Ухвала суду № 58953803, 06.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/418/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, в якому просила скасувати рішення приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18135446 від 18.12.2014 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18135832 від 18.12.2014 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 проведена реєстрація речових прав за ОСОБА_3 на житловий будинок № 12 по вул. Степовій м. Очакова Миколаївської області загально площею 46,5 кв.м. з житловою площею 24,1 кв.м., номер запису про право власності: 8142860 від 18.12.2014 року, та на земельну ділянку за цією адресою, номер запису про право власності: 8143054 від 18.12.2014 року.

Право власності у набувача - ОСОБА_3 виникло в звязку з укладенням договорів купівлі-продажу (між ОСОБА_3 (покупець) та ОСОБА_6 (продавець)), що посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4 18.12.2014 року, а саме: договору купівлі-продажу житлового будинку № 12 по вул. Степовій м. Очакова Миколаївської області загальною площею 46,5 кв.м., та договору купівлі-продажу земельної ділянки за цією адресою загальною площею 0,0953 га.

Підставами внесення запису до реєстру слугували прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18135446 від 18.12.2014 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18135832 від 18.12.2014 року.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, 04.05.2015 року рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 483/575/15-ц, що набрало законної сили 15.06.2015 року, було визнано недійсним договір-купівлі продажу житлового будинку, що розташований за адресо: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Степова, 12, укладений 18.12.2014 року між ОСОБА_6, від імені якої за дорученням діяла ОСОБА_7 з однієї сторони, та ОСОБА_3 з другої сторони, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4

Також, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.11.2015 року у справі № 483/1192/15-ц, що набрало законної сили 02.12.2014 року, було визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0953 га за цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Степова, 12, укладений 18.12.2014 року між ОСОБА_6, від імені якої за дорученням діяла ОСОБА_7 з однієї сторони, та ОСОБА_3 з другої сторони, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4.

14.03.2016 року та 11.04.2016 року позивачем були подані заяви до приватного нотаріуса ОСОБА_4 про скасування записів внесених до Державного реєстру речових прав про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок - номер запису про право власності 8142860 від 18.12.2014 року та на земельну ділянку - номер запису про право власності 8143054 від 18.12.2014 року посилаючись на наведені рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Однак, листами від 15.03.2016 року та 18.04.2016 року позивачу було відмовлено у внесенні таких записів з посиланням на те, що згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення до Державного реєстру прав записів про скасування державної реєстрації прав проводиться лише на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Разом з цим, у наведених листах відповідач вказав, що вказані рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.05.2015 року у справі № 483/575/15-ц та від 16.11.2015 року у справі № 483/1192/15-ц не можуть бути підставою для скасування записів внесених до Державного реєстру речових прав про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок та на земельну ділянки, оскільки в даному випадку Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області визнані недійсними договір купівлі-продажу житлового будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладені позивачем, що за правилами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не дає підстав для внесення записів про скасування державної реєстрації наведених прав.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки закономірно тягне за собою скасування рішень щодо реєстрації прав, які були прийняті на їх підставі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позивачем позову з огляду на викладене.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (чинного та в редакції на момент проведення оскаржуваної реєстрації) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 15, ч. 7 ст. 16 наведеного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 цього Закону, у вказаній редакції, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції на момент звернення до суду з даним позовом).

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, визначено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Аналогічні вимоги містить і п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, відповідно до якого державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: м. Очаків, вул. Степова, 12, на підставі яких відповідачем прийняті оскаржувані рішення про державну реєстрацію права власності на вказане майно, визнані недійсними рішеннями Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.05.2015 року у справі № 483/575/15-ц та від 16.11.2015 року у справі №483/1192/15-ц, що набрали законної сили, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення відповідача про державну реєстрацію прав на вказане нерухоме майно підлягають скасуванню в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець