Ухвала суду № 58952751, 13.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 876/3860/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Кіри Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ротен» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

ПП «Ротен» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000752200 від 20.10.2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з тзОВ «Азмінводи-Л» та ТзОВ «Алістар прожект» за період з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року. Крім того, використання платником податків сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обовязкового платежу) додатково до штрафів передбачених п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обовязкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування. Суми податку на додану вартість, використані не за призначенням, повертаються до відповідного бюджету з врахуванням пені в розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

ПП Ротен зареєстроване як юридична особа Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області 24.02.2010 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 36874438; взято на податковий облік 25.02.2010 року за № 14.09.2015 року, перебуває на обліку в ДПІ у Пустомитівському районі; є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Ротен з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ Алістар проджект, ТОВ Азмінводи-Л за період з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року, про що складено акт № 775/13-25-22-00/36874438 від 25.09.2015 року.

Вказаним актом зафіксовано порушення ПП Ротен п. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 1, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, п. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201, п. 109.2 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету на загальну суму 2080124,00 грн., в т.ч. за травень 2014 року в сумі 816906,00 грн., грудень 2014 року в сумі 1263218,00 грн.

Контролюючим органом 20.10.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1, за платежем: податок на додану вартість; на суму 2600150,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Так, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з вимогами п. 198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Вимоги до оформлення податкової накладної визначені п. 201.1 ст. 201 ПК України, відповідно до якого у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).

Відповідно до вимог п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як наслідок, слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення платником податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду сум податку на додану вартість, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких умов, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

З викладених вище законодавчих положень слід зробити висновок, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ Алістар проджект (продавець) та ПП Ротен (покупець) 12.12.2014 року укладено договір купівлі-продажу № 33-12/14 , відповідно до умов якого продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця товарну продукцію, визначену у п. 1.2 договору, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товарну продукцію (п. 1.1 договору).

Товарною продукцією є засоби захисту рослин. Найменування, кількість, асортимент та ціну товарної продукції визначаються сторонами у відповідних додатках до цього договору, які підписуються сторонами та є невідємними частинами цього договору. Продавець підтверджує наявність усіх необхідних документів дозвільного характеру на товарну продукцію для застосування на території України. Продавець надає покупцеві товарну продукцію шляхом поставки (передачі) відповідно до умов цього договору. Сторони можуть попередньо обумовити приблизний асортимент, кількість та ціну товарної продукції, яка може бути поставлена за договором, про що сторони підписують специфікацію (п. 1.2-1.5 договору).

Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на умовах та в порядку, які відображаються сторонами у відповідних додатках, які підписані сторонами та є невідємною частиною договору. Форма проведення розрахунків перерахування безготівкових грошових коштів на банківський рахунок продавця (п.п. 3.2, 3.4 договору).

Згідно з п. 4.3 договору поставка кожної окремої партії товарної продукції здійснюється на підставі відповідного додатку до цього договору та оформляється товарними (видатковими) накладними.

Право власності переходить до покупця з моменту отримання товарної продукції до покупця з моменту отримання товарної продукції на складі продавця, підписання сторонами відповідної товарної (видаткової) накладної та у разі здійснення оплати (п.4.5 договору).

Приймання товарної продукції по кількості та якості проводиться покупцем в момент її отримання від продавця (п. 5.1 договору).

Якість товарної продукції відповідає даним, які наведені у сертифікаті якості, продавець на вимогу покупця, передає покупцю копії відповідних сертифікатів якості на партію товарної продукції, що постачається (п. 7.1 договору).

Згідно з додатком 1 від 12.12.2014 року до вказаного договору сторони уклали угоду про наступне: продавець продає (поставляє), а покупець купує на умовах договору товарну продукцію в наступній кількості, асортименті та за ціною: базіс 12,5 л; барель 1480,0 л; галера 1107,0 л; інго 568,0 л; команд 725,0 л; лонтрел 5,0 л; маро 769,0 л; нота 3300,0 л; сальса 43,45 л, тітус 148,0 л; тренд 815,0 л; фастак 497,0 л; центріс 2277,0 л, загальною вартістю 7579309,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1263218,16 грн.) /Т.1, а.с.43/.

На підтвердження реальності вказаної операції до матеріалів справи долучено:

-копію реєстру податкових накладних за грудень 2014 року /Т.1, а.с.44-46/;

-копію оборотно-сальдової відомості по рахунках ПП Ротен за травень грудень 2014 року /Т.1, а.с.47-49/;

-копію картки рахунку 631 за травень грудень 2014 року /Т.1, а.с.50-53/;

-копію видаткової накладної № 1212/7 від 12.12.2014 року /Т.1, а.с.54/;

-копію податкової накладної № 42 від 12.12.2014 року /Т.1, а.с.56/;

-копію товарно-транспортної накладної № 14-12 від 12.12.2014 року /Т.1, а.с.55/;

-копію платіжного доручення № 482 від 17.12.2014 року на суму 7579309,00 грн., в т.ч. ПДВ 1263218,17 грн. /Т.1, а.с.53/.

Застережень щодо оформлення вказаних документів не висловлено ні в ході перевірки, ні у судових засіданнях.

Між ТОВ Азмінводи-Л (продавець) та ПП Ротен 27.05.2014 року укладено договорів купівлі-продажу № 05/14-17 , відповідно до умов якого продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця товарну продукцію, визначену у п. 1.2 договору, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товарну продукцію (п. 1.1 договору).

Товарною продукцією є засоби захисту рослин. Найменування, кількість, асортимент та ціну товарної продукції визначаються сторонами у відповідних додатках до цього договору, які підписуються сторонами та є невідємними частинами цього договору. Продавець підтверджує наявність усіх необхідних документів дозвільного характеру на товарну продукцію для застосування на території України. Продавець надає покупцеві товарну продукцію шляхом поставки (передачі) відповідно до умов цього договору. Сторони можуть попередньо обумовити приблизний асортимент, кількість та ціну товарної продукції, яка може бути поставлена за договором, про що сторони підписують специфікацію (п. 1.2-1.5 договору).

Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на умовах та в порядку, які відображаються сторонами у відповідних додатках, які підписані сторонами та є невідємною частиною договору. Форма проведення розрахунків перерахування безготівкових грошових коштів на банківський розрахунок продавця (п.п. 3.2, 3.4 договору).

Згідно з п. 4.3 договору поставка кожної окремої партії товарної продукції здійснюється на підставі відповідного додатку до цього договору та оформляється товарними (видатковими) накладними.

Право власності переходить до покупця з моменту отримання товарної продукції на складі продавця, підписання сторонами відповідної товарної (видаткової) накладної та у разі здійснення оплати (п.4.5 договору).

Приймання товарної продукції по кількоті та якості проводиться покупцем в момент її отримання від продавця (п. 5.1 договору).

Якість товарної продукції відповідає даним, які наведені у сертифікаті якості, продавець на вимогу покупця, передає покупцю копії відповідних сертифікатів якості на партію товарної продукції, що постачається (п. 7.1 договору).

Згідно з додатком 1 від 27.05.2014 року до вказаного договору сторони уклали додаток про наступне: продавець продає (поставляє), а покупець купує на умовах договору товарну продукцію в наступній кількості, асортименті та за ціною: актара 392,00 кг, байпас 3500,0 л, біская 465,0 л, нота 6840 л, квізалон 3702,0 л, естерон 940 л, тілт 770,0 л, фолікур 1750,0 л, хлормекват 3600,0 л, харнес 3900,0 л, фастак 230 л, прімекстра 2240,0 л, сальса 27,2 кг, круізер 220,0 л. загальною вартістю 4901437,50 грн. (в т.ч. ПДВ) /Т.1, а.с.65/.

На підтвердження реальності господарської операції до матеріалів справи долучено:

-копію реєстру податкових накладних за травень 2014 року /Т.1, а.с. 66-68/;

-копію картки рахунку 631 за травень грудень 2014 року /Т.1, а.с.69-72/;

-копію видаткової накладної № 2705/084 від 27.05.2014 року /Т.1, а.с.73/;

-копію податкової накладної № 1 від 27.03.2014 року /Т.1, а.с.74-75/;

-копію товарно-транспортної накладної № 21-05 від 27.05.2014 року, № 22-05 від 27.05.2014 року /Т.1, а.с.76/.

Слід зазначити, що до матеріалів справи долучено копію договору про відступлення права вимоги (цесії) № 10/1 від 15.12.2014 року /Т.1, а.с.86/, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених цим договором Цедент ТОВ Азмінводи-Л (первісний кредитор) відступає (передає) Цесіонарієві ТОВ Технік-Трк (новий кредитор), а цесіонарій набуває право вимоги належне Цедентові, та стає кредитором за договором купівлі-продажу № 05/14-17 від 27.05.2014 року, укладеним між Цедентом і ПП Ротен - боржник. За цим договором Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання грошового зобов'язання за поставлений товар на суму 4901437,50 грн.

Так, відповідно до платіжного доручення № 487 від 19.12.2014 року позивачем проведено оплату на користь ТОВ Технік Трк в сумі 4901437,50 грн., в т.ч. ПДВ 816906,25 грн. /Т.1, а.с.79/.

Представник позивача на підтвердження факту використання вказаних засобів захисту рослин у своїй господарській діяльності долучив до матеріалів справи копії актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (сільгосп. Облік форма № ВЗСГ-3, затв. Наказом Мінагрополітики України № 929 від 21.12.2007 року) за травень 2014 року, червень 2014 року, жовтень 2014 року, квітень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року /Т.1, а.с.80-105, 107-158/.

Крім того, з метою спростування тверджень контролюючого органу зафіксованого у акті перевірки щодо відсутності сертифікатів відповідностей на товарну продукцію, представником позивача до матеріалів справи долучено копії посвідчень про державну реєстрацію, виданих Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, сертифікатів відповідності та сертифікатів аналізів засобів захисту, перелічених у специфікаціях до договорів, з печатками проставленими контрагентами позивача /Т.2, а.с.10-32/.

Колегія суддів зазначає, що відповідач безпідставно покликається в апеляційній скарзі на відсутність у водіїв підрядника (перевізника) ПСП «Оскар» належних довіреностей на право отримання товарної продукції у постачальників ТзОВ «Алістар прожект» та ТзОВ «Азмінводи-Л». Покликання відповідача спростовуються виданими довіреностями для отримання товарної продукції у продавців, уповноваженим представникам позивача водіям залученої для перевезення підрядної організації ОСОБА_3 (довіреність №1/1 від 24 травня 2014 року), ОСОБА_4 (довіреність №1/2 від 24 травня 2014 року), ОСОБА_5Д.(довіреність №9/1 від 09 грудня 2014 року).

Транспортування товарної продукції покупцем від продавців проводилося із залученням підрядної організації ПСП «Оскар» на підставі укладеного договору про надання послуг №19/02-2014 та додаткової угоди №1 від 11.02.2014 року. Даний факт підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товаро-транспортними накладними №22-05 від 27.05.2014 року водій ОСОБА_3, автомобіль Камаз АТ2329ВМ з причепом АТ3272ХТ, №21-05 від 27.05.2014 року водій ОСОБА_4, автомобіль Камаз АТ2343ВМ з причепом АТ3269ХТ, №14-12 від 12.12.2014 року водій ОСОБА_5, автомобіль Камаз АТ2325ВМ з причепом АТ3276ХТ. За наданими послугами перевезень сторонами було підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №73 від 30.06.2014 року, №204 від 12.12.2014 року, виконавцем на підставі підписаних актів здачі-приймання робіт послуг перевезень виписано та надано до оплати рахунки №34 від 30.06.2014 року на суму 24234,19 грн. (втч ПДВ 4039,03 грн.) та №182 від 12.12.2014 року на суму 10080 грн. (втч ПДВ 1680 грн.), оплату за цими рахунками позивачем проведено 23.07.2014 року, платіжне доручення №526 на суму 24234,19 грн. і 16.07.2015 року, платіжне доручення №783 на суму 10951,20 грн.

Колегія суддів погоджується з поясненнями представника позивача, що розбіжність між вагою товару в ТТН та видаткових накладних пояснюється тим, що в останніх вага зазначена без врахування ваги упакованої тари, деревяних палет, перекладень між товарами.

Додатково, колегія суддів зазначає, що долученими до матеріалів справи дорожніми листами тракторів підтверджується внесення придбаної товарної продукції.

Одночасно, дослідивши акт перевірки від 25.09.2015 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів про перевірки або не можливості звірки контрагентів позивача, зокрема:

-акту від 18.08.2014 року № 453/26-56-22-01-03/38232713 ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Азмінводи-Л щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року /Т.9, а.с.80-86 /;

-висновок від 30.07.2014 року № 1175/26-56-07-03-09 головного відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва Про результати відпрацювання ризикового платника податків ТОВ Азмінводи-Л оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України;

-акт від 26.10.2015 року № 8/22-00/39398735 Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Алістар прожект щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень, листопад 2014 року;

-лист Оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області від 03.04.2015 року за № 3810/7/13-01-07-07.

Однак, суд першої інстанції вірно зазначає, що вказані документи не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд вважає помилковим такий підхід контролюючого органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, оскільки підприємство не може автоматично вважатися правопорушником на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити, або ними були допущені порушення.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача (подання ними податкової звітності, не знаходження за юридичною адресою тощо), і не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Отже, відповідач позбавив ПП Ротен права на формування податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факт узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на витрати та податковий кредит.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також, не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. І лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, може бути в адміністративній справі доказом вчинення особою діяння, спрямованого на ухилення від сплати податків.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Посилання відповідача на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, є лише припущенням. Відповідачем не доведено кількість працівників контрагента та конкретно визначених ресурсів, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання є необґрунтованими.

Відповідачем не спростовується факт наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договорів та зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Також помилковим є висновок контролюючого органу про відсутність реальності господарських операцій з підстав відсутності контрагента за місцем реєстрації, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Відповідність господарських операцій з вказаними контрагентами меті діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме представником позивача до матеріалів справи долучено копії первинних документів, які засвідчують факт наявності у позивача на праві користування земельних ділянок, на яких вирощувались відповідні культури та рослини, факт купівлі вказаних культур, обсяги вирощеної продукції, а також використання вказаних добрив, продажу вирощеної сільськогосподарської продукції, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено:

-копії договорів поставки (продажу) власно вирощеної продукції;

-копії видаткових накладних виписаних на підставі зазначених договорів;

-копії квитанції № 2 про доставлення статистичних звітів та статистичні звіти № 4-СГ Посівні площі сільськогосподарських культур ПП Ротен за 2014 рік, за 2015 рік в розрізі районів проведення господарської діяльності ПП Ротен;

-копії квитанції № 2 про доставлення статистичних звітів та статистичні звіти № 29-СГ Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду ПП Ротен за 2014 рік, за 2015 рік в розрізі районів проведення господарської діяльності ПП Ротен /Т.2, а.с.33-75, Т.8, а.с.112-250, Т.9, а.с.1-70/.

Відповідно до п. 209.1 ст.209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст.209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Так, позивачем з метою підтвердження нарахованих ПП Ротен сум податку на додану вартість, нарахованих на вартість поставлених сільськогосподарських товарів/послуг до матеріалів справи долучено копії квитанцій № 2 про доставлення звітів та податкових розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку (єдиного податку четвертої групи, сільськогосподарські товаровиробники) за 2014 2015 роки /Т.2, а.с.76-250 Т.8, а.с.1-111/.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем належним чином визначено податкові зобовязання з врахуванням вимог чинного законодавства, відображаючи у складі податкового кредиту суми податку сплачені у ціні придбаних товарів у постачальників ТОВ Азмінводи-Л та ТОВ Алістар проджект, та не допущено, як наслідок, нецільового використання суми податку на додану вартість не сплаченої до бюджету внаслідок отримання застосування відповідної податкової пільги.

Оскільки придбані засоби захисту рослин використані саме на виробничі цілі відповідно до видів діяльності сільськогосподарського товариства ПП Ротен, на переконання суду, позивачем не порушено цільового використання коштів.

Слід зауважити, що ПК України та Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затв. Постановою КМ України № 11 від 12.01.2011 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не обмежується використання сум ПДВ, акумульованих на спеціальному рахунку сільськогосподарського товаровиробника, виключно на оплату ПДВ, нарахованого постачальником на вартість поставлених ним товарів/послуг. Тому сільськогосподарське підприємство має право оплачувати за рахунок цих коштів повну вартість товарів/послуг, призначених для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, у тому числі ПДВ, який нараховується постачальником на вартість таких товарів/послуг.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 813/6093/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийА.Р.Курилець

СуддіМ.П.Кушнерик

ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений 13 липня 2016 року.