Рішення № 5896160, 30.06.2009, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

№ 2-1199/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2009 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Литвиненко Н.В. при секретарі Степаненко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся із позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що з 10.03.2004р. по 02.12.2008р. він працював на Маріупольському дослідно-експериментальному заводі газорізником 5 розряду ремонтно-інструментального цеху, свої обов’язки виконував якісно та в строки. Однак, відповідач з жовтня 2008 року припинив виплату йому заробітної плати, посилаючись на відсутність грошових коштів на підприємстві, в зв’язку з чим він був вимушений звільнитися з підприємства на підставі ст.38 КЗпП України. До теперішнього часу заборгованість по зарплаті йому не виплачено. Розмір заборгованості складає: за жовтень - 1788,64 грн., за листопад – 542,25 грн., за грудень – 1182,45 грн., а всього 3513,34 грн. Просив відновити строк пред’явлення позову до суду та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 3513,34 грн., компенсацію за затримку виплати зарплати в сумі 9405 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 500,00 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив позов, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1726,34 грн., компенсацію за затримку виплати зарплати в сумі 9405 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 500,00 грн.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що затримку виплати заробітної плати та розрахунку при звільненні зроблено через форс-мажорні обставини в результаті світової кризи, яка охопила в першу чергу металургійне виробництво, що призвело до утворення заборгованості перед Державою та працівниками. Вважає, що в такому становищі неможливо застосовувати вимоги ст.117 КЗпП України в частині стягнення компенсації за затримку виплати зарплати, тому позов в цій частині не визнає. Підприємство частково погасило заборгованість перед позивачем в сумі 1787 грн., тому на день розгляду справи в суді заборгованість по зарплаті перед позивачем складає 1724,70 грн. Відповідач визнає позов в цій частині.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 10.03.2004р. по 02.12.2008р. працював на Маріупольському дослідно-експериментальному заводі газорізником 5 розряду ремонтно-інструментального цеху, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1.

Згідно довідки ВАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» від 31.03.2009р. № 04/28 заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає за жовтень 2008р. – 1788,64 грн., за листопад 2008р. – 542,25 грн., за грудень 2008р. – 1182,45 грн., а всього 3513,34 грн.

На час розгляду справи суді відповідачем частково погашена заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 1787 грн., тому розмір заборгованості складає 1726,34 грн.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Тому позов в цій частині суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в сумі 1726,34 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 9405 грн.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З наданого відповідачем розрахунку суми компенсації за затримку виплати зарплати ОСОБА_1 її розмір складає 5911,65 грн. (2388,04 грн. : 61 х 151 день).

Тому суд вважає можливим задовольнити позов в цій частині частково в розмірі 5911,65 грн.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, яких особа зазнала в результаті порушення її прав.

Суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, оскільки через відсутність грошей змінився звичний уклад його життя, він не мав фінансової можливості утримувати родину, не міг привітати дітей та онуків із новорічними святами, що негативно впливало на стан його здоров’я. У нього почався головний біль, підвищився тиск. Розмір моральної шкоди він оцінює в 3000 грн.

Ці обставини безумовно пов’язані із душевними переживаннями, змінами звичного способу життя, які підлягають відшкодуванню. Разом з тим, суд, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, істотність вимушених змін в його житті, а також з урахуванням ступеня вини заподіювача шкоди та виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 400 грн., вважаючи таку суму достатньою для компенсації заподіяної йому моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, ст.23 ЦК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (87528, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта,105, р/р 26003188579011 в МФ «Приватбанк» м.Маріуполя, МФО 335429, код ЄДРПОУ 00645211) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з жовтня по грудень 2008 року в розмірі 1726,34 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 5911,65 грн., моральну шкоду в розмірі 400 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 500,00 грн., а всього 8537,99 грн. (вісім тисяч п’ятсот тридцять сім грн. дев’яносто дев’ять коп.).

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, передбаченому для подачі такої заяви.

Суддя: