Ухвала суду № 58953390, 30.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ К/800/1613/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року

у справі № 821/3067/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» в особі Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» «Заводський комплекс громадського харчування»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» в особі Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» «Заводський комплекс громадського харчування» (далі - ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000311704 від 21 липня 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу «Заводський комплекс громадського харчування» ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 242/21-03-22-01/24748714 від 08 липня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення підрозділом підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з простроченням сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311704 від 21 липня 2014 року, яким Госпрозрахунковому відособленому структурному підрозділу «Заводський комплекс громадського харчування» ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 21 317,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, положення цієї статті встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.

В свою чергу, в разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

В розглядуваному випадку судами з'ясовано, що несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати» виникла внаслідок затримки виплати в 2013 році заробітної плати. При цьому податок на доходи фізичних осіб перераховувався в той же день, коли і виплачувалась заробітна плата, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 ПК України, а не статтею 127 ПК України, як помилково вважає відповідач.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Лосєв А.М.