Ухвала суду № 58953582, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/28024/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постановуДонецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 рокута ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 рокуу справі№805/900/15за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (далі по тексту - позивач, ПАТ «АКБ «Капітал») звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 травня 2015 року №000064300/11316/10/28-03-43.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 17 березня 2014 року по 28 квітня 2014 року СДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АКБ «Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки 15 травня 2014 року складений акт №272/28-03-43/13486837.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ПАТ «АКБ «Капітал» вимог чинного законодавства, а саме:

- підпункту 164.1.2 пункту 164.1, пункту 164.2 статті 164, пунктів 172.2, 172.7, 172.8 статті 172 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3259621,35 грн.;

- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020 в частині подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у періодах: 1 квартал 2013 року та 2 квартал 2013 року.

На підставі акта перевірки СДПІ 30 травня 2014 року прийняла податкове повідомлення - рішення №0000164300/11316/10/28-03-43, яким ПАТ «АКБ «Капітал» визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4565624,63 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3259621,35 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1306003,28 грн.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що позивач в розумінні статті 14 Податкового кодексу України не є податковим агентом, а тому на нього не розповсюджуються обов'язки, передбачені розділом ІV Податкового кодексу України та не несе відповідальність відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19 квітня 2013 року між ПАТ «АКБ «Капітал» (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_4 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 15/2013-1, яким забезпечено виконання зобов'язань по кредитних договорах та договорах на відкриття кредитної лінії на загальну суму 36847035,00 грн.

Предметом іпотеки було нерухоме майно, яке належало фізичній особі ОСОБА_4 на праві власності та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В рахунок погашення зобов'язань за кредитними договорами та договорами про відкриття кредитної лінії відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку» та пунктів 9.1 - 9.3 Договору іпотеки від 19 квітня 2013 року №15/2013-1 на підставі акта від 23 травня 2013 року ПАТ «АКБ «Капітал» набуло право власності на заставне майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за сумою 36847035,00 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав власності.

Також 18 січня 2013 року між ПАТ «АКБ «Капітал» (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_5 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №3/42/142/79/2013-И, яким забезпечено виконання зобов'язань по кредитних договорах та договорах на відкриття кредитної лінії на загальну суму 28345392,00 грн.

Предметом іпотеки було нерухоме майно, яке належало фізичній особі ОСОБА_5 на праві власності та розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

В рахунок погашення зобов'язань за кредитними договорами та договорами про відкриття кредитної лінії відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку» та пунктів 9.1 - 9.3 Договору іпотеки від 18 січня 2013 року №3/42/142/79/2013-И на підставі акту від 22 лютого 2013 року ПАТ «АКБ «Капітал» набуто право власності на заставне майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за сумою 28345392,00 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав власності.

Погашення грошових зобов'язань за кредитними договорами відбулося шляхом передачі майна, що доводить перетворення грошових зобов'язань на товарні.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до підпункту 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошові формі, а також доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики).

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі №805/900/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна