Ухвала суду № 58952637, 13.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/445/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Межевича М.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за участю третьої особи без самостійних вимог - Комсомольського міського суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА України в Полтавській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення нарахування судді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу судді за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р. у сумі 2067,00 грн., зобов'язання нарахування і виплати такої доплати.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА України в Полтавській області щодо не здійснення нарахування позивачу, як судді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу судді та зобов'язано здійснити нарахування і виплату такої доплати за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р. у сумі 2067,00 грн.

На вказану постанову ТУ ДСА України в Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.11.2013 р. №9.1-а відповідно до ст. 72 Закону України "Про судоустрій та статус суддів України" та указу Президента України від 07.11.2013 р. №620/2013 ОСОБА_3 зараховано на посаду судді Комсомольського міського суду Полтавської області з 26.11.2013 р. з посадовим окладом згідно із штатним розписом та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу.

Наказом в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.04.2015 р. №4.2-а відповідно до п. 5 ст. 133 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" на підставі листа ГУ ДСА України в Полтавській області від 31.03.2015 р. №02-19/141 про розрахунок стажу роботи на посаді судді позивачу припинено здійснювати виплату щомісячної доплати за вислугу років за відсутністю трирічного стажу роботи на посаді судді та скасовано п. 2 наказу в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області Таранкова І.М. від 26.11.2013 р. №9.1-а в частині виплати надбавки за вислугу років 15 % посадового окладу.

Наказом голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.08.2015 р. №13.1-а відповідно до частини 3 статті 22, частини 1 статті 58 Конституції України, Законів України "Про статус суддів" "Про судоустрій і статус суддів", що діяли в редакції на час набуття такого права, на підставі Рішення Ради суддів України від 22.07.2015 р. №73 скасовано наказ в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.04.2015 р. №4.2-а про припинення здійснення виплат ОСОБА_3 Встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу з 03.08.2015 р., у зв'язку з наявністю стажу роботи станом на 03.08.2015 р. 1 рік 08 місяців 07 днів та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату невиплаченої щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді ОСОБА_3 за період з 03.04.2015 р. по 02.08.2015 р.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка була чинною на час призначення позивача на посаду судді, суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Однак, 29.03.2015 р. набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

При цьому прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» не містять положення стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим законом, права на отримання щомісячної доплати за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом.

Разом з тим, відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Отже, положення Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» щодо умов виплати і набуття права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу, у взаємозв'язку із статтею 58 Конституції України, застосовуються до тих відносин, що виникли після набуття ним чинності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності «Про забезпечення права на справедливий суд» складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 %, із набуттям чинності вказаним законом право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у 3 роки, а отже й про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Полтавській області необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.