Ухвала суду № 58952835, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/217/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган) в якій позивач просить скасувати вимогу відповідача про сплату боргу № Ю-100-17 від 03.12.2015, станом на 03.11.2015.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючи на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, публічне акціонерне товариство «Христинівський молокозавод» зареєстроване як юридична особа 29.09.1999, ідентифікаційний код 00451725 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

03.12.2015 Христинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області винесено вимогу №Ю-100-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати суми єдиного внеску у сумі 886869,96 грн.

Вказана вимога була оскаржена позивачем до Головного управління ДФС у Черкаській області (скарга від 17.12.2015 № 443).

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.01.2016 № 946/23-00-10-0210 скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.12.2015 № Ю-100-17 - без змін.

29 січня 2016 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 30, в якій просив скасувати вимогу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.12.2015 № Ю-100-17 та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.01.2016 про результати розгляду первинної скарги.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.02.2016 № 4130/6/99-99-10-01-07-25 у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» від 29.01.2016 № 30 було відмовлено, а оскаржувані позивачем рішення залишено без змін.

Вважаючи вимогу про сплату боргу № Ю-100-17 від 03.12.2015 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок винесення спірної вимоги, оскільки обов'язковою умовою для винесення вимоги, виходячи з позиції позивача, є проведення контролюючим органом перевірки підприємства щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 3 р. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України 20.04.2015 № 449 (далі по тексту - Інструкція), вимога про сплату боргу формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Таким чином, позивач самостійно виконав вимоги п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме нарахував та обчислив єдиний внесок за відповідні періоди.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765, що був чинним на час існування спірних правовідносин, встановлено, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Суми зобов'язань з єдиного внеску відображені в картці ПАТ «Христинівський молокозавод» на підставі поданих самим платником звітів.

Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень (п. 3 р. 6 Інструкції).

Твердження апелянта про те, що винесенню вимоги обов'язково повинно передувати проведення перевірки є помилковим та спростовується вищенаведеними нормами законодавства, якими визначено альтернативні підстави для винесення вимоги.

Як вбачається з картки особового рахунку за платежем 71010000 «єдиний внесок» станом на 30.11.2015 за публічним акціонерним товариством «Христинівський молокозавод» значиться заборгованість зі сплати вказаного платежу у розмірі 886869,96 грн.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано доказів щодо неправильного визначення суми недоїмки за спірною вимогою.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 167, 195, 198, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 14.07.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.