Ухвала суду № 58953778, 12.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 876/2175/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої суддіХобор Р.Б.

суддів:Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засіданняБолюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року про закриття провадження у справі №813/5822/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування постанов,-

В C Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 22.07.2014 року № 41223719 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 55 542,10 грн. (пятдесят пять тисяч пятсот сорок дві гривні десять копійок)

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 23.07.2014 року № 44155305 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов закрито.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка покликаючись на те, що вказана ухвала є незаконною та прийнятою з порушенням норм процесуального права з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року про закриття провадження скасувати та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що посилання суду першої інстанції на норми ЦПК України щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є безпідставними, оскільки такі стосуються спору між сторонами виконавчого провадження щодо безпосереднього виконання судового рішення, а не виконання постанови державного виконавця про стягнення судового збору як окремого документа.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що 16 грудня 2013 року заступником начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 41223719 щодо виконання виконавчого листа № 461/4180/13ц, виданого 11 грудня 2013 року Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 555 421 грн. Вказаною постановою боржнику ОСОБА_1 надано термін на добровільне виконання виконавчого документа в строк до 23 грудня 2013 року.

25 червня 2014 року до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції надійшла нотаріально завірена заява стягувача ОСОБА_3 про повернення виконавчого листа № 461/4180/13ц, виданого 11 грудня 2013 року Галицьким районним судом м. Львова, на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження у звязку з його добровільним виконанням в термін, встановлений для добровільного виконання.

22 липня 2014 року заступником начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України Про виконавче провадження винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 41223719 у зв`язку із погашенням боржником ОСОБА_1 боргу та виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

22 липня 2014 року заступником начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 прийнята постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню, а саме 55 542,10 грн.

На підставі вищевказаної постанови 23 липня 2014 року заступником начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 44155305 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 55 542,10 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови винесено у звязку з невиконанням у встановлений строк виконавчого документа, виданого Галицьким районним судом м. Львова 11 грудня 2013 року у цивільній справі № 461/4180/13ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості, а відтак вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З наведеного випливає, що якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами статті 383 і частини другої статті 384 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Розгляд скарги здійснюється в порядку, встановленому статтею 386 ЦПК України.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження дій та рішень органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у цивільних справах.

Вказаний висновок узгоджується з позицією, викладеній у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 825/2566/14).

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року про закриття провадження у справі №813/5822/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

СуддіЯ.С. Попко

ОСОБА_4