Рішення № 58955497, 14.07.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 р. Справа № 909/414/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівський хімічний завод",

вул. Рахівська, буд.16, м. Львів, 79070;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь",

вул. Ровенька, буд.1, с. Новий Мізунь,

Долинський район, Івано-Франківська область,77543;

про: стягнення 120 717,92грн., з яких: 79 650,00грн. - основний борг, 11 115,60грн. - пеня, 15 930,00грн. - штраф, 3 902,85грн. - інфляційні втрати, 10 119,47грн. - 25% річних.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність №17 від 16.01.2015р.)

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Львівський хімічний завод", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" 126 799,18грн., з яких: 79 650,00грн. - основний борг, 17 644,73грн. - пеня, 15 930,00грн. - штраф, 3 389,99грн. - інфляційні втрати, 10 184,46грн. - 25% річних.

Представник позивача, в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог б/н (вх№7112/16 від 14.07.16р., в якому просить суд, стягнути з відповідача 120 717,92грн., з яких: 79 650,00грн. - основний борг, 11 115,60грн. - пеня, 15 930,00грн. - штраф, 3 902,85грн. - інфляційні втрати, 10 119,47грн. - 25% річних.

Судом прийнято до розгляду клопотання позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову, при цьому, судом взято до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору №1432 "РТ" від 02.02.15р., на виконання умов якого, позивач, на підставі довіреності №430 від 21.10.15р., згідно накладної № н1135/10 від 21.10.15р., поставив відповідачу продукцію (діоксид вуглецю рід.2.1№ООН 2187), на загальну суму 79 650,00грн. (в т.ч. доставка продукції);

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань в частині здійснення розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого, неоплаченими залишилась вартість отриманого діоксиду вуглецю та його доставка в розмірі 79 650,00грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №2304 від 21.03.16р., про оплату коштів за доставлену продукцію, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п.6.1. Договору, приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 11 115,60грн. - пені, 15 930,00грн. - штрафу, 3 902,85грн. - інфляційних втрат, 10 119,47грн. - 25% річних;

- норми ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.06.16р., список згрупованих рекомендованих поштових відправлень господарського суду Івано-Франківської області № 216 від 06.07.16р. Слід зазначити, що матеріали справи містять клопотання про відкладення розгляду справи вх.№9337/16 від 04.07.2016р., адресоване відповідачем на електронну пошту суду. Проте, клопотання представника відповідача вх.№9337/16 від 04.07.2016р., не підписане електронним цифровим підписом (ЕЦП). У відповідності до п.1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.13р. №28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі. Оригінал клопотання вх.№9337/16 від 04.07.2016р., станом на 14.07.16р., на адресу суду не надходив.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між ПАТ "Львівський хімічний завод" (Постачальник/позивач) та ТОВ "Мізунь" (Покупець/відповідач) укладено Договір №1432 "РТ" від 02.02.15р.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов"язується поставити Покупцю, а Покупець зобов"язується своєчасно прийняти та оплатити продукцію, визначену у п.2 цього Договору ( п.1.Договору).

Пунктом 2 Договору, обумовлено найменування продукції - діоксид вуглецю рідкий ДСТУ 4817:2007, ціна продукції - 3080,00грн./тн, ціна доставки - 250,00грн./тн, вартість продукції з доставкою - 3996,00грн./тн (в т.ч. ПДВ).

Покупець, підписуючи документ про відвантаження продукції (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття продукції та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленої продукції за кількістю, асортиментом, ціною продукції. Уповноважуючи певну особу на прийняття продукції від Постачальника, Покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на продукцію. Загальна сума Договору складається з загальної вартості усіх партій продукції, поставленої Постачальником Покупцю впродовж терміну дії даного Договору згідно з накладними (п.4 Договору).

Постачальник доставляє продукцію на умовах DDР (склад Покупця - Івано-Франківська область, Долинський район, с. Новий Мізунь) у відповідності до ІНКОТЕРМС-2010, а Покупець приймає доставлену продукцію і здійснює оплату за перевезення продукції згідно з договірною ціною (п.8.Договору).

Згідно п.6 Договору, оплата за продукцію по цьому Договору здійснюється Покупцем попередньо в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, за готівку в касу підприємства або у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству. При здійсненні оплати за продукцію Покупець зобов"язаний зазначати у призначенні платежу підставу такого платежу (реквізити договору, рахунку, накладної тощо).

У випадку прострочення платежу за отриману без попередньої оплати продукцію (на підставі гарантійного листа Покупця за згодою Постачальника чи ін.), Покупець зобов"язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, 25% річних від простроченої суми, а у випадку прострочення понад 30 календарних днів - Покупець сплачує на вимогу Постачальника штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (п.6.1 Договору).

Матеріали справи містять гарантійний лист №5505 від 25.12.15р., в якому відповідачем встановлено термін добровільного виконання свого грошового зобов"язання до 29.12.15р. (факт погодження цього строку підтверджено позивачем в судовому засіданні).

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивачем поставлено, а відповідачем отримано, на підставі довіреності №430 від 21.10.15р., по накладній № н1135/10 від 21.10.15р. (діоксид вуглецю рід.2.1№ООН 2187), на загальну суму 79 650,00грн. Слід зазначити, що у вартість продукції включено послуги з її доставки, на підставі п. 8. Договору.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, накладної (а.с.13), яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксує факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку продукції постачальником покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Листом №5505 від 25.12.15р., відповідач - ТОВ "Мізунь", гарантував позивачу - ПАТ "Львівський хімічний завод", погасити заборгованість за отриману продукцію до 29.12.15р.(а.с.12).

Позивач звертався до відповідача з вимогою №2304 від 21.03.16р., про оплату коштів за доставлену продукцію (а.с.15-19). Однак, доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Матеріали справи містять інформацію Сихівського відділення Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області №6041/10/13-50-08-00-012/609 від 07.07.16р., про всі відкриті рахунки ПАТ "Львівський хімічний завод", згідно переліку банківських установ (а.с.36-37), а також відповіді цих банківських установ, про те, що за період 25.12.15р. по 06.07.16р., грошові кошти від ТОВ "Мізунь" на рахунки ПАТ "Львівський хімічний завод", не надходили (а.с.38-52).

Станом на 14.07.16р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили оплату відповідачем вартості доставленої продукції в розмірі 79 650,00грн.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір №1432 "РТ" від 02.02.15р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості доставленої продукції в сумі 79 650,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені норми права та п.6.1 Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 11 115,60грн. - пені, 15 930,00грн. - штрафу, 3 902,85грн. - інфляційних втрат, 10 119,47грн. - 25% річних, за період, вірно визначений у розрахунку (а.с.32-33).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, на основі викладеного вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 120 717,92грн., з яких: 79 650,00грн. - основний борг, 11 115,60грн. - пеня, 15 930,00грн. - штраф, 3 902,85грн. - інфляційні втрати, 10 119,47грн. - 25% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 614, 655, 625 - 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПАТ "Львівський хімічний завод" до відповідача ТОВ "Мізунь" про стягнення 120 717,92грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь", вул. Ровенька, буд.1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область,77543 (ідентифікаційний код 32149452) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівський хімічний завод", вул. Рахівська, буд.16, м. Львів, 79070 (ідентифікаційний код 05761873) 79 650,00грн. (сімдесят дев"ять тисяч шістсот п"ятдесят грн. 00коп.) - заборгованості, 11 115,60грн. (одинадцять тисяч сто п"ятнадцять грн. 60коп.) - пені, 15 930,00грн. (п"ятнадцять тисяч дев"ятсот тридцять грн. 00коп.) - штрафу, 3 902,85грн. (три тисячі дев"ятсот дві грн. 85коп.)- інфляційних втрат, 10 119,47грн. (десять тисяч сто дев"ятнадцять грн. 47коп.) - 25% річних, 1 810,76грн. (одну тисячу вісімсот десять грн. 76коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.16р.

Суддя С.Кобецька