Ухвала суду № 58953886, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/42658/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка - 2007»на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 рокута ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 рокуу справі№820/5140/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка - 2007» доЗахідної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіпровизнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттіка - 2007» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Аттіка - 2007») звернулось до суду з позовом до Західної об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просило:

визнати незаконними дії посадових осіб ДФС у Харківській області щодо проведення фактичної перевірки кіоску, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка (в районі житлового будинку № 38), в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Аттіка - 2007», і складення акта перевірки від 18 квітня 2015 року №17/20-40-21-02-10/34630835;

визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, від 12 травня 2015 року № 0000492203 про застосування до ТОВ Аттіка-2007 штрафної санкції в розмірі 170,00 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проведено фактичну перевірку кіоску, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка (в районі житлового будинку № 38), в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Аттіка - 2007» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами зазначеної перевірки 18 квітня 2015 року складено акт за №17/20-40-21-02-10/34630835, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000492203 від 12 травня 2015 року про застосування штрафної санкції в розмірі 170,00 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що позивачем не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем реалізації та/або зберігання товару, а саме: під час проведення фактичної перевірки прибуткові та товарно-транспортні накладні на товар, алкогольні напої та тютюнові вироби, зазначені в акті опису продукції на загальну суму 62.00 грн не надано.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Стаття 6 названого Закону визначає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Крім того, пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 №996-ХІV за наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №996-ХІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Так, статтею 2 зазначеного Закону визначено, що він поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм власності, а також на представництво іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Згідно із пунктами 1, 3 і 5 статті 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, підприємством на підставі первинних документів, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Однак, ані під час проведення перевірки, ані до заперечень на акт перевірки, ані під час розгляду справи судами, позивачем не надано первинні документи, що підтверджують ведення ним обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації.

Посилання ТОВ «Аттіка - 2007» на постанови Вищого адміністративного суду України колегія суддів до уваги не приймає, оскільки викладена в них позиція про задоволення позову зумовлена наданням позивачами первинних документів на спростування висновків податкових органів про допущені порушення, чого позивачем в рамках даної справи зроблено не було.

З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а доводи касаційної не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка - 2007» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №820/5164/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна