Ухвала суду № 58953664, 07.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Київ К/800/13441/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі №820/29/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в.о. начальника Оберемок Є.А., Харківської обласної державної адміністрації, голова Райнін І.Л., треті особи: Харківська районна адміністрація Харківської області, голова Раїна Ю.І. про зобов'язання вчинити дії та стягнення компенсації, -

в с т а н о в и л а :

У січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в.о. начальника Оберемок Є.А., Харківської обласної державної адміністрації, голова Райнін І.Л., треті особи: Харківська районна адміністрація Харківської області, голова Раїна Ю.І., в якому просив скасувати розпорядження №327 Харківської обласної державної адміністрації від 14 липня 2015 року "Про скасування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 19 липня 2012 року №1637, як неправомірне; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області виконати свої службові обов'язки, затвердити проект; у разі відмови виконати прохання ОСОБА_1 в п. 1 і п. 2 стягнути з винних компенсацію за нанесений моральний та матеріальний збиток на користь ОСОБА_1 в сумі 50000 грн. (без урахування інфляції та курсу валют).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №327 від 14 липня 2015 року "Про скасування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 19 липня 2012 року №1637" є протиправним, оскільки винесене всупереч нормам діючого законодавства та порушує права позивача. Крім того, позивачем зазначено, що на виконання скасованого розпорядження було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який неодноразово повертався на доопрацювання без наявних на те причин.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Харківська обласна державна адміністрація та Харківська районна адміністрація Харківської області просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Харківської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на розробку технічної документації земельної ділянки.

Харківською районною державною адміністрацією за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 та на підставі. ст. 17, 22, 34, 93, 116, 124, ч. 2 ст. 134, пункту 12 розділу Х "перехідні положення" Земельного кодексу України видано розпорядження №1637 від 19.07.2012 року " про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1." надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, орієнтованою загальною площею 15,0 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (сіножаття), які розташовані за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для сінокосіння.

Відповідно до розпорядження №713 від 12.12.2013 року Харківської районної державної адміністрації "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 19.07.2012 року №1637 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1." внесені зміни до зазначеного розпорядження.

На виконання умов розпорядження Харківської районної державної адміністрації №1637 від 17.07.2012 року ТОВ Фірма "Амістрад" був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби у користування на умовах оренди на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області.

Позивач звернувся із заявою від 12.09.2014 року до Головного управління Держземагенства у Харківській області, якою просив затвердити наданий ним проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області та передачі земельних ділянок у користування на умовах оренди.

Листом від 22.09.2014 року №19-20-6-11550/09-14 Головним управлінням Держземагентсва у Харківській області повідомлено позивача, що після розгляду наданого проекту було встановлено, що місце розташування земельної ділянки на Публічній кадастровій карті України та розгляду представлених графічних матеріалів встановлено, що частина земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа - 6,7031 га) розташована в межах с. Руські Тишки. У зв'язку з встановленим проект землеустрою направлено на доопрацювання.

В подальшому позивач з заявою від 24.04.2015 року звернувся до відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 12,4270 га для сінокосіння і випасання худоби на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області та передачі вищезазначених земельних ділянок у користування позивачу на умовах оренди.

Листом від 08.05.2015 року №19-20-6-11015/0/9-15 відповідачем, Головним управлінням Держземагенства у Харківській області надано відповідь, якою зазначено, що у заяві відсутній строк, на який ОСОБА_1 бажає отримати у користування земельні ділянки. Крім того, формування земельної ділянки площею 6,7031 га з кадастровим номером НОМЕР_1 здійснено з порушенням вимог Земельного кодексу, Закону України "Про Державний земельний кадастр", "Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2010 № 1051, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим в Мін'юсті України від 16.06.2010 № 391/17686 (із змінами). З врахуванням встановленого відповідачем повернуто проект на доопрацювання.

З метою ефективного та раціонального використання землі на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, з врахуванням правового висновку Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 13.07.2015 року №04-10/404,, відповідно до частини 8 ст. 118 Конституції України, статей 33, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись статтями 6, 39 зазначеного Закону головою Харківської обласної державної адміністрації скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 19.07.2010 року №1637.

Суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, не підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

У відповідності до абз.1-2 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Абзацом 1 частини 2 вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Так, у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши вищевказані правові положення, колегія суддів зазначає, що статтею 123 Земельного кодексу України чітко визначено процедуру надання земельних ділянок у користування. Зокрема, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного суб'єкта владних повноважень. В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду такого клопотання надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у його наданні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звертався з первинною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.09.2014 року, на яку отримано відповідь від 22.09.2014 року. Підставою для відмови відповідачем визначено обставину щодо часткового перебування визначеної земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа - 6,7031 га) в межах с. Руські Тишки, при чому розпорядженням №1637 від 19.07.2012 року позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, орієнтованою загальною площею 15,0 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (сіножаття), які розташовані за межами населеного пункту при цьому, позивачем не усунено зазначений недолік.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

У відповідності до ч.3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області прийнято 19.07.2012 року, однак з того часу будь-яких розпоряджень третьою особою на виконання даного розпорядження не приймалось.

Колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області виконати свої службові обов'язки, затвердити проект, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи.

Отже, суд не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів коштів на відшкодування шкоди за нанесений моральний та матеріальний збиток на користь ОСОБА_1 в сумі 50000 грн., є невмотивованими.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Однак, як встановлено судами, позивачем не надані докази заподіяння такої шкоди і причинний зв'язок дій або бездіяльності відповідачів з моральними стражданнями позивача або нанесенням матеріальних збитків.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: