Ухвала суду № 58953312, 07.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 липня 2016 року м. Київ К/800/18027/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство), Київського міського військового комісаріату (далі - Комісаріат) в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідачів нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням другої групи інвалідності у розмір 30-ти місячного грошового забезпечення (далі - спірна допомога).

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відмова відповідачів у виплаті спірної допомоги не ґрунтується на вимогах закону, порушує його права, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, позов задоволено частково, визнано неправомірними дії та зобов'язано Комісаріат підготувати документи про нарахування позивачу спірної допомоги, а також зобов'язано Міністерство прийняти документи про призначення такої допомоги для оформлення наказу про її виплату в установлені строки.

Відповідач - Комісаріат, подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій наказом начальника залізничних військ від 1 квітня 1993 року № 0667р позивач був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я, а згідно з актом огляду МСЕК від 10 травня 2012 року серії 10 ААА № 777839 позивачу встановлено другу групу інвалідності довічно у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Із заявою до Київського міського військового комісаріату про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги позивач звертався у січні 2014 року і в червні 2015 року.

Листами від 20 березня 2014 року № 1353 та від 30 липня 2015 року № 7306 Ккомісаріат відмовив у виплаті даної допомоги, повідомивши позивачу, що на нього не поширюється Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що після встановлення позивачу другої групи інвалідності і на момент його звернення з відповідною заявою до Комісаріату обчислення, нарахування і виплата спірної допомоги має здійснюватись у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на умовах, визначених Порядком № 499, які поширюють свою дію на спірні правовідносини.

Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України, та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк