Ухвала суду № 58953710, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/43962/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року по справі № 803/1580/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» звернулось до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 12 червня 2013 року №000001, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 8500,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та №000002, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 8500,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13 лютого 2013 року по 14 лютого 2013 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Рівненській області було проведено перевірку місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, яке розташовано за адресою: місто Рівне, вулиця Млинівська 20, в якому здійснює господарську діяльність суб'єкт господарювання ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», за результатами якої складено акт за №22/01/35184264 від 15 лютого 2013 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевіркою встановлено порушення абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР), а саме: факт зберігання алкогольних напоїв імпортного виробництва в кількості 16 пляшок на загальну суму 2880,46 грн., маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки; факт зберігання алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, які на момент розливу алкогольної продукції не були виготовлені.

Для з'ясування питання щодо автентичності марок акцизного податку, вилучених під час проведення перевірки, марки акцизного податку в кількості 4 штуки були направлені на адресу Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України для проведення експертизи.

За результатами проведеного дослідження марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва складено акт експертизи №66-02-13 від 12 березня 2013 року, яким встановлено, що надані на експертизу марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» не виготовлялись та є підробними.

За наслідками перевірки Міністерством доходів і зборів України прийняті спірні рішення про застосування фінансових санкцій.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно із підпунктами 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному КМ України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Підпунктом 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Пунктом 218.1 статті 218 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Водночас, підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів є ідентичним правилу для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Абзацом 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку, а також алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Разом з тим, до імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.

Так, згідно із підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. А тому, положення абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Як встановлено судами, вилучені під час перевірки для проведення експертизи алкогольні напої є імпортованими товарами, що були попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності та були закуплені ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» у офіційних імпортерів, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Абзацом 8 пункту 17 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення) встановлено, що у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Відповідно до пункту 19 Положення наявність в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

З врахуванням вищевикладеного, викладені в акті перевірки №22/01/35184264 від 15 лютого 2013 року висновки не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин справи по суті, відтак, застосування відповідачем фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку є необґрунтованим.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року по справі №803/1580/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.