Рішення № 58958760, 13.07.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14000/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1210/2016

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Пнівчук О.В., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року КП «Єдиний розрахунковий центр» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що підприємство надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідачі є співвласниками квартири № 30 у будинку по вул. Хіміків, 6, в м. Івано-Франківську, який згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 02.06.2011 року перебуває на обслуговуванні позивача.

За період з листопада 2011 року по вересень 2014 року розмір заборгованості відповідачів за надані послуги становить 1018,07 грн., які позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів у свою користь.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2016 року позов Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 1018 грн. 07 коп., а також 243 грн.60 грн. судового збору.

ОСОБА_3 на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказала, що суд першої інстанції відмовив у стягненні заборгованості із ОСОБА_2 та стягнув заборгованість з ОСОБА_3, посилаючись на те, що ОСОБА_2 як мешканець квартири № 30 повністю здійснив оплату позивачеві за надані послуги відповідно до його 3/5 частки у праві власності на квартиру, а ОСОБА_3 не оплачувала послуги позивача відповідно до розміру належної їй частки квартири.

ОСОБА_3Я з таким висновком не погоджується та зазначає, що розрахунок боргу позивач провів за період з червня 2014 року по вересень 2014 року на суму 2210 грн.24 коп.

З цей період ОСОБА_3Я сплатила 662 грн.95 коп., а ОСОБА_2 529 грн.22 коп.

Проте з урахуванням часток співвласників квартири (2/5 у ОСОБА_3 та 3/5 у ОСОБА_3В.), а також вже сплачених ними сум належним до сплати є для ОСОБА_3 207 грн. 52 коп., а для ОСОБА_2 810 грн.55 коп. Наведені обставини вона вказала у заяві від 01.02.2016 року, однак суд не взяв її до уваги.

ОСОБА_3 просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в частині стягнення з неї в користь Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» 810 грн.55 коп. відмовити та стягнути зазначену суму з ОСОБА_2 в користь позивача.

У судове засідання апеляційного суду апелянт не з»явилася, причини неявки не повідомила.

Представник позивача вимоги скарги не визнала.

Відповідач апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачі по справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, зокрема ОСОБА_2 є власником 3/5 частин квартири, а ОСОБА_3 2/5 частин квартири (а.с.45,49-52).

Рішенням Івано-Франківської міської ради «Про організацію та забезпечення роботи комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» від 02 червня 2011 року № 212-Х КП «ЄРЦ» з 01 листопада 2011 року для житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська визначено виконавцем послуг: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; з управління будинком, спорудою або групою будинків; з ремонту приміщень, будинків, споруд, (том 1 а.с.6).

Будинок, який знаходиться за адресою: вул. Хіміків, 6 в м. Івано-Франківську та в якому проживають відповідачі-співвласники квартири №30, віднесено до переліку будинків, щодо яких позивач надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актом прийняття-передачі обєкта з управління в управління (на баланс) від 01.11.2011 року, (том 1 а.с.19).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.12.2015 року №66-2 змінено назву КП «Єдиний розрахунковий центр» на КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (том-1, а.с.128).

Згідно довідки про розрахунки за надані послуги за період з листопада 2011 року по вересень 2014 року по особовому рахунку ОСОБА_2 нарахована заборгованість у розмірі 1018 грн.07 коп. (том-1, а.с.21).

Задовольняючи позов частково та стягуючи 1018 грн.07 коп. заборгованості з відповідачки ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що згідно представлених копій квитанцій відповідач ОСОБА_2 оплатив послуги позивача відповідно до розміру його частки у квартирі, в той час, як відповідачка ОСОБА_3 не оплачує надані послуги.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно ст.ст.322,360 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

За змістом ст.20 Закону право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг кореспондується з його обовязком оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як зазначено вище, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 з розміром часток 3/5 та 2/5 відповідно, отже в силу дії ст.360 ЦК України кожен з відповідачів зобовязаний оплачувати послуги у розмірі відповідно до розміру часток у праві власності на квартиру.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 на адресу КП «Єдиний розрахунковий центр» від 15.07.2013 року, ОСОБА_2 просив підприємство відкрити для нього окремий особовий рахунок (том-1,а.с.105).

Однак, листом від 29.07.2013 року КП «Єдиний розрахунковий центр» рекомендувало ОСОБА_2 продовжувати сплачувати жилого-комунальні послуги відповідно до його частки в спільному майні та вказувати свої дані у квитанціях про оплату (том-1, а.с.106).

Отже, у КП «Єдиний розрахунковий центр» відкрито один особовий рахунок за адресою вул. Хіміків, 6/30 для проведення оплати за надані послуги.

За даними довідки про розрахунки за надані послуги за період з листопада 2011 року по вересень 2014 року по особовому рахунку № 51263 на імя ОСОБА_2 всього до оплати нараховано 2210 грн.24 коп., а загальна заборгованість за вказаний період становить 1018 грн.07 коп. (том-1, а.с.21).

Із врахуванням часток у праві власності на квартиру кожного з відповідачів за період з листопада 2011 року по вересень 2014 року ОСОБА_2 зобовязаний був оплатити всього 1326 грн.15 коп. (3/5 від 2210 грн.24 коп.=1326,15 грн.), а ОСОБА_3 зобовязана була оплатити 884 грн.10 коп. (2/5 від 2210 грн.24 коп.=884 грн.10 коп.) за надані позивачем послуги.

На підтвердження проведених оплат відповідачами представлено копії квитанцій.

Зокрема, ОСОБА_2 надав копії квитанцій за період з травня 2013 року по грудень 2014 року (а.с.73-77). Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_2, ним не проводилася оплата послуг позивача до 2013 року., наявність квитанції про оплату за підписом ОСОБА_3 не спростовує, проте просить суд звернути увагу, що остання долучила до матеріалів справи три примірники одних і тих же копій квитанцій.

З огляду на спірний період (листопад 2011 року по вересень 2014 року), суд бере до уваги копії квитанцій відповідача ОСОБА_2 за період з травня 2013 року по вересень 2014 року, з яких вбачається, що за вказаний проміжок часу ОСОБА_2 оплатив позивачу за надані послуги кошти на загальну суму 568 грн.85 коп.

Виходячи з різниці належних до оплати та оплачених коштів (1326 грн.15 коп. - 568 грн.85 коп.=757 грн. 30 коп.), з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача 757 грн. 30 коп.

В той же час, відповідач ОСОБА_3 надала копії квитанцій за період з грудня 2011 року по квітень 2013 року на загальну суму 662 грн. 95 коп. (а.с.86-87,116), які судом першої інстанції не взято до уваги.

Відтак з урахуванням різниці належних до оплати та оплачених коштів (884 грн.10 коп - 662 грн. 95 коп.=221 грн.15 коп.), з відповідачки ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача 221 грн. 15 коп.

Таким чином, розмір загальної суми заборгованості, яку слід стягнути з обох відповідачів на користь позивача становить 978 грн.45 коп.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оплачені відповідачем ОСОБА_2 суми за серпень 2014 року (23 грн. 94 коп., а.с.76) та вересень 2014 року (22 грн.54 коп.) при розрахунку заборгованості за вказані місяці не були враховані позивачем (а.с.21). Це зумовило зменшення розміру визначеної позивачем загальної заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідачів. Зазначену обставину підтвердила в судовому засіданні представник позивача.

В порушення вимог ст.ст. 213,214 ЦПК України суд першої інстанції належним чином не перевірив пояснень відповідачки ОСОБА_3, не взяв до уваги надані нею докази оплати послуг відповідача та допустив неповне зясування обставин, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія».

З огляду на те, що судом встановлено відповідальність за позовом обох відповідачів пропорційно до їх часток власності у спірній квартирі, підстави для стягнення заборгованості в солідарному порядку відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» 757 грн. 30 коп. заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з листопада 2011 року по вересень 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» 146 грн.16 коп. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» 221 грн. 15 коп. заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з листопада 2011 року по вересень 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» 97 грн. 44 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Пнівчук О.В. Соколовський В.М.