Ухвала суду № 58962804, 14.07.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2177/16-ц

Номер провадження 2-с/489/16/16

Ухвала

Іменем України

14 липня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 20.05.2016 ,

встановив

У червні 2016 року заявник звернувся із заявою про скасування судового наказу по справі № 2-н/489/255/16 від 20.05.2016, виданого за заявою Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі за текстом - ПАТ " Миколаївська теплоелектроцентраль") про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію з боржника - ОСОБА_1.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що між ним та ПАТ " Миколаївська теплоелектроцентраль" не було укладено договір від 12.10.2010. Вказує, що ніколи не проживав за адресою, за якою нараховувалась заборгованість за спожиту теплову енергію. Крім того, заявник посилається на те, що розрахунок заборгованості не містить посилань на те, які тарифи взяті для обрахування, не вірно здійснений розрахунок інфляційних втрат.

Сторони в судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

У порядку наказного провадження розглядаються вимоги, які за своєю правовою природою є безспірними. Наявність спору про право унеможливлює видачу судового наказу або є підставою для його скасування, з роз'ясненням права стягувача на звернення до суду та розгляду спору в порядку позовного провадження. У разі наявності спору про суму заборгованості без спору про право суд, за наявності можливості встановити необхідні обставини, може змінити судовий наказ.

Із заяви вбачається, що заявник оспорює наявність заборгованості на час винесення наказу, право на стягнення сум за період, коли заявник не була власником, оспорює розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність спору про право, що є підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Суд дійшов висновку про те, що заява боржника є обґрунтованою, з заяви про скасування судового наказу та доданих до неї матеріалів вбачається спір про право, тому вказаний наказ підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105-1, 208-210 ЦПК України суд

ухвалив

Скасувати судовий наказ від 20.05.2016, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва у справі № 2-н/489/255/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію з боржника - ОСОБА_1.

Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Миколаївська теплоелектроцентраль", що заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні із додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. В. Кокорєв