Ухвала суду № 58953968, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року К/800/9584/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015у справі № 820/19836/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП»доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіпровизнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 04.12.14 №2484 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 по справі № 820/19836/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

- на адресу відповідача надійшла податкова інформація, а саме - лист від Державної фіскальної служби України № 4241/7/99-99-20-02-01-17, телеграма №18396/7/20-40-15-01-14 від 17.09.2014 про вжиття заходів щодо комплексного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, задіяних у міжрегіональних схемах ухилення від оподаткування;

- 29.10.2014 відповідачем було направлено позивачу письмовий запит №17402/10/20-30-22-03 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження;

- листом від 26.11.2014 позивач надав відповідь на вказаний письмовий запит відповідача, в якій зазначив, що запит складений з порушенням норм діючого податкового законодавства України, а тому позивач не надасть до контролюючого органу жодних документів на підтвердження взаємовідносин з ПП «ЕКО-ЛІДЕР»;

- у зв'язку з ненаданням позивачем письмових пояснень та їх документального обґрунтування на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області видано наказ №2484 від 04.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТСК РГ» на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України та направлення №2682, які отримані позивачем особисто під підпис;

- позивач не допустив до проведення перевірки перевіряючих відповідача, про що 09.12.2014 відповідачем складено акт №3822/20-30-22/38383324 «Про недопуск посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП».

Не погоджуючись з наказом №2484 від 04.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що письмовий запит контролюючого органу №17402/10/20-30-22-03 від 29.10.2014 складений з дотриманням вимог, визначених у п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, а тому позивач був зобов'язаний надати відповідну інформацію на цей запит.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, за встановлених обставин справи, дійшов протилежних висновків щодо правомірності направлення відповідачем запиту позивачу, з огляду на що мотивував своє рішення тим, що відмову платника надати відповідь на даний запит з причин незазначення у ньому підстав направлення не можна розцінювати як обставину, з якою пп.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки позивача.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності законних підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 названого Кодексу).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14, наведеними нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою винесення наказу про проведення перевірки.

За змістом п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту листа від Державної фіскальної служби України №4241/7/99-99-20-02-01-17, телеграми № 18396/7/20-40-15-01-14 від 17.09.2014 про вжиття заходів щодо комплексного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, задіяних у міжрегіональних схемах ухилення від оподаткування (якими відповідач обґрунтовує наявність податкової інформації, яка свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Еко-Лідер») не вбачається встановлення порушень позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Еко-Лідер». Інших документів або інформації, які б свідчили про встановлення таких порушень, до ініціювання надіслання запиту в порядку п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та винесення спірного наказу відповідач не отримував та в подальшому таких документів на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не надходило.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що надісланий відповідачем позивачу запит №17402/10/20-30-22-03 від 29.10.2014 складений з порушенням вимог, передбачених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, відповідачем не дотримано обов'язкових умов для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за відсутності підстав для її призначення, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності законних підстав для задоволення позову та скасування оспорюваного наказу відповідача.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За встановлених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний