Ухвала суду № 58958586, 15.07.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8865/16-к

Провадження № 1-кс/344/3027/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Богачка О.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42016090780000051 від 08.07.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилався на те, що старший інспектор Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, наділеною владними повноваженнями, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, діючи умисно, вимагав та 12.07.2016, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи у с. Черніїв Тисменицього району Івано-Франківської області, знаходячись у салоні автомобіля марки «Wolksvagen Golf» (державний реєстраційний номер АТ 8463 АК), одержав від громадянина України ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 4300 грн. за забезпечення отримання останнім дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання травматичної та гладкоствольної зброї, чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

13.07.2016р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку прокурора повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого інспектора Тисменицького відділу ГУ НП України в Івано-Франківській області та тривалий час працює у правоохоронних органах внаслідок чого має велике коло знайомих і використовуючи свою професійні та особисті зв'язки серед працівників правоохоронних органів, має можливість здійснювати вплив на головного свідка ОСОБА_3, а також інших свідків по кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності. Підозрюваний, як працівник правоохоронного органу обізнаний з методами та тактикою проведення слідчих (розшукових) дій та може створювати умови щодо затягування досудового розслідування та перешкоди для встановлення істини у кримінальному провадженні, що може перешкоджати проведенню досудового розслідування в кримінальному провадженню та перебуваючи на волі може знищити, сховати, або спотворити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження та які знаходяться у Тисменицькому відділі поліції. При цьому, на даний час не вилучена частина грошових коштів, які підозрюваний 12.07.2016р. отримав від ОСОБА_3, а тому перебуваючи на волі останній може їх знищити та переховати від органів досудового розслідування. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку прокурора є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, просив в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 12.07.2016р. о 13год. 40хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 13.07.2016р. йому обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідност. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколом огляду місці події від 12.07.2016р., протоколом освідування особи від 12.07.2016р., протоколом обшуку від 12.07.2016р., протоколом допиту свідка та іншими матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання та роботи, наявність на утриманні малолітніх дітей, а також відсутність судимості.

В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую вищенаведене, те, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого інспектора Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та будучи наділеним повноваженнями представника влади, який займає відповідальне становище, підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного злочину, а також розмір неправомірної вигоди та мету застосування запобіжного заходу.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 70 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обовязків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, до 09 вересня 2016 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 70 ( сімдесят ) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 96460 (дев»яносто шість тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 09 вересня 2016 року обовязки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з с. Старий Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати (за наявності) до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Гнатюка, 29) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.

Повний текст ухвали складено 15 липня 2016 року.