Ухвала суду № 58961503, 13.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 624/721/15-ц. Головуючий І інст.: - ОСОБА_1

Провадження №22-ц-/790/4181/16. Суддя-доповідач:- ОСОБА_2

Категорія: договірні.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - ОСОБА_2,

суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаря: - ОСОБА_5,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - ОСОБА_6 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 25 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_7 звернувся в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХР №146963, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією 8 липня 2004 року, він є власником земельної ділянки площею 4,53 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вовківської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

На підставі договору оренди землі від 10 січня 2006 року, зареєстрованому Кегичівським відділом ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 30 травня 2007 року за №040769600221, належною йому земельною ділянкою користувалося на правах оренди СТОВ «Надія».

Вважаючи, що строк дії договору оренди землі закінчується 30 травня 2014 року, він 30 червня 2013 року подав відповідачу заяву в якій повідомив, що надалі він не має наміру продовжувати з СТОВ «Надія» договірні відносини та просив повернути йому земельну ділянку одразу після закінчення зазначеного терміну.

Вказана заява була отримана відповідачем 10 липня 2013 року та зареєстрована за вх. №138.

В усній формі відповідач повідомив його, що СТОВ «Надія» буде користуватися орендованою земельною ділянкою до закінчення строку дії договору, тобто до30 травня 2014 року .

Проте, після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач не виконав свої зобовязання щодо виплати йому орендної плати за 5 місяців 2014 року в сумі 899 грн.18 коп., що спонукає його звернутись з позовом в суд.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач заборгував йому три проценти річних від простроченої суми у розмірі 18 грн. 76 коп., інфляційні втрати за весь час прострочення виплати орендної плати у розмірі 348 грн. 44 коп.

Для звернення з позовом в суд він змушений був виготовити технічну документацію щодо нормативно грошової оцінки належної йому землі, вартість якої склала 600 грн., а також сплатити судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7 просив суд стягнути з СТОВ «Надія» на його користь 1266 грн. 82 коп., з яких 899 грн. 18 коп. - заборгованість по орендній платі, 18 грн. 76 коп. - 3 % річних, 148 грн. 88 коп. - втрати від інфляції.

Стягнути з СТОВ «Надія» на його користь витрати на технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельної ділянки в сумі 600 грн., судові витрати у розмірі 487 грн. 20 коп.

Представник СТОВ «Надія» позов не визнав.

При цьому посилався на те, що право оренди землі виникає в орендаря після укладання договору та його державної реєстрації. При укладанні договору оренди землі 10 січня 2006 року ОСОБА_7 не надав пропозицій щодо встановлення у договорі більш конкретної календарної дати закінчення строку його дії, ніж та, що наведена у п. 3.1 цього договору. Вважав, що строк дії договору обчислюється календарними роками, і кінцевою датою його чинності є закінчення 2014 року. Це підтверджується також п. 4.3 договору оренди землі, відповідно до якого орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця, тобто у грудні 2014 року. Водночас, п. 8.2 договору оренди землі передбачено обовязок орендодавця не вчиняти дії, що перешкоджали б орендареві користуватися земельною ділянкою. На спірній земельній ділянці СТОВ «Надія» у 2014 році вирощувало однорічну траву на сіно (овес). Проте, ця трава була скошена позивачем, чим завдано збитки СТОВ «Надія» в сумі 5177 грн. 79 коп. Факт спричинення збитків підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 3 липня 2014 року №3, розрахунком збитків. Наявність вказаних збитків та неотримання підприємством доходів від оренди землі внаслідок неправомірних ОСОБА_7, унеможливлюють сплату йому будь-якої орендної плати.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 25 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на користь ОСОБА_7 заборгованість 1266 грн. 82 коп., витрати по сплаті судового збору 487 грн. 20 коп., а всього 1754 грн. 02 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник СТОВ «Надія» - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач не виплати позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 5 місяців 2014 року, а тому вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рішенням суду.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 14, ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі та набуває чинності після його державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХР №146963, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією 8 липня 2004 року, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 4,53 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Вовківської сільської ради Кегичівського району Харківської області ( а. с. 9).

10 січня 2006 року ОСОБА_7 та СТОВ «Надія» уклали договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_7 передав, а СТОВ «Надія» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку позивача площею 4,53 га строком на 7 років ( а.с.10).

Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Кегичівському відділенні ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 30 травня 2007 року за №040769600221 ( а.с.10).

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктами 4.1 - 4.3 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_7 та СТОВ «Надія» передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щорічно у грошовій формі в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі на суму 784 грн. 89 коп. кожного року, або за бажанням орендодавця рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата за землю вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця.

30 червня 2013 року ОСОБА_7 звернувся до СТОВ «Надія» з заявою, в якій попередив, що строк дії договору оренди землі від 10 січня 2006 року спливає 30 травня 2014 року та відсутності у нього наміру продовжувати з СТОВ «Надія» договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки. Просив повернути йому земельну ділянку одразу ж після закінчення терміну дії договору оренди землі ( а. с.11).

Судовим розглядом встановлено, що належна позивачу земельна ділянка Фактично, перебувала у користуванні СТОВ «Надія» до 30 травня 2014 року. Вказана обставина не спростовувалась представником відповідача під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Проте, з січня 2014 року по 30 травня 2014 року, тобто за 5 місяців 2014 року, СТОВ «Надія» не виплатило ОСОБА_7 орендну плату за користування земельною ділянкою.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем до суду, заборгованість СТОВ «Надія» по орендній платі складає 899 грн.18 коп. (143868,91 грн. х 1,5%)/12 х 5, де 143868,91 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 1,5% - розмір орендної плати згідно з договором; 12 - кількість місяців у році; 5 - кількість місяців оренди у 2014 році ( а. с.4).

Представник відповідача не надав до суду свого розрахунку щодо заборгованості орендної плати, яка виникла у СТОВ «Надія» перед позивачем за 2014 рік.

Зважаючи на те, що СТОВ «Надія» використовувало земельну ділянку позивача на протязі 5 місяців 2014 року та не виплатило йому за вказаний період час орендну плату, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 899 грн.18 коп.

Згідно ч. 2 ст. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобовязання відповідача щодо виплати орендної плати, яке виникло на підставі договору оренди землі від 10 січня 2006 року, є грошовим зобовязанням, а тому згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач зобовязаний сплатити позивачу інфляційні втрати за час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з СТОВ «Надія» на користь ОСОБА_7А 3% річних від простроченої суми у розмірі 18 грн. 76 коп., інфляційні втрати за час прострочення виплати орендної плати у розмірі 348 грн. 44 коп.

Вирішуючи спір, суд зясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги представника СТОВ «Надія» - ОСОБА_6 про те, що при вирішення спору судом не враховано, що в порушення вимог п. 8.2 договору оренди, яким передбачено обовязок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендаторові користуватись земельної ділянкою, ОСОБА_7 у липня 2014 року самочинно скосив однорічні трави, що належали СТОВ «Надія», чим завдав останньому матеріальні збитки на суму 5177 грн. 79 коп., не можуть бути прийнятті до уваги колегії суддів.

Само по собі знищення позивачем урожаю однорічних трав 2014 року, який належав СТОВ «Надія», не є підставою для відмови у виплаті орендної плати ОСОБА_7 за користування належною йому земельною ділянкою.

У разі заподіяння матеріальних збитків СТОВ «Надія» неправомірними діями ОСОБА_7, орендатор землі СТОВ «Надія» не позбавлене можливості звернутися з позовом в суд до ОСОБА_7 про відшкодування завданих збитків.

Не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів і доводи апеляційної скарги представника СТОВ «Надія» - ОСОБА_6, про те, що під час розгляду справи суд порушив норми процесуального права, оскільки 25 квітня 2016 року розглянув справу за якого відсутності, не прийняв до уваги телефонограму про неможливість явки його до суду через зайнятість в судових засіданнях в Первомайському міськрайонному суду Харківської області в інших цивільних справах.

Матеріали справи свідчать, що 21 квітня 2016 року суд відклав розгляд даної справи на 25 квітня 2016 року у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання ( а. с. 1432-144).

22 квітня 2016 року суд шляхом направлення на адресу представника СТОВ «Надія» - ОСОБА_6 SМS повідомлення, повідомив останнього про розгляд справи судом 25 квітня 2016 року о 16 год. 00 хв.

Вказані обставини стверджується копією SМS повідомлення залученого до справи.( а. с. 145).

25 квітня 2016 року представник СТОВ «Надія» - ОСОБА_6 подав до суду заяву щодо перенесення розгляду справи на іншу дату, пославшись на зайнятість в іших судових засіданнях в Первомайському міськрайонному суду Харківської області (а. с. 146).

При цьому, суд першої інстанції дав належну оцінку поданій до суду заяві та дійшов висновку про те, що представник СТОВ «Надія» - ОСОБА_6 не зявився до суду без поважних на те причин та закінчив розгляд справи за його відсутності.

Ролзгляд справи судом за відсутності представника відповідача, само по собі не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки його неявка в суд не вплинула на результати розгялду справи судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги представника СТОВ «Надія» - ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 25 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: