Постанова № 58952812, 13.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/57/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОДЕСАВТОТРАНС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОДЕСАВТОТРАНС» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» (надалі - позивач) звернулося до суду із позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003552201 від 25.12.2015 року, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 712266 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення винесено на підставі помилкових висновків акту перевірки від 24.11.2015 року №8474/15-53-22-01/22479374 щодо заниження ним податкових зобов'язань та завищення валових витрат з податку на додану вартість. Позивач стверджує, що у перевіреному періоді ним були вірно визначені суму податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення №0003552201 від 25.12.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача по сплаті ПДВ на загальну суму 705121,50 грн..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 24.11.2015 року №8474/15-53-22-01/22479374 (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки позивачем допущені наступні порушення, які вплинули на винесення спірного повідомлення-рішення: п.п.198.1, 198.3 ст.198, пп.14.1.179 п.14.1 ст.14, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пп.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 474844,00 грн., у тому числі: за квітень 2015 року - 164763,00 грн., травень 2015 року - 65000,00 грн., червень 2015 року - 842,00 грн., липень 2015 року - 4500,00 грн., вересень 2015 року - 5131,00 грн..

На підставі акту перевірки від 25.12.2015 року контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0003552201 на загальну суму 712266,00 грн., з яких 474844,00 грн. - за основним платежем та 237422,00 грн. - за штрафними санкціями.

Суть виявлених порушень, які вплинули на прийняття спірного рішення, викладена в п.3.2 акту перевірки і полягає в тому, що у перевіреному періоді позивач занизив податкові зобов'язання на суму 2330,00 грн. та зависив податковий кредит на суму 472514,00 грн..

За змістом п.3.2.1 акту перевірки висновок податкового органу про заниження податкових зобов'язань на суму 2330,00 грн. за квітень 2015 року ґрунтується на тому, що за податковими накладними, виписаними позивачем в адрес ТОВ «Турист» №485 від 30.04.2015 року на суму ПДВ 18226,17 грн. та №621 від 30.04.2015 року на суму ПДВ 2647,05 грн., загальний розмір податкових зобов'язань позивача склав 20873,22 грн., а задекларував позивач за квітень 2015 року по цьому контрагенту податкових зобов'язань на суму 18543,67 грн., тобто на 2329,55 грн. менше.

Згідно п.3.2.2 акту перевірки висновок податкового органу про завищення податкового кредиту на суму 472514,00 грн. ґрунтується на наступному:

- завищення податкового кредиту на суму 459608 грн. по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» внаслідок відсутності у позивача по операціям з цими контрагентами первинних документів, які дають змогу пов'язати понесені витрати за цими операціями з господарською діяльністю позивача, а саме: відсутність договорів, актів приймання-передачі робіт (наданих послуг) та інших документів, які підтверджують виконання робіт (послуг), які вказані у податкових накладних від цих контрагентів;

- завищення податкового кредиту на суму 2432,64 грн. внаслідок включення цієї суми до податкового кредиту лютого 2015 року за податковою накладною ПАТ «Одесаобленерго», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- завищення податкового кредиту за червень 2015 року на суму 841,00 грн., за серпень 2015 року на суму 4500,00 грн. та за вересень 2015 року на суму 5130,83 грн., а всього на суму 10472,49 грн. по операціям із ТОВ ВТФ «Авіас», яке не задекларувало ці суми ПДВ у складі своїх податкових зобов'язань з цього податку за вказані періоди.

В позовній заяві позивач висловив заперечення лише щодо порушення у вигляді завищення податкового кредиту на суму 459608,00 грн. по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», зазначаючи, що під час перевірки позивач надав ревізорам усі необхідні документи по операціям з цими контрагентами, у тому числі договори, акти приймання-передачі робіт (наданих послуг), платіжні документи, але ревізорами ДПІ надані документи враховані не були, і в день складання акту перевірки, тобто 24.11.2015 року, в приміщенні ДПІ було складено акт про відмову від надання документів (т.1 а.с.102-103), за яким начебто в.о. директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» ОСОБА_5 відмовився від надання документів по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» та від підписання акту перевірки, хоча в цей день ОСОБА_5 взагалі був у відрядженні за межами м.Одеса і до ДПІ на цей день не викликався. Стосовно інших порушень, які викладені в акті перевірки, позовна заява не містить заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками акту перевірки щодо виявлених порушень, які стосуються податку на додану вартість, а також додатково зазначив, що позивач не забезпечив надання до перевірки належним чином оформлених первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд Компані», а також не надав жодних доказів на спростування тверджень податкового органу щодо відсутності реєстрації ПАТ «Одесаобленерго» податкової накладної на суму ПДВ 2432,64 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки висновкам акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 2330,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 10472,49 грн. по операціям із ТОВ ВТФ «Авіас», які також вплинули на спірне податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, які мають значення для вирішення даного спору.

Крім вже наведених у позовній заяві заперечень щодо зазначених в акті перевірки порушень по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», в апеляційній скарзі позивач також вказує на помилковість висновку акту перевірки про завищення податкового кредиту на суму 10472,49 грн. по операціям із ТОВ ВТФ «Авіас», зазначаючи, що сам факт недекларування цим контрагентом своїх зобов'язань по операціям з позивачем не може бути підставою для зменшення позивачу податкового кредиту, а також вказує на відсутність оцінки цього порушення в рішенні суду першої інстанції.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач погодився з висновками акту перевірки про заниження ним податкових зобов'язань на суму 2330 грн. та завищення податкового кредиту на суму 2432,64 грн., зазначивши, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування за ці порушення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 4763,00 грн. (2330,00 грн. + 2432,64 грн.) та штрафної санкції у розмір 50% від суми заниження, що дорівнює 2381,50 грн., є правомірним.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив всі позиції апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оцінюючи правомірність висновків акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 2330,00 грн. за податковими накладними, виписаними позивачем в адрес ТОВ «Турист» на загальну суму ПДВ 20873,22 грн., а також про завищення податкового кредиту на суму 2432,64 грн. внаслідок включення цієї суми до податкового кредиту лютого 2015 року за податковою накладною ПАТ «Одесаобленерго», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів враховує той факт, що позивач визнав ці порушення в апеляційній скарзі та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також те, що наявність цих порушення повністю підтверджується матеріалами справи та узгоджується з положеннями пп.14.1.179 п.14.1 ст.14, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пп.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.14, п.201.15 ст.201 ПК України.

Таким чином, ДПІ правомірно нарахувала позивачу за ці порушення спірним податковим повідомленням-рішенням зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 4763,00 грн. (2330,00 грн. + 2432,64 грн.) та штрафну санкцію в розмірі 2382,00 грн., що складає 50% від суми заниження.

Щодо висновку акту перевірки про завищення податкового кредиту на суму 459608,00 грн. по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», колегія зазначає наступне.

В акті перевірки дане порушення описано на стор.17-19 акту, за змістом яких позивач під час перевірки не підтвердив задекларовані ним суми податкового кредиту по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» первинними документами, зокрема, договорами, актами приймання-передачі робіт (наданих послуг), платіжними документами, чим порушив визначені у ст.44 ПК України обов'язки платника податків по веденню податкового та бухгалтерського обліку на підставі первинних бухгалтерських документів, та по зберіганню таких документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, а також вимоги ст.198.3 ст.198 ПК України.

На підтвердження факту відмови позивача віл надання первинних документів по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» податковим органом був складений акт від 24.11.2015 року №8475/15-53-22-01/22479374 (т.1 а.с.102-103), в якому ревізор ОСОБА_6 зазначила, що 24.11.2015 року в.о. директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» ОСОБА_5 відмовився від надання документів по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» та від підписання і отримання акту перевірки.

Позивач же заперечує проти цього, стверджуючи, що всі необхідні документи по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» були надані ДПІ під час перевірки, а 24.11.2015 року ревізори взагалі ніяких документів не вимагали і з в.о. директором ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» ОСОБА_5 в цей день ревізори не спілкувались, а сам ОСОБА_5 в цей день знаходився у відрядженні за межами міста Одеса.

На підтвердження своїх заперечень позивач долучив до матеріалів справи копії наявних в нього документів по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», а саме:

- договір підряду з ТОВ «Укрбілд ЛТД» №ОЗ-435/БК від 04.06.2015 року з додатком №1 на виконання робіт з проведення вогнезахисту бетонних конструкцій на об'єкті за адресою: смт.Овідіопроль, вул.Кірова, 41, дефектний акт від 04.06.2015 року з конкретизацією робіт за договором, довідка про вартість будівельних робіт за липень 2015 року на даному об'єкті, підписана договірна ціна на виконання даних робіт, підсумкова відомість по ресурсах, локальний кошторис станом на 04.06.2015 року, підписаний сторонами 27.07.2015 року акт виконаних робіт за цим договором, податкова накладна від 27.07.2015 року №13006 на суму ПДВ 94603,13 грн. з доказам її реєстрації в Реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.132-149а);

- договір підряду з ТОВ «Укрбілд ЛТД» №ОЗ-436/Кр від 04.06.2015 року та додатком №1 на виконання робіт з проведення вогнезахисту покрівлі на об'єкті за адресою: смт.Овідіопроль, вул.Кірова,41, дефектний акт від 04.06.2015 року з конкретизацією робіт за договором, довідка про вартість будівельних робіт за липень 2015 року на даному об'єкті, підписана договірна ціна на виконання даних робіт, підсумкова відомість по ресурсах, локальний кошторис станом на 04.06.2015 року, підписаний сторонами 27.07.2015 року акт виконаних робіт за цим договором, податкова накладна від 27.07.2015 року №13007 на суму ПДВ 29019,65 грн. з доказам її реєстрації в Реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.150-168);

- договір підряду з ТОВ «Укрбілд ЛТД» №ОЗ-439 БК-Кр від 09.06.2015 року та додатком №1 на виконання робіт з проведення вогнезахисту конструкцій за адресою: м.Ізмаїл, вул.Пушкіна, 70/Савицького, 63, дефектний акт від 09.06.2015 року з конкретизацією робіт за договором, підписана сторонами договірна ціна на виконання даних робіт, підсумкова відомість по ресурсах, підписаний сторонами 29.07.2015 року акт виконаних робіт за цим договором, податкова накладна від 29.07.2015 року №14001 на суму ПДВ 87649,15 грн. з доказам її реєстрації в Реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.169-183);

- договір підряду з ТОВ «Укрбілд ЛТД» №ОЗ-438/Кр від 16.06.2015 року та додатком №1 на виконання робіт з проведення вогнезахисту покрівлі за адресою: м.Одеса, вул.Балківська, 52, підписана сторонами договірна ціна на виконання даних робіт, локальний кошторис, підсумкова відомість по ресурсах, підписаний сторонами 31.07.2015 року акт виконаних робіт за цим договором, податкова накладна від 31.07.2015 року №15021 на суму ПДВ 23335,80 грн. з доказам її реєстрації в Реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.184-199);

- договір підряду з ТОВ «Евробілд компані» №ЕК-30-04/2015 року від 02.04.2015 року та додатком №1 на виконання робіт з обслуговування водопровідної та каналізаційної системи, з надання послуг клінінгу корпусів, послуг з миття вікон бази відпочинку «Сичавка», послуг з догляду за твердими поверхнями бази відпочинку «Сичавка» за адресою: м.Южне, вул.Курортна, 1, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2015 року №28, №27, №26, №25, №24, податкові накладні від 30.04.2015 року №14599 на суму ПДВ 9000,00 грн., №14594 на суму ПДВ 105075,00 грн., №14596 на суму ПДВ 7580,00 грн., №14592 на суму ПДВ 17926,00 грн., №14593 на суму ПДВ 20419,00 грн. з доказам їх реєстрації в Реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.200-218);

- договір підряду з ТОВ «Укрбілд ЛТД» №31-05/2015 року з надання послуг прибирання приміщень та благоустрою території» за адресою: м.Южне, вул.Курортна, 1, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №421, №422, №423, №424, податкові накладні від 29.05.2015 року №15063 на суму ПДВ 36000,00 грн., №15061 на суму ПДВ 10000,00 грн., №15060 на суму ПДВ 9000,00 грн., №15062 на суму ПДВ 10000,00 грн. (т.1 а.с.218-227).

Також позивач надав докази перебування в.о. директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» ОСОБА_5 24.11.2015 року у відрядженні за межами міста Одеса, а саме: наказ про службове відрядження від 20.11.2015 року №25-ВД (т.2 а.с.37), посвідчення про відрядження, з відмітками про прибуття ОСОБА_5 до м.Балта 23.11.2015 року та про вибуття його з м.Балти 25.11.2015 року, автобусні квітки за маршрутом Одеса-Балта від 23.11.2015 року та за маршрутом Балта-Одеса від 25.11.2015 року (т.2 а.с.124-126).

Погоджуючись з висновком акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що позивач не забезпечив надання до перевірки належним чином оформлених первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з цими контрагентами, а з наданих позивачем до суду актів здачі-приймання (надання послуг) не вбачається об'єм, кількість виконаних робіт та не конкретизовано, які саме роботи виконувались, натомість зазначено лише загальні відомості щодо виконаних послуг.

З метою належного з'ясування всіх обставин справи, пов'язаних з наданням позивачем під час перевірки документів по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», судом апеляційної інстанції були заслухані пояснення головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_6, яка проводила перевірку позивача з податку на додану вартість, а також допитаного в якості свідка ОСОБА_5, який у 2015 року виконував обов'язки директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС».

Так, ОСОБА_6 пояснила наступне: документи по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» вона просила під час проведення перевірки лише усно без оформлення письмової вимоги, однак точної дати цього не пам'ятає; акт про відмову від надання документів від 24.11.2015 року №8475/15-53-22-01/22479374 був складений нею особисто у приміщенні ДПІ без виклику ОСОБА_5 і лише з метою фіксації факту ненадання документів.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив наступне: для проведення перевірки надавались документи по всім операціям за перевірений період одночасно, у тому числі і документи по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», копії яких долучені до даної справи; окремо вимог від ревізора ОСОБА_6 чи інших перевіряючих про надання документів по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» під час перевірки та після її закінчення не надходило, як не було і окремих зауважень по операціям з цими підприємствами; його до приміщення ДПІ на 24.11.2015 року ніхто не викликав, і він також у цей день до приміщення ДПІ не приходив і з ревізором ОСОБА_6 не зустрічався; про факт складання Акту про відмову від надання документів від 24.11.2015 року №8475/15-53-22-01/2247937422-01/22479374 дізнався лише після отримання його копії.

Оцінюючи висновок акту перевірки про завищення податкового кредиту на суму 459608,00 грн. по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» на предмет відповідності його положенням податкового законодавства та фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.198.6. ст.196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Факт надання позивачем при проведенні перевірки податкових накладних по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, не заперечується податковим органом та підтверджений в акті перевірки. Зауваження щодо правильності складання цих податкових накладних акт перевірки не містить, і ДПІ на наявність таких обставин не посилається.

Статтею 44 ПК України передбачено наступне:

- для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1);

- платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3);

- у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п.44.6).

Відповідно до положень статті 85 ПК України:

- платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п.85.2);

- при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.4);

- у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6).

