Ухвала суду № 58952628, 12.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/12292/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.05.2016 у справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевський О.М. звернувся до суду першої інстанції з поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якому просив: змінити спосіб виконання постанови від 17.03.2016 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за вислугу років, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, індексації, грошової допомоги при звільненні на підставі довідок та виплачувати таку пенсію починаючи з 14.06.2015 з урахуванням попередніх виплат та встановити в цій частині наступний спосіб виконання постанови суду від 17.03.2016: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 нараховану різницю в пенсії за вислугу років в розмірі 28 831,04 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.05.2016 у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану ухвалу скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 апеляційні скарги Чернігівського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено частково; постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.01.2016 скасовано; прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_2 протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, таких видів грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обчислення та виплати пенсії ОСОБА_2 з грошового забезпечення, без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які отримував ОСОБА_2 протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 та довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та грошову допомогу при звільненні; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за вислугу років, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, індексації, грошової допомоги при звільненні, на підставі довідок та виплачувати таку пенсію починаючи з 14.06.2015, з урахуванням попередніх виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.07.2016 відповідно до рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2, розмір нарахованої доплати становить 28 831,04 грн., але дана сума може бути виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

У своєму поданні про зміну способу та порядку виконання рішення суду державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевський О.М. зазначає, що враховуючи ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який вступив в силу з 01.01.2013 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а тому потрібно змінити спосіб виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду з огляду на наступне.

За змістом п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналіз резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 дає підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідачів цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевський О.М просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог та вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. В той час, в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст.ст. 198, 223 КАС України).

Таким чином, існують відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, та способом виконання судового рішення, як одного з його заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для застосування правил наведеної норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а тому відсутні підстави для зміни способу виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 у справі № К/800/598/14.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 11.11.2014 у справі № 21-394а14.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.05.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.