Рішення № 58955786, 04.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2016 р. Справа № 911/1324/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 12015,61 грн.

секретар судового засідання: Зінченко С.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 3042-К-О від 21.07.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 25.04.2016 р.)

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 12015,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом і комісії за користування кредитом згідно договору б/н банківського обслуговування від 14.02.2014 р., у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12015,61 грн., яка складається з 3665,44 грн. заборгованості за кредитом, 3517,40 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3970,91 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань, 861,86 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Розгляд справи відкладався.

30.05.2016 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подано пояснення б/н, б/д (вх. № 11367/16 від 30.05.2016 р.) щодо позовних вимог.

07.06.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 07.06.2016 р. (вх. № 11969/16 від 07.06.2016 р.), за змістом якого відповідач щодо позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими, заявленими з порушенням правил підсудності, та посилаючись при цьому на таке.

Норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатності грошових коштів на його рахунку.

Таким чином, на думку відповідача, основною умовою подібного виду кредитування є те, що сторона має надати банку для оплати належні розрахункові документи, за якими банк зобовязується провести даний платіж за рахунок кредитних коштів, але позивачем не надано до справи жодного документу, що розпорядження грошовими коштами та надання овердрафту проводилось за розпорядженнями відповідача. Тобто, якщо відповідач знімав кошти з даного рахунку за допомогою банківської картки, то в даному випадку він діяв виключно як фізична особа, а не як субєкт господарських правовідносин, і ці правовідносини регулюються розділом 2.7 Умов та Правил надання банківських послуг, а тому дана справа, на переконання відповідача, має розглядатися в суді загальної юрисдикції за правилами цивільного законодавства України.

Поряд з цим, у відзиві зазначено, що укладаючи з позивачем договір як фізична особа, відповідач надала банку пакет документів, що підтверджує реєстрацію відповідача як субєкта підприємницької діяльності, виключно на виконання вимог ст. 69.7 та ст. 118.3 Податкового кодексу України, за приписами яких фізичні особи-підприємці зобовязані повідомляти про свій статус банки, в яких вони відкривають рахунки. Відтак, неповідомлення відповідачем таких відомостей банку тягнуло би настання для відповідача відповідальності та застосування штрафних санкцій до нього з боку контролюючих органів.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

08.06.2016 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання б/н від 08.06.2016 р. (вх. № 12142/16 від 08.06.2016 р.) про продовження строку розгляду даної справи на 15 днів понад строк, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 08.06.2016 р.

02.07.2016 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання б/н від 02.07.2016 р. (вх. № 13678/16 від 02.07.2016 р.) про долучення до матеріалів справи пояснень по справі та виписок по рахунку відповідача.

За змістом вказаних пояснень позивач зазначив, що відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), ПАТ Комерційний банк ПРИВАТБАНК, що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила). Тобто, Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. У даній заяві було зазначено, що, підписавши заяву, відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі - з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом із заявою та карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають договір банківського обслуговування.

Підписавши заяву, банк та клієнт приєднуються і зобовязуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг. Також у заяві про відкриття банківського рахунку зазначено, що Умови та Правила, розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, актуалізуються не частіше ніж 1 раз у місяць, з обовязковою публікацією на сайті банку до 25 числа місяця, що передує змінам. Всі клієнти зобовязані в обовязковому порядку виконувати вимоги цього документа та ознайомлюватися з внесеними змінами.

Позивач зазначає, що відповідно до договору банківського обслуговування відповідачу було відкрито поточний рахунок. У заяві відповідача про відкриття поточного рахунку є застереження, в якому зазначено, що в разі відсутності або недостачі коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт. Банк при присутності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Відповідачу на поточний рахунок відповідно до договору про банківське обслуговування банком було надано кредитний ліміт. Підписавши угоду, клієнт висловив свою згоду з тим, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлень або інших).

Також позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до листа від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021 Мінфін України затвердив таку схему відображення кредиту овердрафт: кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт, відбивається на підставі виписки банку за кредитом рахунку 31 Рахунки в банках і відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 Баланс - у статті Короткострокові кредити банків розділу IV пасиву Балансу (форма № 1). Надання овердрафту означає прийняття банком на себе зобов'язань із здійснення платежів клієнта за відсутності активного залишку на його поточному рахунку, що працює в режимі овердрафту. Механізм роботи овердрафту можна подати в такий спосіб: якщо в клієнта з банком підписано договір на надання овердрафту, то банк при одержанні від підприємств платіжних доручень самостійно визначає, чи потрібен кредит такому підприємству. Наприклад, якщо залишок на поточному рахунку підприємства менше суми, зазначеної в платіжному дорученні, банк цей факт фіксує й самостійно перераховує суму, зазначену в платіжному дорученні. При цьому по поточному рахунку підприємства за даними банківської виписки буде від'ємний залишок. При надходженні коштів на рахунок клієнта відбувається автоматичне погашення овердрафту й відсотків за ним. Відсотки за користування овердрафтом нараховуються щодня на суму дебетового сальдо по поточному рахунку клієнта, що була закрита за рахунок овердрафта. Після укладання договору на одержання овердрафту в підприємства може виникнути ситуація, що воно не скористається кредитом - йому достатньо буде своїх власних коштів. У даному разі кредит підприємству не надається, незважаючи на існуючий договір. Тому об'єкт для нарахування відсотків буде відсутній.

Окрім того, банк зазначає, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

З 01.07.2014 р. згідно наказу СП-2014-6780656 від 10.06.2014 р. відбулися зміни в Умовах і Правилах надання банківських послуг, зокрема, п. 3.2.1.4.1.3 Умов було передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який у дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Таким чином, банк наполягає на тому, що відповідач, як фізична особа-підприємець, внаслідок порушення умов договору банківського обслуговування, укладеного між банком та ФОП ОСОБА_1, має заборгованість у заявленій до стягнення сумі.

Окрім того, 02.07.2016 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 13672/16 від 02.07.2016 р.) про долучення до матеріалів справи довідки від 14.02.2014 р. про відкриття рахунку ФОП ОСОБА_1 та виписки по рахунку відповідача № 26004052730556, за змістом якого позивач просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі та судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2016 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 04.07.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Згідно заяви б/н від 14.02.2014 р. про відкриття поточного рахунку Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приєдналася до Умов і правил надання банківських послуг (надалі Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 14.02.2014 р., та взяла на себе зобовязання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26004052730556 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного звязку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами і правилами надання банківських послуг.

Згідно з п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як передбачено зазначеними вище Умовами, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобовязання клієнта щодо його поповнення, сплати процентів та винагороди (п.п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3 Умов).

Позивачем свої зобовязання за договором банківського обслуговування від 14.02.2014 р. були виконані належним чином. На виконання договору банком було надано відповідачеві 4000,00 грн. кредитного ліміту, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків за договором, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобовязання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за кредитом у повному обсязі.

У звязку із порушенням відповідачем зобовязань за договором б/н від 14.02.2014 р. по поточному рахунку ФОП ОСОБА_1 № 260040052730556 утворилася заборгованість перед банком в сумі 12015,61 грн., яка складається з 3665,44 грн. заборгованості за кредитом, 3517,40 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3970,91 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань, 861,86 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом. Розгорнутий розрахунок заборгованості долучений до матеріалів справи.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов встановлено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Банк звернувся до боржника з претензією № Е0301K3U0О004 від 22.03.2016 р., в якій просив останню погасити заборгованість за договором. Вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі - кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач контррозрахунку розміру заборгованості або доказів внесення оплати заборгованості за договором б/н від 14.02.2014 р. суду не надала.

Натомість відповідач заперечувала щодо обґрунтованості даного позову та підвідомчості даної справи господарському суду, посилаючись на те, що вона користувалася послугами карткового рахунку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» як фізична особа. Поряд з цим, відповідач зазначала, що укладаючи з позивачем договір як фізична особа, вона надала банку пакет документів, що підтверджує реєстрацію відповідача як субєкта підприємницької діяльності, виключно на виконання вимог ст. 69.7 та ст. 118.3 Податкового кодексу України, за приписами яких фізичні особи-підприємці зобовязані повідомляти про свій статус банки, в яких вони відкривають рахунки.

Зазначені заперечення відхилені судом з огляду на те, що предметом позовних вимог банку у даній справі є стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 14.02.2014 р., укладеним між ПАТ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем, про що безпосередньо та неодноразово зазначено у заяві підприємця ОСОБА_1 від 14.02.2014 р. про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (оригінал відповідної заяви ФОП ОСОБА_1 від 14.02.2014 р. був оглянутий судом, копію долучено до матеріалів справи).

Відтак, позов у даній справі був поданий до фізичної особи-підприємця та ґрунтується на відносинах, що виникли із договору, укладеного між банком та фізичною особою-підприємцем, у звязку з чим дана справа є господарською та такою, що підвідомча господарському суду в силу приписів статей 1, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, судом залишені поза увагою посилання відповідача на те, що договір укладався нею як фізичною особою з довідковим наданням банку, на виконання вимог ст. 69.7 та ст. 118.3 Податкового кодексу України, пакету документів, що підтверджують реєстрацію відповідача як субєкта підприємницької діяльності, оскільки зазначені посилання не ґрунтуються на будь-яких доказах, в той час як згідно з ч. 2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відтак, наповнення доказової бази у господарській справі покладається процесуальним законом не на суд, а на сторони та інших учасників процесу.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що договір банківського обслуговування б/н від 14.02.2014 р. укладався відповідачкою саме як фізичною особою. Натомість, як вже зазначалося вище, безпосередньо у заяві від 14.02.2014 р. неодноразово зазначено про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг підприємця ОСОБА_1

Окрім того, відповідач, заперечуючи проти позову, посилалась на відсутність у матеріалах справи доказів розпорядження нею коштами, що перераховувалися з її поточного рахунку, зокрема відповідних розрахункових документів, які, на переконання відповідача, повинен був мати банк.

Слід зазначити, що відповідачем до матеріалів справи не надано будь-яких доказів звернення до банку з мотивів безпідставного перерахування останнім коштів з поточного рахунку ФОП ОСОБА_1, в той час як наявність заборгованості по поточному рахунку ФОП ОСОБА_1 № 260040052730556 підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, що містять відповідні призначення платежу при перерахуванні коштів.

Що ж до посилання на користування відповідачем як фізичною особою картковим рахунком, відкритим ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд відзначає, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості, що утворилася у ФОП ОСОБА_1 по поточному рахунку № 260040052730556, а не по картковому рахунку.

Таким чином з матеріалів справи слідує, що факт порушення ФОП ОСОБА_1 зобовязань перед банком за договором банківського обслуговування б/н від 14.02.2014 р. встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3665,44 грн. заборгованості за кредитом, 3517,40 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 861,86 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, передбачену Умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, за періоди прострочення відповідачем виконання зобовязань зі сплати платежів за користування кредитом з 07.05.2014 р. до 31.03.2016 р. всього на загальну суму 3970,91 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбачених п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

З огляду на викладене та враховуючи, що розрахунок пені за порушення строку сплати кредиту та процентів проведений позивачем, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, у звязку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК у повному обсязі.

Решта доводів учасників процесу була досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08701, Київська обл., м. Обухів, вул. Садова, 8-А, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 3665 (три тисячі шістсот шістдесят пять) грн. 44 коп. заборгованості за кредитом, 3517 (три тисячі пятсот сімнадцять) грн. 40 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3970 (три тисячі девятсот сімдесят) грн. 91 коп. пені за несвоєчасне виконання зобовязань, 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 86 коп. заборгованості з комісії за користування кредитом, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 11.07.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна