Ухвала суду № 58952556, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/20024/15

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

14 липня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

На зазначену постанову суду відповідачем 02 липня 2016 року подано апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідачем в порушення зазначених вимог законодавства не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору та не надано жодних доказів щодо неможливості його сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015 року, та у відповідності до суми мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.

Відповідач до апеляційної скарги додає клопотання, в якому просить звільнити його від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, не передбачається звільнення органів доходів і зборів від сплати судового збору, як у редакції Закону, яка діяла до 01.09.2015 року.

Проте, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника, який має бути належним чином доведений суду.

В своєму клопотанні апелянт зазначає, що надання органами ДФС належних та допустимих доказів фінансування з Державного бюджету України (відсутності коштів) на момент звернення до суду є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів ст. 8 Закону.

Однак, відповідачем жодних доказів до суду надано не було.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюєтьсяв розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 31 серпня 2015 року.

Згідно Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент звернення до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року складала 1218 грн.

В адміністративному позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 оскаржуються 2 рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, загальна сума яких складає - 955 441, 35 грн.

Отже, 2 відсотка розміру майнових вимог складатимуть: 955 441, 35 * 2% = 19 108,83 грн.

Проте, відповідно до редакції Закону України «Про судовий збір», яка діяла на момент звернення до суду, встановлено обмеження, а саме не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (1218*4 = 4 872, 00 грн.)

Таким чином, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 4 872, 00 *110% = 5 359, 20 грн.

Згідно з ч.1 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -залишити без руху.

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 5 359, 20 грн.

У разіневиконання ухвали у зазначенийвище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.