Ухвала суду № 58957281, 08.07.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4279/16-к

Провадження № 1-кс/202/1352/2016

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання Овечко А.С.

захисника скаржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника скаржника ОСОБА_3 ОСОБА_2 на дії та бездіяльність прокурора,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга захисника ОСОБА_2, який діє на підставі угоди в інтересах ОСОБА_3 на дії прокурора Кудрявцева М.І., яка полягає у скасуванні постанови прокурора від 17.05.2016р. про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_3 та зобовязанні прокурора здійснювати дії по встановленню відсутності поважних причин неприбуття особи на виклик слідчого перед здійсненням процесуальних дій щодо оголошення розшуку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42014041700000027 від 29.09.2014р посилаючись на обставини викладені в скарзі.

Захисник скаржника у судове засідання з'явився, скаргу підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Слідчий та прокурор у справі не зявлялися, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Заслухавши думку захисника скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокуратури розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 33 КПК України щодо територіального та інстанційної підсудності.

Згідно витягів кримінального провадження № 42014041700000027 від 29.09.2014р. органом досудового розслідування вказаний СВ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно з п. 16, п. 19 ч. 1 статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, зокрема, безпосередності дослідження показань, речей і документів, диспозитивності.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 26 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що фактом виявлення заниження податку на прибуток підприємства за 2013 рік на загальну суму 2505590 грн., СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42014041700000027 від 29.09.2014р. за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Продекспорт-2009» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 2 КК України.

За фактом незаконного формування та використання податкового кредиту з ПДВ від операцій з придбання товарів, робіт, послуг з ПП «Джевел Стайл» (ЄДРПОУ 34983589) за період з березня 2012 року по липень 2012 року на загальну суму 6 201 182 грн., СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32015040000000017 від 16.02.2015р. за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Продекспорт 2009» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. З КК України.

21.04.2015 року матеріали кримінальних проваджень N242014041700000027 та №32015040000000017 об'єднано в одне провадження під №42014041700000027.

За фактом виявлення заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 60 663812 грн. у період 2012-2013 років та заниження податку на додану вартість на загальну суму 48 154 736грн. за період з березня 2012 року по грудень 2013 року під час взаємовідносин службовими особами ТОВ «Продекспорт-2009» з платниками податків за ознаками фіктивності, у т.ч.: ТОВ «ГЛОРІ ЛТД» (38298989), ТОВ "ЛАНТІКОМ" (37275337), ТОВ "РУЖИК-70" (37148956), ПП "ДЖЕВЕЛ СТАЙЛ" (34983589), ТОВ "МАРИТЕН" (37275316), ТОВ "АРНІТА ТРЕЙД" (38199315), ТОВ "МЕГА ПРОМ" (37212743), ТОВ "ФАЙ-ТОРГ" (38434060), ТОВ "ЛІА КОМПАНІ" (38200498), ТОВ "ТЕХДОРГРУПП" (38597671), ТОВ "ТРЕЙДІНГ ГРУП" (37275211), ТОВ "РЕМТОРГСНАБ" (38360763), ТОВ "ПРОМКОР" (37989101), ТОВ "АКТА-РЕСУРС" (38299474), ТОВ "ЛАФІС ТРЕЙД" (38299144), ПМП "ФАЗА" (23116366), ТОВ "ОСОБА_4 М" (38355381), ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ХЕППІ ТРЕЙД" (38434227) про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 грудня 2015 за № 4201504000001041 внесено відомості про вчинення службовими особами ТОВ «Продекспорт-2009» кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Постановою прокурора від 25.12.2015 кримінальні провадження №42014041700000027 та №4201504000001041 об'єднані в одне провадження під №42014041700000027.

25.01.2016 року постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_3, оголошено у розшук.

05.02.2016р. постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 досудове розслідування в кримінальному провадженні №42014041700000027, зупинено у зв'язку з тим, що 25.01.2016 року ОСОБА_3, оголошено у розшук.

10.03.2016 року постанова прокурора від 05.02.2016 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженню № 42014041700000027 була скасована згідно з ухвалою слідчого судді Слюсар Л.П., Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №202/1494/16-к, провадження №1-кс/0202/633/2016.

10.03.2016р. постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014041700000027, а 14.03.2016 року постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014041700000027 вдруге зупинено.При цьому слідчим суддею встановлено, що супровідний лист №04/5-3117-15 яким прокурор Кудрявцев М.І. направив адвокату ОСОБА_6 постанову про зупинення досудового розслідування від 14.03.2016 року датований 10.03.2016 року, що свідчить про те, що фактично прокурор Кудрявцев М.І. прийняв процесуальне рішення про зупинення досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014041700000027 не 14.03.2016 року, а 10.03.2016 року, тобто у день скасування слідчим суддею попередньої постанови прокурора від 05.02.2016 року про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42014041700000027.

01.04.2016 року постанова прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 14.03.2016 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженню №42014041700000027 була скасована ухвалою слідчого судді Зосименко С.Г., Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №202/2015/16-к, провадження №1-кс/202/777/2016.

01.04.2016 року прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, відновлено досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014041700000027 та у той же день року постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014041700000027 втрете зупинено.

13.05.2016 року постанова прокурора від 25.01.2016 року про оголошення в розшук ОСОБА_3 скасована згідно з ухвалою слідчого судді Мороз В.П., Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №202/2938/16-к, провадження №1-кс/202/983/2016.

17.05.2016 року постановою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014041700000027 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2016 року відновлено. Як, вбачається зі змісту постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про відмову у задоволені клопотання у частині від 20.05.2016 року постанову прокурора від 17.05.2016 року про відновлення досудового розслідування № 42014041700000027 направлено до Амур Нижньодніпровського відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Того ж дня, 17.05.2016 року прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 винесено нову постанову про оголошення в розшук ОСОБА_3 яка мотивована тим, що ОСОБА_3 19.01.2016 року не зявився на виклик слідчого та про причини своєї не явки не повідомив, а також тим, що 22.01.2016 року ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42014041700000027 повідомлено в порядку ст..ст. 276-278 КПК України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України й тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 не відоме.

20.05.2016 року прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 винесено чергову постанову про зупинення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42014041700000027 у звязку оголошенням у розшук підозрюваного ОСОБА_3

10.06.2016г. ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мороз В.П. (справа №202/3729/16-к, провадження №1-кс/0202/1189/2016) постанова прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20.05.2016р. про зупинення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42014041700000027у звязку оголошенням у розшук підозрюваного ОСОБА_3 скасовано.

Дослідивши матеріали справи слідчим суддею також встановлено, що при винесенні постанови про оголошення в розшук ОСОБА_3 від 17.05.2016 року прокурор в обґрунтування оголошення ОСОБА_3 у розшук послався на обставини, які на час винесення цієї постанови вже були спростовані встановленими обставинами у судових рішеннях слідчих суддів по кримінальному провадженню №42014041700000027 від 29.09.2014р.

Так, в мотивувальній частині ухвали Індустріального районного судум. Дніпропетровська від 13 травня 2016 року міститься посилання на встановлені обставини слідчим суддею щодо відсутності в повідомленні про підозру від 22.01.2016 року підпису ОСОБА_3 про отримання ним підозри та відсутності в матеріалах кримінального провадження №42014041700000027 доказів вручення ОСОБА_3 викликів до слідчого на 20.01.2016 року, 21.01.2016 року, 22.01.2016 року, що є порушення вимог передбачених ст.ст. 42, 111, 135, 136, 276-278 КПК України. Також, слідчим суддею зазначено, що направлення поштою повідомлення про підозру та отримання підозри через місяць після її винесення дружиною ОСОБА_3 не може розцінюватися як доказ вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру.

При цьому, ці обставини встановлено також ще раніше в інших судових рішеннях слідчих суддів по кримінальному провадженню №42014041700000027 від 29.09.2014р., але які були проігноровані прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5

В ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєсєда Г.В. від 22.01.2016 року справа №202/357/16-квказується, що прокурором не надано належного підтвердження отримання свідком повістки про виклик або ознайомлення із її змістом іншим шляхом у відповідності до вимог ч. 1ст. 136 КПК України, з дотриманням вимог ч. 8ст. 135 КПК України.

В ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Зосіменко С.Г. від 01.02.2016р., справа №202/562/16-к, провадження 1-кс/0202/222/2016 зазначено, що саме з підстав того, що прокурор не надав жодного доказу на підтвердження направлення повідомлення про підозру засобами почтового зв'язку з дотриманням вимог ст. ст.278,111,136 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не надано доказів, що ОСОБА_3 є підозрюваним по даному кримінальному провадженню.

В ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 10.03.2016р. по справі №202/1494/16-к, провадження №1-кс/0202/633/2016 по кримінальному провадженню №42014041700000027 від 29.09.2014р. вказується про те, що повідомлення про підозру директору ТОВ «Продекспорт 2009» у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.212 КК України не містить підпису підозрюваного про отримання ним підозри, а також не було вручено йому особисто, а було направлено поштою, що слідчий суддя не розцінює як доказ вручення повідомлення про підозру, так як не має підпису підозрюваного про отримання ним повідомлення про підозру поштою.

Суд встановив, що прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 отримавши ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2016 року про скасування постанови про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_3 не взявши до уваги доводи вищенаведених судових рішень постановлених іменем України, зловживаючи своїми службовими обовязками, маючи на меті кримінальне переслідування ОСОБА_3, та можливість штучно припинити перебіг процесуальних строків по розслідуванню кримінального провадження №42014041700000027 від 29.09.2014 року, суто формально 17.05.2016 року відновив провадження по кримінальному провадженню, не здійснивши при цьому жодної процесуальної дії щодо розслідування кримінального провадження у встановлені законом строки. В той же день, 17.05.2016 року, посилаючись на ті самі підстави, як і при винесені постанови про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_3 від 25.01.2016 року, які були спростовані слідчим суддею в ухвалі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2016 року, прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 виніс нову постанову про оголошення ОСОБА_3 у розшук.

Про те, що при прийнятті постанови про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_3 від 17.05.2016 року прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 мав на меті лише штучно створити підстави для припинення перебігу процесуальних строків по розслідуванню кримінального провадження №42014041700000027 від 29.09.2014 року свідчить і те, що ним не було зроблено за період з 22.01.2016 року по сьогодні жодної процесуальної дії з дотриманням строків, передбачених ст. 135 КПК України щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3 Про відсутність таких процесуальних дій серед іншого свідчить й зміст оскаржуваної постанови про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_3 від 17.05.2016 року, в якої не має жодного посилання на будь-яку процесуальну дію щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3, яка б не була спростована вищенаведеними судовими рішеннями.

Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Зосіменко С.Г. від 01.02.2016р. постановлену іменем України вже були встановлені обставини відносно того, що прокурором не надано доказів, що взагалі ОСОБА_3 є підозрюваним по даному кримінальному провадженню, то відповідно винесення прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 постанови про зупинення досудового слідства від 20.05.2016 року є грубим порушенням приписів ст.280 КПК України відповідно якої досудове розслідування може бути зупинене тільки після повідомлення особі про підозру й відповідно є перевищенням ним своїх службових повноважень.

Відповідно до відповіді АНД ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області від 30.05.2016 року - 18.05.2016 року до АНД ВП надійшла постанова прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, про відновлення провадження № 42014041700000027 від 29.04.2014 року, тим самим скасувавши постанову про оголошення ОСОБА_3 у розшук; оперативно-розшукова справа відносно підозрюваного ОСОБА_3, була закрита згідно вимог ст. 9-2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність»; також у звязку з отриманням 17.05.2016 року від прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, постанови про зупинення провадження та нової постанови про оголошення у повторний розшук ОСОБА_3, була заведена нова оперативно-розшукова справа, щодо розшуку вказаної особи; відповідно до УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області 26.05.2016 року були направлені відповідні матеріали на припинення розшуку та в той же день на повторний розшук ОСОБА_3, на виконання постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, про розшук від 18.05.2016 року.

Виходячи із інформації АНД ВП Дніпропетровського відділу поліції, яка була надана у листах від 19.05.2016 року за №371/К-410/пр та від 30.05.2016 року за №371/2699 на запит адвоката, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 направлено до АНД ВП Дніпропетровського відділу поліції постанову про оголошення повторного розшуку від 17.05.2016 року раніше ніж постанова про відновлення провадження у справі для скасування оперативно-розшукової справи щодо ОСОБА_3, що призвело до заведення нової оперативно-розшукової справи відносно вказаної особи без скасування минулої справи з метою унеможливлення наступу будь-якого часу знаходження ОСОБА_3 не у розшуку на території України, а відомості до УІЗ ГУНП стосовно цих процесуальних дій направлені аж 26.05.2016 року, та із зазначенням постанови про оголошення у розшук від 18.05.2016 року. А отже не виключено, що в матеріалах кримінального провадження № 42014041700000027 міститься декілька постанов про оголошення у розшук ОСОБА_3 від 17.05.2016 року та 18.05.2016 року.

Зазначені дії прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 по направленню до АНД ВП постанови про оголошення повторного розшуку від 17.05.2016 року раніше ніж постанови про відновлення провадження у справі, які призвели до заведення нової оперативно-розшукової справи відносно ОСОБА_3 без скасування попередньої оперативно-розшукової справи свідчать, по-перше про навмисне невиконання прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2016 року, постановленої іменем України про скасування постанови про розшук ОСОБА_3 від 25.01.2016 року, а по-друге про перевищення службових повноважень, по-третє про порушення права на захист, по-четверте про службове підроблення.

Враховуючи, що фактично статусу підозрюваного ОСОБА_3 не набув і оголошення його в розшук є незаконним й здійснено в порушення норм КПК України, що встановлено набраними чинності судовими рішеннями, то відповідно постанова відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про оголошення повторного розшуку ОСОБА_3 від 17.05.2016 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р., правильною є практика слідчих суддів, які відмовляють у задоволенні клопотання про здійснення приводу особи, якщо її виклик було здійснено з порушенням триденного строку, передбаченого ч. 8 ст. 135 КПК. Це ж саме стосується і випадків недотримання вимоги про те, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї цієї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Слідчий суддя зазначає, що у раніше поданих до слідчих судів клопотаннях прокурора Кудрявцева М.І. на привід свідка, про надання дозволу на затримання з метою привода для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на які є посилання у судових рішень слідчих суддів зазначена неперевірена інформація про те, що нібито ОСОБА_3 будучі повідомленим про виклик слідчого до прокуратури для проведення слідчих дій не зявився та поважні причини свого неприбуття не повідомив, що свідчить про те, що ОСОБА_3 може здійснювати дії по переховуванню від органів досудового слідства або суду.

Як вже встановлено судом, усі повідомлення про виклик були направленні на імя ОСОБА_3 через «Укрпошту» з порушенням встановленого законодавством триденного строку і взагалі не були вручені ОСОБА_3, про що свідчить відсутність у матеріалах справи відсутні даних про вручення ОСОБА_3 повісток про виклик від 19.01.2016р. та повідомлень про підозру від 22.01.2016р., а тому ОСОБА_3 не знав про ці повідомлення та відповідно не мав можливості зявитися на виклик до прокурора.

Суд, окрім вищезазначеного встановив, що ОСОБА_3 від слідства не ухилявся, а причини не прибуття на виклик є поважними. По-перше, ОСОБА_3 зявився для допиту та був допитаний у кримінальному провадженні № 42014041700000027 від 29.09.2014р. у якості свідка 05.11.2015р. По-друге, 28.12.2015 року ОСОБА_3 зявився для допиту слідчим суддею Шевцовой Т.В. Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська де був допитаний згідно із клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у якості свідка під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015040000000895 в судовому засіданні в порядку передбаченому ст. 225 КПК України з підстав того, що він планує бути відсутнім у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок виїзду в інше місто.

Таким чином, ОСОБА_3 заздалегідь повідомив правоохоронні та судові органи про те, що планує виїхати на тривалий час зі свого місця проживання, що і стало підставою для його допиту у якості свідка слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцовой Т.В. під час досудового розслідування в судовому засіданні. При цьому в кримінальному провадженні №42014041700000027 на час знаходження ОСОБА_3 у місці проживання на його адресу прокурором або слідчим ніяких повісток про виклик та повідомлень не надсилалось, а тому ОСОБА_3 не знав та не міг знати про те, що його викликають до прокуратури Дніпропетровської області та про наявність повідомлення йому про підозру.

Проаналізувавши матеріали кримінального провадження № 42014041700000027 суд встановив, що вони містять докази відбуття ОСОБА_3 в інше місто,що було також встановлено ухвалою слідчої судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 23.03.2016 року у справі №202/1854/16-к, провадження № 1-кс/0202/744/2016. Відповідно до зазначеної ухвали встановлено, що згідно до інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 виїхав до тимчасово окупованої території АР Крим 26.01.2016 о 13:32. Будь-яких відомостей, щодо повернення ОСОБА_3 на територію України, яка є не окупованою відсутні, що в свою чергу підтверджує факт неможливості отримання останнім повідомлень, викликів та іншої кореспонденції. Таким чином спростовуючи, як статус ОСОБА_3, як підозрюваного, так і наміри приховування від органів слідства і суду.

Отже, прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 проігноровано ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2016 року про скасування постанови про оголошення в розшук ОСОБА_3 від 25.01.2016 року, якою спростовано доводи прокурора стосовно переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та встановлено наявність поважних причин неприбуття на виклик слідчого в звязку з відсутністю особи у місці проживання протягом тривалого часу.

Згідно із статтею 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо (п. 4); несвоєчасне одержання повістки про виклик (п. 7); інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик (п.8).

Слідчий, прокурор виносить постанову про розшук підозрюваного за наявності в сукупності трьох підстав: (а) місцезнаходження підозрюваного невідоме; (б) всі вжиті заходи не дали змоги одержати достовірні дані про його точне місце перебування; (в) складено письмове повідомлення про підозру стосовно розшукуваної особи та вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Виходячи з вищенаведених судових рішень слідчих суддів та наявних у кримінальному провадженні № 42014041700000027 матеріалів наведені вимоги КПК України щодо наявності в сукупності трьох підстав для винесення постанови про розшук підозрюваного не були дотриманніпрокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 при винесенні постанов про оголошення ОСОБА_3 у розшук від 25.01.2016 року та від 17.05.2016 року, а отже це свідчить про перевищення прокурором своїх службових повноважень. При цьому, нездійснення прокурором усіх необхідних процесуальних дій щодо встановлення відсутності поважних причин неприбуття ОСОБА_3 на виклик слідчого перед винесення ним постанов про оголошення ОСОБА_3 в розшук від 25.01.2016 року та від 17.05.2016 року свідчить про навмисне створення прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 умов за яких обмежуються основні конституційні права ОСОБА_3 на вільне пересування, свободу та інше.

Отже, ігнорування прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2016 року про скасування постанови про оголошення в розшук ОСОБА_3 від 25.01.2016 рокупризвело до кримінального переслідування останнього та порушення його Конституційного права на вільне пересування.

Судом встановлено, що невиконання прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 рішень слідчих суддів, які постановлені іменем України є непоодинокими.

Прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, не було виконано судові рішення слідчих суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2016 року, справа №202/1494/16-к, провадження №1-кс/0202/633/2016; від 01.04.2016 року, справа №202/2015/16-к, провадження №1-кс/202/777/2016 та від 13.05.2016 року, справа №202/2938/16-к, провадження №1-кс/202/983/2016 й досудове розслідування було неодноразово зупинено 14.03.2016 року, 01.04.2016 року та 20.05.2016 року у кримінальному провадженні № 42014041700000027 без вчинення жодної слідчої (розшукової) дії щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 та вручення йому повідомлення про підозру. Зупинення кримінального провадження, яке аргументоване постановою від 20.05.2016 року, також скасоване ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2016 року, справа №202/3729/16-к, провадження №1-кс/0202/1189/2016, а отже матеріали кримінального провадження не містять жодної законної постанови слідчого органу або органу, який здійснює процесуальне керівництво про зупинення провадження по справі. Прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 шляхом винесення ним відповідних постанов здійснювалось без вчинення жодної слідчої (розшукової) дії щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 та вручення йому повідомлення про підозру.

Вказаними діями прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 порушуються основні конституційні права ОСОБА_3, а саме право на захист, право на доступ до правосуддя, право на вільне пересування, свободу та інше.

Відповідно до частини 1 статті 25 закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України, а виходячи із проаналізованих обставин прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 здійснюється кримінальне переслідування гр. ОСОБА_3 без належних та достатніх для цього підстав, що може передбачати ознаки використання службового становища, яке призвело до переслідування особи винуватість якої не встановлена в порядку передбаченому КПК України з порушенням її права на захист, яке супроводжується невиконанням судових рішень, що може відповідати повним складам злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 382 Кримінального Кодексу України та на думку суду потребує додаткової перевірки в межах окремого провадження, задля зясування чи підпадають такі дії під ознаки правопорушень.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

У зв'язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду, яка означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які звернення (клопотання, позови, заяви), надавати певним категоріям осіб імунітети від звернень до суду. Судові рішення з огляду на зміст принципу верховенства права повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру до органів, що беруть участь у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних правопорушень.

Ст. 55 Конституції України встановлює, що кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління, громадських об'єднань та посадових осіб.

Ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду прав людини» зобов'язує суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Ст. 3 Конвенції встановлює, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Виходячи із вищезазначеного суд дійшов висновку, що постанова прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 17.05.2016 р. про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_3 прийнята у справі по якій органом досудового слідства не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Також слідчий суддя вважає за доцільне зобов'язати прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської областіОСОБА_5, який здійснює нагляд за додержанням законів під часпроведення досудового розслідування у формі процесуального керівництвадосудовим розслідуванням, яке внесене до ЄРДР № 42014041700000027, зурахуванням викладеного в установчій частині ухвали, безпосередньодослідивши всі обставини кримінального провадження вирішувати питання щодовстановлення відсутності поважних причин неприбуття ОСОБА_3 навиклик слідчого перед здійсненням процесуальних дій щодо оголошеннярозшуку ОСОБА_3

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303. 304.306. 307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника скаржника ОСОБА_3 ОСОБА_2 на дії та бездіяльність прокурора задовольнити.

Скасувати постанову прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 17.05.2016 року про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_3

Зобов'язати СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке внесене до ЄРДР № 42014041700000027 від 29.09.2014р. перед здійсненням процесуальних дій щодо оголошення розшуку ОСОБА_3 безпосередньо дослідити всі обставини кримінального провадження та провести певні слідчі і процесуальні дії щодо підтвердження або спростування встановлення місця знаходження ОСОБА_3 за місцем мешкання, перетинання останнім державного кордону, відсутності поважних причин неприбуття ОСОБА_3 на виклик слідчого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.П. Мороз