Ухвала суду № 58953276, 06.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/535/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

та секретаря - Буденка В.В.

за участю:

представника позивача - Переяславської М.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року

у справі № 804/10233/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ПАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» звернулося до суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 липня 2013 року № 000402500 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 55 682 252 грн. та № 000422500 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 219 123,75 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року: №000422500 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 219 123,75 грн. та №000402500 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 284 014,75 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №000402500 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 55 682 252 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі висновків акту перевірки від 03 липня 2013 року №467/25.3-01130549, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 19 липня 2013 року:

- № 000402500, яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 55 682 252 грн.;

- №000422500, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 219 123,75 грн. (975 299 грн. - основний платіж та 243 824,75 грн. штрафні санкції).

Зазначене порушення обґрунтовано тим, що:

- реальність господарських операцій по ланцюгу ТОВ ВК «Віконні системи» - ТОВ «Вікон Дніпро» - ПАТ АК «Дніпроавіа», та по ланцюгу ТОВ «Метрос» - ТОВ «Український авіаційний сервіс» - ПАТ АК «Дніпроавіа». не підтверджена. Наведене підтверджується актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вікон Дніпро» та ТОВ «Метрос», відповідно.

- по заявах і скаргах на постачальників ТОВ ВКФ «Лігена», ТОВ «Аркона», ТОВ «Спецбудконструкція», ЗАТ АК «Аеросвіт», ТОВ «Авіадинаміка», ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс», ТОВ «АТ Медіа» безпідставно відображено від'ємне значення податку на додану вартість по податкових накладних, перша подія по яким сталася в іншому ніж звітний період, і відповідно, безпідставно сформовано податковий кредит в розмірі 975 299 грн. та завищені валові витрати на 1 284 014,75 грн.

- ПАТ АК «Дніпроавіа» реалізовувались послуги з авіаперевезень пов'язаним особам ТОВ АК «Роза вітрів» і ПАТ АК «Аеросвіт» за цінами, нижчими від собівартості, що призвело до завищення витрат в IV кварталі 2011 року та в 2012 році на 54 398 237 грн.

Згідно абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ АК «Дніпроавіа» та ТОВ «Спецбудконструкція» укладено договір від 20 березня 2010 року №10-36П/1256 будівництва ангару для базового технічного обслуговування літаків.

Між ТОВ «Спецбудконструкція» та ТОВ «Вікон Дніпро» укладений договір від 03 червня 2011 року №11-106П на виконання робіт з монтажу систем кондиціювання.

Між ПАТ АК «Дніпроавіа» та ТОВ «Український авіаційний сервіс» укладений договір ДГ-0000002 від 01 липня 2012 року на поставку авіапалива

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано копії: проектно-кошторисної документації, звітів про виконані роботи, акту прийому виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, схеми та фотознімків системи кондиціювання, виписок про надання перепусток працівникам ТОВ «Вікон Дніпро», податкових накладних, заявок, рахунку-фактури, видаткової накладної. За придбану продукцію позивач розрахувався та сплатив податок на додану вартість, що підтверджується платіжними документами про перерахунок коштів.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних та інших первинних документів в акті перевірки відсутні.

Судами досліджено, що висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вікон Дніпро» зроблені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента.

Разом з тим, слід відзначити, що обставини, встановлені в акті перевірки контрагента позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року, визнані протиправними дії ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ ВК «Віконні системи» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ПП «Гермес», ПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», ТОВ «Кофепродакшн», ТОВ «Інфотерм», ПП «Форест».

При цьому, доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з ТОВ «Вікон Дніпро» з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента, відповідачем надано не було.

Отже, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, і відповідно, правомірно скасували оспорюване податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2013 року №000422500 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 219 123,75 грн.

Стосовно спірних правовідносин в частині висновків відповідача про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за IV квартал 2011 року та 2012 рік по взаємовідносинам з ТОВ АК «Роза вітрів» і ПАТ АК «Аеросвіт», з огляду на те, що витрати понесені позивачем перевищують доходи, отримані від таких послуг, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. підпункту 153.2.5 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України.

Абзацом 2 підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, понесені у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним із таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Згідно із підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, в порушення вимог статті 159 КАС України, судами першої та апеляційної інстанцій з метою реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують наявність у ТОВ АК «Роза вітрів» і ПАТ АК «Аеросвіт» ознак пов'язаності з позивачем.

Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Для вжиття належних заходів із метою встановлення, суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які ненадані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

Так, відповідач обґрунтовує наявність ознак пов'язаності осіб між позивачем та ТОВ АК «Роза вітрів» і ПАТ АК «Аеросвіт» інформацією, отриманою за даними реєстраційної інформації податкового органу.

Інших джерел походження інформації не зазначено, як і інших належних доказів надано не було.

З огляду на викладене, під час нового розгляду судам першої та апеляційної інстанцій слід врахувати викладене та визначити чи відповідають посадові особи платника податку критеріям пов'язаних, визначених підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а також застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Крім того, визначення суми податкового зобов'язання пов'язане з висновком відповідача про завищення позивачем від'ємного значення за IV квартал 2011 року та 2012 рік, повинно досліджуватися по кожному із податкових періодів, що перевірявся.

Отже, для оцінки правомірності завищення від'ємного значення слід надати оцінку доводам сторін по кожному з епізодів податкового правопорушення, зазначеним в акті перевірки, та відповідно до кожного з податкових періодів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки рішення судів прийняті по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев