Ухвала суду № 58954012, 07.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

07 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Качана В.Я., Панченка М.М.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, в інтересах якого діє Чорномаз Євгенія Петрівна,

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Житлової комісії гарнізону м. Києва, третя особа: житлова комісія Генерального штабу Збройних Сил України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Житлової комісії гарнізону м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він проходить службу у Збройних Силах України з 1988 року. З 03 серпня 1992 року по 31 жовтня 2013 року перебував на квартирному обліку у військовій частині А 2666 Одеського гарнізону зі складом сім'ї чотири особи. За рахунок Міністерства оборони України забезпечений службовим приміщенням в Одеські області, де і проживає його сім'я.

З 01 листопада 2013 року він був переведений до військової частини А 0351 в м. Києві для подальшого проходження служби.

Згідно з протоколом № 13 від 25 лютого 2014 року житловою комісією Генерального Штабу ЗС України було прийнято рішення про зарахування позивача на облік для отримання житла в м. Києві з дати постановки на квартирний облік, тобто з 03 серпня 1992 року, але не зважаючи на це посадові особи Київського квартирно-експлуатаційного управління та Житлової комісії гарнізону м. Києва відмовляються вносити прізвище позивача, як він зазначає, до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 03 серпня 1992 року, пропонуючи дату зарахування з 03 березня 1995 року з посиланням на положення інструкції, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року та Наказу Міністра оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 01 липня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Житлової комісії гарнізону м. Києва та Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо вчинення дій, пов'язаних із зарахуванням Камочкіна Ю.В. на квартирний облік з 03 серпня 1992 року.

Зобов'язано Житлову комісію гарнізону м. Києва зарахувати Камочкіна Ю.В. зі складом сім'ї одна особа на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 03 серпня 1992 року, а Київське квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України внести відповідні записи до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - Київське квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказував, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховано юридичний висновок головного квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України щодо відсутності правових підстав для перегляду рішень житлових комісій щодо прийняття позивача на облік з 03 березня 1995 року.

Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, зокрема рішенню Міністра оборони України від 13 квітня 2009 року № 3284/з, що зарахування військовослужбовців при переміщенні до нового місця служби на квартирний облік раніше 03 березня 1995 року не має законних підстав.

Судом не було досліджено раніше встановлений порядок зарахування на облік військовослужбовців, а відповідно до ч. 2 прикінцевих положень закону України від 24.06.2004 № 1865 «Про внесення змін д ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, які перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим законом забезпечуються жилим приміщенням для постійного проживання відповідно до раніше встановленого порядку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року скасовано, провадження по справі за позовом закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Представник Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України - Войцехівська Н.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав наведених в ній.

Позивач ОСОБА_2 та представник житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України - Слободянюк І.І. проти апеляційної скарги заперечували, просили відхилити.

Відповідач - Житлова комісія гарнізону м. Києва, відповідно до ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справі за відсутності представника Житлової комісії гарнізону м. Києва.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом № 215 від 09.11.2013 командира військової частини А0351 від 23.01.2009 Камочкіна Ю.В. зараховано до особового складу частини як такого, що прибув з військової частини А2666 м. Одеса для подальшого проходження служби.

Згідно довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси МО України ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку у ВЧ А2666 з 03.08.1992 по 31.10.2013 складом сім'ї з чотирьох осіб.

З протоколу засідання житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України від 25.02.2014 № 13 вбачається, що при вирішенні питання про зарахування полковника Камочкіна Ю.В. на квартирний облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, його було зараховано на облік з 03 серпня 1992 року.

Позивач зазначає, що незважаючи на це, посадові особи Київського квартирно-експлуатаційного управління та житлової комісії гарнізону м. Києва відмовляються його до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 03.08.1992 року, а лише з 03.03.1995 року.

Зокрема, 24 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся з листом до начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління з проханням підтвердити рішення житлової комісії ГШ ЗСУ про зарахування його на квартирний облік для отримання житлової площі в м. Києві з 03.08.1992 року.

Листом т.в.о. начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління ДіціленкоК.С. № 303/25/6-534 від 20.05.2014 ОСОБА_2 надано відповідь, що його облікову справу було направлено до житлової комісії ГШ ЗСУ для прийняття рішення у відповідності до рішення Міністра оборони України від 13 квітня 2009 року № 3284/з, юридичного висновку Головного квартирно-експлуатаційного управління від 28.11.2008 року. Зазначено, що після прийняття відповідного рішення житлової комісії ГШ ЗСУ та перевірки цього рішення житловою комісією гарнізону м. Київ буде зроблений запис до книги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, яка ведеться у Київському КЕУ.

Протоколом засідання житлової комісії ГШ ЗСУ № 16 від 26 червня 2014 року повторно підтверджено дату зарахування Камочкіна Ю.В. на квартирний облік з 03 серпня 1992 року.

17 жовтня 2014 року на засіданні житлової комісії ГШ ЗСУ в черговий раз було розглянуто питання постановки Камочкіна Ю.В. на квартирний облік, та прийнято рішення підтвердити дату зарахування на квартирний облік за попереднім місцем проходження служби з 03.08.1992 року складом сім'ї одна особа по житловій комісії ГШ ЗСУ, що підтверджується Протоколом № 19 від 17 жовтня 2014 року.

15.12.2014 ОСОБА_2 повторно направлено листа № 6425 на адресу начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління, щодо постановки мене на чергу.

Листом 31.12.2014 року № 303/25/6-1593 т.в.о. начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Камочкіна Ю.В. повідомлено, що зарахування військовослужбовців з дати раніше 03.03.1995 року у разі переміщення їх по військовій службі у інші гарнізони (в іншу місцевість) не можливо відповідно до діючих нормативно-правових актів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день зарахування позивача до складу військової частини А0351 (Київ) був чинним Наказ Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», відповідно до якого військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не зарахування позивача на квартирний облік з 03.08.1992 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно абзацу першого пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 01.01.2005р., пунктом 2 якого передбачено, що військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Вказував, що, раніше встановлений законодавством порядок зарахування на облік і отримання житла визначався у п. 11, 14, 24 «Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних силах України», затверджений наказом МЮУ № 20 від 03.03.1995, де зазначено що при переміщені військовослужбовців по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку, але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом.

Станом на день зарахування Камочкіна Ю.В. до складу військової частини А0351 (Київ) чинним був Наказ Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», пункт 2.15 якого встановлював, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла. Зазначена норма не встановлює будь-яких обмежень щодо строку зарахування військовослужбовців на квартирний облік за новим місцем служби.

Згідно п. 1.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737 (далі - Інструкція) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року (набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку - без врахування вислуги на військовій службі.

Облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у квартирно-експлуатаційних органах, військових частинах та гарнізонах. Узагальнені списки осіб, що перебувають на обліку, всіх військових частин знаходяться у ГКЕУ ЗС України(п. 2.1 Інструкції)

Відповідно до п. 2.5 Інструкції військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється гербовою печаткою військової частини.

Дані про військовослужбовців, зарахованих на квартирний облік, заносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) (додаток 6), яка ведеться представником житлової комісії. Дані зазначених книг повинні щороку звірятися (уточнюватися) під час проведення щорічної перереєстрації облікових справ.

Згідно п. 2.14 Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання жилого приміщення.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2 повинен бути зарахований на квартирний облік з 03.08.1992 року, відповідно до п. 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Ураховуючи наведене, доводи апеляційної скарги, щодо правомірності відмови у поставленні Камочкіна Ю.В. на квартирний облік з 03.08.1992 та необхідності зарахування його на квартирний облік з 03.03.1995 року є необґрунтованими та ґрунтуються на довільному трактуванні відповідачем норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.

За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін як такого, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, в інтересах якого діє Чорномаз Євгенія Петрівна, - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 760/9507/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8916/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.