Рішення № 58960772, 14.07.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10904/14-ц

Провадження 2/635/2011/2016

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

"14" липня 2016 р. Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом де вказує, що 31 липня 2009 року він придбав домоволодіння №23 по вулиці Савченко у м.Мерфа Харківського району Харківської області. На момент придбання домоволодіння у ньому був зареєстрований та мешкав відповідач ОСОБА_2 В порушення вимог договору купівлі-продажу відповідач зі спірного домоволодіння не виселяється, крім того 05.11.2014 року змінив замки на вхідних дверях будинку. Тому просив усунути йому перешкоди в користуванні спірним домоволодінням шляхом виселення відповідача та зняття його з реєстраційного обліку.

У січні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом, де зазначають, що будинку №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 23 грудня 2004 року за реєстровим №6033. В червні 2009 року в них виникли фінансові складнощі через що вони звернулися до відповідача ОСОБА_4, з яким 23.06.2009 року ОСОБА_2 уклав нотаріально посвідчений договір позики. Крім того, у той же день між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області. Але на час укладання договору, за переконанням нотаріуса, який посвідчував договори, самого ОСОБА_4 та виходячи зі змісту договору позики, він був переконаний у тому, що укладає з ОСОБА_4В, саме договір іпотеки. Таким чином, ОСОБА_4 ввів їх в оману відносно правової природи договору. В грудні 2014 року, під час візиту ОСОБА_1, їм стало відомо, що на теперішній час він є власником їх домоволодіння. Тому просили визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області, укладений 23.06.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1635, витребувати спірне домоволодіння з незаконного володіння ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на спірне домоволодіння.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Позов ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити у його задоволенні, свій позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у судове засідання не з"явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення був залишений без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути направлений на настання правових наслідків, які обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недодержання вказаних вимог в прямо визначених законом випадках у відповідності з вимогами статті 215 цього Кодексу робить правочин нікчемним, а у разі відсутності такого зазначення - може тягнути його недійсність за судовим рішенням.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, а саме: коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, не має необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не є вільним і не відповідає його внутрішній волі; недотримано встановленої законом форми правочину; правочин не направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено у судовому засіданні 23 грудня 2004 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_7 домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області, про що між ними був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 за реєстровим номером 6033 (а.с.44-45, т.1).

23 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1633. Згідно з цим договором позикодавець передав позичальнику у власність 32500 грн. Позичальник зобов"язався повернути позикодавцеві зазначену суму коштів наступним чином: - не пізніш 03 липня 2009 року - 400 грн.; - не пізніш 03.08.2009 року - 1250 грн.: - не пізніш 03.09.2009 року - 1250 грн.: - не пізніщ 03.10.2009 року - 1250 грн.; - не пізніш 03.11.2009 року - 1250 грн.; - не пізніш 03.12.2009 року - 1250 грн.; - не пізніш 23.12.2009 року - 25850 грн. Крім того, ОСОБА_2 погодився з тим, що у разі прострочення ним зобов"язання, у ОСОБА_4 виникає право звернення на передане йому в іпотеку нерухоме майно, у відповідності з вимогами ст.35 ЗУ "Про іпотеку" (а.с.34).

Крім того, у той же день між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим номером 1635. Згідно з цим договором ОСОБА_2 продав ОСОБА_4В, домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області за 99371 грн. (а.с.35).

Як вбачається з інформації №80/1, наданої 26.01.2015 року виконкомом Мереф"янської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає в домоволодінні №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області (а.с.43).

Частиною першою статті 229 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов"язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність та можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Сам по собі факт прочитання сторонами тексту оспорюваного договору та роз"яснення нотаріусом суті договору не буже бути підставою для відмови в задоволенні цього договору недійсним.

Ця позиція узгоджується з правовим висновком Верховного суду України, викладеним в постанові №6-202цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка у відповідності з вимогами ст.360-7 ЦПК України є обов"язковою для усіх судів України.

Аналіз наданих суду доказів в їх сукупності призводить суд до висновку про те, що позивачі не мали наміру відчужувати належний їм будинок, а укладення договору купівлі-продажу було обумовлено поясненнями відповідача ОСОБА_4 та приватного нотаріуса ОСОБА_5, які запевнили позивачів про те, що зазначений договір фактично є договором застави (іпотеки). На користь цієї позиції позивачів свідчить той факт, що договір позики та договір купівлі-продажу були укладені в один день - 23.06.2009 року, а також те, що у відповідності з пунктом 2 договору позики ОСОБА_2 погодився з тим, що прострочкою виконання його зобов"язань за цим договором буде недотримання строку сплати останнього повернення, який передбачено п.1 цього договору, а також прострочення сплати будь-якого з поточних повернень більш ніж на п"ять днів. В останньому випадку позикодавець набуває права вимагати дострокового повернення зобов"язання позичальником у повному обсязі, а також право дострокового звернення стягнення на майно, передане йому в іпотеку, яке виникає в порядку статті 35 ЗУ "Про іпотеку".

Також на підтвердження позиції позивачів свідчить той факт, що відповідач ОСОБА_8 після укладення договору купівлі-продажу від 23.06.2009 року не звертався до позивачів з вимогами про звільнення спірного будинку і останні мешкають у ньому до теперішнього часу.

Частиною 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, коли сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 при укладенні договору купівлі-продажу були замовчені обставини щодо вибуття спірного домоволодіння з власності ОСОБА_2 в день підписання договору, суд вважає за можливе визнати зазначений договір недійсним, оскільки він був вчинений ОСОБА_2 під впливом обману.

Відповідно до вимог ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено у судовому засіданні 31 липня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим номером 2013. За цим договором ОСОБА_4 продав ОСОБА_1 домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області за 99371 грн. (а.с.4).

Як роз"яснив пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 19 своєї постанови №5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 23 червня 2009 року був визнаний судом недійсним, суд вважає, що ОСОБА_1 володіє домоволодінням №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області без відповідної правової підстави, а тому це домоволодіння повинно бути витребувано з його незаконного володіння.

Крім того, за позивачем ОСОБА_2 підлягає визнання право власності на домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області.

Як вбачається з квитанції №ПН51 від 29 січня 2015 року позивач ОСОБА_2 здійснив судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 700 грн. (а.с.27).

Оскільки позов ОСОБА_2 був задоволений повністю, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 на відшкодування понесених останнім судових витрат по 350 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.203, 215, 229, 230, 387 ЦК України, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 88, 212-216, 218, 224-229 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу домоволодння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області, укладений 23 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим №1635 недійсним.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння №23 по вулиці Савченко у місті Мерефа Харківського району Харківської області, яке складається з: житлового будинку літер А-1 загальною площею 98,9 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., гаражу літер Б, сараїв літер В, Л, вбиральні літер П, колодязю літер К, зливної ями літер Ж, огорожі №1-3.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 судові витрати у рохмірі 350 (триста п"ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 судові витрати у рохмірі 350 (триста п"ятдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.

Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Суддя Н.Л.Панас