Ухвала суду № 58954553, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1473/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної служби геології та надр України - Браіловської Крістіни Едуардівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, зазначений наказ є незаконним, оскільки зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відбулось за відсутності підстав, визначених Кодексом України про надра та Законом України «Про нафту і газ»; положення Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, в частині підстав для зупинення спеціальних дозволів на користування надрами не відповідають вимогам Закону.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2016 року задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 26 січня 2016 року № 16 «Щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної служби геології та надр України - Браіловська Крістіна Едуардівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідно до відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 26 січня 2016 року № 16 «Щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» відповідно до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, у зв'язку із надходженням листа Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2015 року № 29197/5/99-99-23-03-16 щодо невиконання позивачем особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами, в частині своєчасного та в повному обсязі сплати обов'язкових платежів до Державного бюджету, враховуючи пропозиції Робочої групи для попереднього розгляду питань продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, внесення змін до Угоди про умови користування надрами, зупинення, поновлення дії, анулювання спеціального дозволу на користування надрами (протокол від 21 січня 2016 року № 1-16), зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу, а саме: від 23 лютого 2000 року № 2142 на видобування газу природного та нафти Голубівського родовища Дніпропетровської області; від 06 червня 2002 року № 2727 на видобування газу природного, конденсату та нафти Юріївського родовища Дніпропетровської області та від 16 жовтня 2002 року № 2794 на видобування нафти, газу природного розчиненого у нафті Лопушнянського родовища Дніпропетровської області, які видані ПАТ «Укрнафта».

Не погоджуючись з вказаним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра передбачено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Відповідно до статті 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування, зокрема для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Спеціальним Законом, що регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, є Закон України «Про нафту і газ».

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про нафту і газ» користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «Укрнафта» отримало спеціальні дозволи на користування надрами, а саме: від 23 лютого 2000 року № 2142 на видобування газу природного та нафти Голубівського родовища Дніпропетровської області; від 06 червня 2002 року № 2727 на видобування газу природного, конденсату та нафти Юріївського родовища Дніпропетровської області та від 16 жовтня 2002 року № 2794 на видобування нафти, газу природного розчиненого у нафті Лопушнянського родовища Дніпропетровської області (далі по тексту - спеціальні дозволи).

Стаття 26 Закону України «Про нафту і газ» передбачає, що дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути тимчасово зупинена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, безпосередньо або за поданням органів державного гірничо-технічного, екологічного і санітарного контролю та органів місцевого самоврядування у разі:

порушення користувачем нафтогазоносними надрами або уповноваженим ним виконавцем робіт умов спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами або угоди про умови користування нафтогазоносними надрами;

виникнення внаслідок виконання робіт, пов'язаних з користуванням нафтогазоносними надрами на ділянці, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників користувача нафтогазоносними надрами або населення;

неодноразового порушення вимог законодавства щодо охорони довкілля і раціонального використання нафтогазоносних надр;

виконання на наданій ділянці робіт, не обумовлених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, крім пошуків і розвідки нових покладів нафти і газу в межах ділянки.

Після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами надрокористувач зобов'язаний зупинити виконання на наданій йому у користування ділянці надр цільових робіт, передбачених цим дозволом.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не знімає з користувача нафтогазоносними надрами обов'язку проводити роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не перериває строк дії цього дозволу.

Дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами поновлюється після усунення користувачем нафтогазоносних надр причин, що обумовили зупинення його дії, і сплати усіх фінансових санкцій, накладених у зв'язку з причинами, що обумовили зупинення його дії.

Отже, дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути зупинена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр виключно у випадках, встановлених Законом, безпосередньо або за поданням органів державного гірничо-технічного, екологічного і санітарного контролю та органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, судом першої інстанції не було встановлено, а відповідачем не доведено, що станом на момент прийняття рішення про зупинення дії спеціальних дозволів ПАТ «Укрнафта» на користування нафтогазоносними надрами існували підстави, визначені у статті 26 Закону України «Про нафту і газ», а саме: що позивачем як користувачем нафтогазоносними надрами або уповноваженим ним виконавцем робіт порушено умови спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами або угоди про умови користування нафтогазоносними надрами; що внаслідок виконання робіт, пов'язаних з користуванням нафтогазоносними надрами на ділянці виникла безпосередня загроза життю чи здоров'ю працівників ПАТ «Укрнафта» або населення; що ПАТ «Укрнафта» неодноразово порушувало вимоги законодавства щодо охорони довкілля і раціонального використання нафтогазоносних надр, або що ПАТ «Укрнафта» виконувало на наданій ділянці роботи, не обумовлені спеціальними дозволами на користування нафтогазоносними надрами.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судовм Укрїни в ухвалі від 12 травня 2010 року в справі № К-50499/09.

Судом першої інстанції було встановлено, що дія спеціальних дозволів позивача на користування нафтогазоносними надрами зупинена відповідно до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, у зв'язку із наявністю у позивача суми податкового боргу з рентної плати за користування надрами на підставі листа Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2015 року № 29197/5/99-99-23-03-16.

Згідно з пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі по тексту - Порядок) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) та прийнятого відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону України «Про нафту і газ», передбачено, що дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; 4) наявності заборгованості з плати за користування надрами; 5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; 6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; 7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; 8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування; 9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

Пункт 22 Порядку в частині підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не відповідає статті 26 Закону України «Про нафту і газ», оскільки Порядок розширює коло суб'єктів, які можуть ініціювати питання зупинення спеціального дозволу на користування надрами, у порівнянні із зазначеним Законом; Законом України «Про нафту і газ» не передбачено повноважень Державної фіскальної служби України чи її органів звертатись із поданням про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами; Закон України «Про нафту і газ» не передбачає такої підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, як наявність податкового боргу.

Оскільки підпункт 4 пункту 22 Порядку не відповідачє правилам, що закріплені в Законі України «Про нафту і газ», колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не мав законних підстав для зупинення дії спеціальних дозволів ПАТ «Укрнафта» на користування нафтогазоносними надрами на підставі листа Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2015 року №29197/5/99-99-23-03-16 щодо наявності у позивач податкового боргу.

При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилання відповідача на те, що несвоєчасна та не в повному обсязі сплата обов'язкових платежів надрокористувачем є порушенням особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, з огляду на недоведеність обставин, які б свідчили про порушення умов користування надрами.

Так, відповідно до положень підпункту 258.2.2 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 252.2 статті 252 цього Кодексу у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов'язань або невиконання платником податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії відповідного спеціального дозволу.

Із зазначеного слідує, що підставою для звернення контролюючого органу до Державної служби геології та надр України щодо питання зупинення дії відповідного спеціального дозволу є факти щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов'язань або невиконання платником податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами, які відбуваються протягом шести місяців.

Разом з тим, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не доведено наявність у межах спірних правовідносин підстав для зупинення дії спеціальних дозволів, а саме, що протягом шести останніх місяців до дати прийняття оскаржуваного наказу ПАТ «Укрнафта» допускало невнесення, несвоєчасне внесення рентної плати сум податкових зобов'язань або не виконувало податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на лист Державної фіскальної служби України в частині невиконання позивачем обов'язку зі своєчасного та в повному обсязі сплати обов'язкових платежів до бюджету є необгрунтованим, оскільки такі документи не підтверджують обставин невиконання ПАТ «Укрнафта» податкового обов'язку.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що відповідно до наявних в матеріалах справи доворів про розстрочення податкового боргу від 07 серпня 2015 року № 3, від 10 серпня 2015 року № № 10-б , 11-б (а.с. 125-134, Т. 3), зазначений податковий борг позивача було розстрочено податковим органом.

При цьому, в матеріалах справи не міститься доказів того, що позивачем умових зазначених договорів не виконано чи виконано неналежним чином, оскільки наданий відповідачем лист Державної фіскальної служби від 22 грудня 2015 року з додатками (а.с. 136-138, Т. 3) не може вважатись доказом цього з тих підстав, що містить неоднозначну інформацію, а саме: не зазначено за якими саме зобов'язаннями позивача вказано цей податковий борг, не зазначено за які періоди він виник, відсутня інформація про його існування станом на 31 грудня 2015 року (час виконання зобов'язань за доворами про розстрочення податкового боргу).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наказ Державної служби геології та надр України від 26 січня 2016 року № 16 «Щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» прийнятий не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Законом, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної служби геології та надр України - Браіловської Крістіни Едуардівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 14.07.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Костюк Л.О.