З наведених норм Податкового кодексу України слідує, що ненадання платником податків на вимогу посадової особи контролюючого органу первинних документів на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту з ПДВ може бути підставою для неврахування цих сум контролюючим органом під час перевірки з прийняттям відповідного рішення. Однак це можливо лише в тому випадку, якщо платник податків відмовиться від надання таких документ на вимогу посадової (службової) особи контролюючого органу, і цей факт було зафіксовано відповідним актом.

Складений головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_6 акт про відмову від надання документів від 24.11.2015 року №8475/15-53-22-01/22479374 (т.1 а.с.102-103) колегія суддів вважає таким, що не може бути належним доказом підтвердження факту відмови позивача в особі в.о. директора ОСОБА_5 від надання документів по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», оскільки містить в собі відомості, які не відповідають дійсності.

Зокрема, в цьому акті, який було складено в приміщенні ДПІ 24.11.2015 року, зазначено що вимога про надання документів по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» була адресована ревізором ОСОБА_6 виконуючому обов'язки директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» ОСОБА_5 24.11.2015 року, і ОСОБА_5 в цей день відмовився від надання цих документів та від підписання та отримання акту перевірки.

В той же час, з наданих суду пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слідує, що 24.11.2015 року до ОСОБА_5 вимог про надання зазначених документів не висувалось, а сам ОСОБА_5 до ДПІ не викликався і з ОСОБА_6 в цей день не зустрічався.

Наданими позивачем документами про відрядження підтверджено факт перебування ОСОБА_5 у відрядженні за межами м.Одеса в день складання акту про відмову від надання документів від 24.11.2015 року №8475/15-53-22-01/22479374.

Таким чином, акт про відмову від надання документів від 24.11.2015 року №8475/15-53-22-01/22479374 містить неправдиві відомості про те, що виконуючий обов'язки директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» ОСОБА_5 24.11.2015 року в приміщенні ДПІ відмовив головному державному ревізору-інспектору ОСОБА_6 у наданні документів по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані».

Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що відповідно до п.2.1 акту перевірки ця перевірка проводилась з 28.10.2015 року по 17.11.2015 року, а акт перевірки та акт про відмову від надання документів складені в приміщенні ДПІ один день, тобто 24.11.2015 року, вже після закінчення перевірки.

Отже, ДПІ оформила акт про відмову від надання документів для проведення перевірки через сім днів після того, як перевірка була завершена, що не узгоджується з приписами ст.85 ПК України, яка передбачає право посадових осіб контролюючого органу отримувати документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, саме під час проведення перевірки, а не після її завершення.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що у додатку №4 до акту перевірки (т.1 а.с.52-53) викладений узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки позивача, з якого слідує, що по податковому кредиту ревізором ОСОБА_6 були досліджені суцільним порядком лише декларації з ПДВ, журнали-ордери та аналізи по рахунках бухгалтерського обліку, реєстри отриманих податкових накладних, а решта документів, зокрема, договори, банківські виписки, касові книги, первинні касові документи, податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) були досліджені вибірковим порядком.

Це свідчить про те, що під час перевірки позивача договори та первинні документи по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» могли залишитись не дослідженими, так як перевірка таких документів згідно додатку №4 до акту перевірки була лише вибірковою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведене в акті перевірки твердження про відмову позивача від надання договорів та первинних документів по операціям із ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» є безпідставним, а відтак висновок акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 459608 грн. по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» внаслідок ненадання документів по цим операціям колегія суддів вважає необґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем до матеріалів справи копії наявних в нього документів по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» (т.1 а.с.132-227) можуть бути враховані судом по даній справі лише в якості доказу наявності у позивача таких документів. Оскільки ці документи не були предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки позивача, то суд не може самостійно давати оцінку цим документам на предмет їх відповідності вимогам податкового законодавства та на предмет підтвердження чи не підтвердження ними показників податкової звітності позивача. Надання такої оцінки віднесено до повноважень податкових органів, а суд може лише перевірити правильність оцінки податковим органом наданих документів під час розгляду справи про оскарження рішення податкового органу, винесеного за наслідками такої оцінки.

Таким чином, суд першої інстанції не повинен був давати оцінку актам здачі-приймання (надання послуг) по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані», оскільки ці акти не були предметом дослідження податковим органом.

Однак слід зазначити, що кожен з долучених до справи актів здачі-приймання (надання послуг) по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» містить в собі інформацію про перелік та найменування виконаних робіт, їх об'єм, вартість та перелік витрат на їх проведення, що не дає підстав погодитися з тією оцінкою, яку надав цим актам суд першої інстанції.

Що стосується висновку акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 10472,49 грн. по операціям із ТОВ ВТФ «Авіас», колегія суддів зазначає наступне.

Такий висновок наведений на стор.19-21 акту та обґрунтовується тим, що ТОВ ВТФ «Авіас» не відобразило у складі своїх податкових зобов'язань з ПДВ суми за виписаними в адрес позивача податковими накладними, а саме: за червень 2015 року на суму 841,00 грн., за серпень 2015 року на суму 4500,00 грн. та за вересень 2015 року на суму 5130,83 грн., а всього на суму 10472,49 грн..

Колегія суддів з правомірністю такого висновку ДПІ погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з положеннями п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як вже зазначено вище, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198).

З наведених положень слідує, що придбання платником ПДВ товарів (робіт, послуг) та отримання від продавця зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму покупки дає право включити вказану в податковій накладній суму ПДВ до складу податкового кредиту того періоду, в кому була отримана така податкова накладна.

При цьому, податкове законодавство не пов'язує право платника ПДВ на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів (робіт, послуг), від виконання продавцем цих товарів (робіт послуг) свого обов'язку по віднесення отриманих від покупця сум ПДВ до складу податкових зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, законодавство не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Враховуючи відсутність в акті перевірки зауважень щодо правильності складених ТОВ ВТФ «Авіас» податкових накладних, колегія суддів вважає помилковим висновок акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 10472,49 грн. по операціям із ТОВ ВТФ «Авіас», оскільки лише сам факт недекларування цим постачальником своїх податкових зобов'язань по операціям із позивачем не може бути підставою для зменшення позивачу податкового кредиту, по операціям з цим постачальником.

На підставі всього вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковим повідомленням-рішенням неправомірно нараховані зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 459608,00 грн. по операціям з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд компані» та на суму 10472,00 грн. по операціям із ТОВ ВТФ «Авіас», а всього на суму 470081,00 грн.. Відповідно, неправомірним є і нарахування спірним повідомленням-рішення штрафної санкції в розмірі 50% від суми 470081,00 грн., яка дорівнює 235040,05 грн..

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а податкове повідомлення-рішення №0003552201 від 25.12.2015 року підлягає скасуванню в частині нарахування грошових зобов'язань з ПДВ за основним платежем на суму 470081,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 235040,00 грн.., а всього на суму 705121,00 грн..

В зв'язку з цим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Загальний розмір судових витрат по справі у вигляду сплати судового збору за подачу позовної заяви (т.1 а.с.4) та апеляційної скарги (т.2 а.с.81) дорівнює 22436,39 грн.. Враховуючи, що частина задоволених вимог від заявлених вимог складає 98,9967% (705121 грн. від 712266,00 грн.), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 22211,29 грн. (22436,39 грн. х 98,9967%) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОДЕСАВТОТРАНС» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ОДЕСАВТОТРАНС» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 25.12.2015 року №0003552201 в частині нарахування грошових зобов'язань з ПДВ за основним платежем на суму 470081 грн. та за штрафними санкціями на суму 235040 грн., а всього на суму 705121 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «ОДЕСАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 22479374) понесені судові витрати в сумі 22211 (двадцять дві тисячі двісті одинадцять) гривень 29 коп. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.07.2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський