2006р. з продажу цілісного майнового комплексу санаторію та договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу МКД Санаторій “Бузькі Пороги”, що знаходиться в с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 від 06.03.2006р., укладеного між Первомайською ОДПІ та ФГ “Золота рибка”.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

3-й відповідач - Міжгосподарський кооперативно-державний санаторій “Бузькі пороги” на час проведення цільового аукціону мав податковий борг, про що свідчать перша та друга податкові вимоги (.т.3 а.с.122-123), довідка про податкову заборгованість станом на 19.12.2005 року (т.3 а.с.49).

Відповідно з приписом статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в звязку з наявністю податкового боргу майно санаторію перебувало у податковій заставі (т.1 а.с.110).

Пунктом 10.1.1. статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковому органу надано право продажу активів платника податку, який має податковий борг, в тому числі й цілісних майнових комплексів.

Разом з тим, це право має певні обмеження, про що зазначено у вказаній нормі та пункті 7.2.1. статті 7 цього ж закону.

Пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” чітко, однозначно встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Про це також зазначається і в пункті 1 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податку, які перебувають у податковій заставі, відповідно якого продаж активів здійснюється у разі, коли інші передбачені Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи з погашення боргу платника податків не дали змоги погасити його в повному обсязі.

Першим відповідачем вимоги вказаних нормативних актів порушені. Рішення про погашення податкового боргу за рахунок активів Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги” Первомайською ОДПІ прийнято 21.03.2002 року (т.3 а.с.124) без наявності судового рішення з цього питання.

Судове рішення по справі №6/251 щодо стягнення 114 301, 91 грн. за рахунок активів санаторію було прийнято 27.12.2005 року, набрало законної сили 24.01.2006 року (т.1 а.с.30-31), але воно, відповідно вимог статті 11 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не могло бути підставою для реалізації цілісного майнового комплексу (а.с.116).

Першим відповідачем порушені вимоги статей 318, 319, 346 Цивільного кодексу України, відповідно яких лише субєкт права власності користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідає власним майном за простроченими зобовязаннями.

1-м відповідачем здійснено реалізацію цілісного майнового комплексу санаторію без встановлення фактичних його власників.

Суд відхиляє доводи першого та другого відповідачів щодо відсутності частки державного майна у майні Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги”. Як свідчать надані прокурором та позивачем докази, на момент організації та проведення цільового аукціону був відсутній правовстановлюючій документ, який би посвідчував право власності Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги” на цілісний майновий комплекс санаторію. Знаходження на балансі санаторію нерухомого та рухомого майна не є безумовним доказом такого права.

Сама назва санаторію - Міжгосподарський кооперативно-державний санаторій “Бузькі пороги” свідчить про частку власності держави у майні санаторію.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про управління обєктами державної власності” держава, в особі уповноважених органів, в тому числі й регіональних відділень Фонду державного майна України, здійснює повноваження власника об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У 2004 році на підставі Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, п.20 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.10.2003 року №68725, у відповідності з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Миколаївській області від 12.07.2004 року № 210-п відносно Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги” позивачем розпочата процедура передприватизаційної підготовки, створена комісія для визначення державної частки в майні цієї юридичної особи, до складу якої ввійшов також представник податкового органу (т.2 а.с.25-41).

Станом на 12.01.2005 року на підставі зібраних документів комісією встановлено безспірний факт наявності частки державного майна в майні санаторію (т.2 а.с.8).

В процесі судового розгляду справи сторонами надані документі, що підтверджують вказаний вище факт: в статутах санаторію за 1988 та 1994 роки зазначено про формування статутного фонду за рахунок дольових внесків господарствами державної та колективної форми власності за рахунок їх майна та грошових коштів (т.1 а.с.46-54).

Архівні документи свідчать, що будівництво санаторію розпочато в травні 1958 року на базі колишнього військового допоміжного господарства за рахунок дольових внесків колгоспів, міжколгоспних організацій та державних підприємств (т.1 а.с.14, 16, 17).

У річному звіті за 1968 рік будинку відпочинку міститься перелік пайщиків та їх дольова участь, в тому числі й державних підприємств (т.1 а.с.15).

Суд відхиляє посилання 1-го та 2-го відповідачів на лист позивача від 14.08.2003 року як на доказ відсутності державної частки у майні санаторію, оскільки у цьому листі зазначено лише про відсутність у позивача інформації щодо майна, яке перебуває на балансі санаторію. Крім того, вказаний лист направлявся податковому органу до початку процедури передприватизаційної підготовки та до зібрання відповідних архівних матеріалів.

Не є доказом права приватної власності санаторію факт відсутності акту про наявність державної частки у статутному фонді санаторію, оскільки вказаний акт складається за результатами роботи відповідної комісії, як це передбачено пунктом 2 Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка. В даний час, після ініціювання визначення часток (паїв) засновників санаторію, у відповідності з пунктом 1.5. вказаного Положення комісією здійснюється установлення наявності та розміру частки(паю), що належить державі у статутному фонді цієї юридичної особи.

Оскільки податковим органом здійснювалась реалізація цілісного майнового комплексу, податковий орган повинен був керуватись приписами пункту 10.2.2. статті 10, статті 11 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно яких вразі продажу цілісного майнового комплексу підприємства, активи якого перебувають у державній власності, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації.

Отже, здійснюючі реалізацію цілісного майнового комплексу санаторію, перший відповідач вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив статтю 19 Конституції України, відповідно якої органи державної влади , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується також з доводами прокурора про перевищення повноважень 1-м відповідачем щодо зобовязання брокера ОСОБА_1 оформити правовстановлюючі документи на цілісний майновий комплекс Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги”, оскільки ні санаторій, на балансі якого знаходиться вказане майно, ні МООП “Миколаївсільгоспздравниця”, на зведеному балансі якого також обліковується це майно, не уповноважували 1-го відповідача на вчинення цих дій.

За вказаних вище обставин позовні вимоги щодо визнання недійсним результатів цільового аукціону від 24.02.2006 року по продажу цілісного майнового комплексу Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги” підлягають задоволенню.

Позовні вимоги стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу МКД Санаторій “Бузькі Пороги”, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 від 06.03.2006р., укладеного між Первомайською ОДПІ та ФГ “Золота рибка” є також обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав:

суд вважає доводи 1-го відповідача стосовно непідвідомчості даного спору господарському суду такими, що не заслуговують на увагу, оскільки оспорюваний правочин не є адміністративним договором в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, він стосується спору про право. Отже, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України звернення до господарського суду з позовом про визнання правочину недійсним є належним способом захисту порушеного права.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

У відповідності до положень статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як зазначено вище, реалізація майнового комплексу санаторію здійснена з порушенням приписів статті 19 Конституції України, Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України “Про управління обєктами державної власності”, п.20 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, статей 318, 319,346 Цивільного кодексу України; відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для реалізації вказаного майна. Отже, договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу МКД Санаторій “Бузькі Пороги”, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 від 06.03.2006р., укладений між Первомайською ОДПІ та ФГ “Золота рибка”, необхідно визнати недійсним.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки недійсності правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Прокурором та позивачем ставиться вимога про зобовязання 2-го відповідача передати цілісний майновий комплекс на баланс МКД санаторію “Бузьки пороги” . Разом з тим, вищевказана норма Цивільного кодексу України передбачає обовязок кожної із сторін повернути все отримане на виконання недійсного правочину. 2-м відповідачем сплачено 381 480 грн. вартості придбаного майна, кошти зараховані до Державного бюджету України (т.2 а.с.58-88).

У ст. 216 Цивільного кодексу України зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, тому для захисту майнового права, з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, наслідки, визначені в законі, повинні застосовуватися судом незалежно від того, чи наведені вони у позовній заяві.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати двосторонню реституцію: зобовязати Фермерське господарство “Золота рибка” передати на баланс Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги” цілісний майновий комплекс санаторію, що знаходиться за адресою с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 та стягнути з державного бюджету України на користь фермерського господарства “Золота рибка” 381 480 грн. вартості цілісного майнового комплексу санаторію.

Суд вважає позовні вимоги щодо зобовязання відповідачів скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс санаторію за Фермерським господарством “Золота рибка” такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказаний спосіб захисту порушеного права не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними результати цільового аукціону від 24.02.2006р.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу МКД Санаторій “Бузькі Пороги”, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16 від 06.03.2006р., укладеного між Первомайською ОДПІ та ФГ “Золота рибка”.

Застосувати двосторонню реституцію:

зобовязати фермерське господарство “Золота рибка” /55223, Миколаївська область, Первомайський р-н, с. Мигія, вул. Набережна, 3, ідентифікаційний код 31997672/ передати на баланс Міжгосподарського кооперативно-державного санаторію “Бузькі пороги” /55223, Миколаївська область, Первомайський р-н, с. Мигія, вул. 25 Жовтня, 16 ідентифікаційний код 05410435/ цілісний майновий комплекс санаторію, що знаходиться за адресою с. Мигія Первомайського району Миколаївської області по вул. 25 Жовтня, 16;

стягнути з державного бюджету України на користь фермерського господарства “Золота рибка” /55223, Миколаївська область, Первомайський р-н, с. Мигія, вул. Набережна, 3, ідентифікаційний код 31997672/ 381 480 грн. вартості цілісного майнового комплексу санаторію.

В позовних вимогах щодо зобовязання скасувати державну реєстрацію відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства “Золота рибка” /55223, Миколаївська область, Первомайський р-н, с. Мигія, вул. Набережна, 3, ідентифікаційний код 31997672/ та Первомайської обєднаної державної податкової інспекції /55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 18, ідентифікаційний код 24786175/ по 42, 50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Направити в адресу Фонду державного майна України та Державній податковій адміністрації України окремі ухвали.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва