Ухвала суду № 58953596, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/52509/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року по справі № 810/238/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель» звернулось до суду з позовною заявою до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2014 року №0006470.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 14.10.2014 року проведено камеральну перевірку ТОВ «Артель» з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2013 рік, за наслідками якої складено акт перевірки від 14.10.2014 року №000486/10-05-00/30554583, в якому зафіксовано порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного Податковим кодексом України.

На підставі акту перевірки від 14.10.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006470, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 8 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 191388,90 грн., TOB «Артель» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 19138,89 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України передбачає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із зазначеної вище норми вбачається, що притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання в строки, визначені законом.

При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2014 року TOB «Артель» подано до Бородянського відділення ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій визначено податкові зобов'язання за звітний період у розмірі 213900,00 грн.

Граничний строк сплати суми грошового зобов'язання позивачем припадає на 11.03.2014 року.

19.03.2014 року ТОВ «Артель» подало до Бородянського відділення ДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій відображено здійснені ним протягом 2013 року авансові внески з податку на прибуток та від'ємне значення з податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного податкового періоду (код рядка 16) на суму 443959,00 грн. та листа від 19.03.2014 року №49, яким просило переплату з податку на прибуток в сумі 399900,00 грн. зарахувати: 213900,00 грн. в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік з кодом бюджетного класифікатора 11024000; 186000,00 грн. - в рахунок сплати податку на додану вартість.

Уточнююча декларація подана позивачем після закінчення граничного строку сплати податкового зобов'язання. Втім, сплата такого зобов'язання за основною декларацією не була здійснена.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем в податковій декларації, не було сплачено протягом строків, визначених ПК Українм, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації зі зменшенням суми раніше нарахованого зобов'язання, що не звільняє позивача від відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого у п. 126.1 ст. 126 ПК України, з урахування загального строку затримки сплати суми податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10 %, оскільки на час сплину граничного строку сплати авансових внесків з податку на прибуток, а саме 11.03.2014 року позивачем не було сплачено узгоджену суму грошових зобов'язань, визначену в розрахунку суму авансових внесків. Уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ «Артель» подано 19.03.2014 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року по справі № 810/238/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.