Постанова № 58952305, 13.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року справа № 812/228/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Чебанова О.О., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 812/228/16 за позовом ОСОБА_3 до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення № 142-17 від 15.06.2015 року про стягнення транспортного податку у сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки 06.06.2015 автомобіль марки HONDA PILOT, державний номерний знак НОМЕР_1, вибув з власності позивача, так як був викрадений, за фактом чого було порушено кримінальне провадження № 13261ЕРДР - 2653. А тому, вважає, що позивач не являється наразі платником транспортного збору, а відсутній у нього автомобіль - об'єктом оподаткування вказаним податком.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області № 142-17 від 15.06.2015 року про стягнення транспортного податку у сумі 25000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач до апеляційного суду не прибув.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору № 662 Фл/Н купівлі-продажу автомобіля, ОСОБА_3 Є М. є власником автомобілю марки Honda Pilot Executive 3.5 AT, 2012 року випуску, номер кузову 5KBYF4880CB401786 (а.с. 17-18).

15.06.2015 року відповідачем на підставі листа Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Рубіжне від 12.06.2015 № 11/892-12-1020 щодо власників транспортних засобів, за якими зареєстровані легкові автомобілі з об'ємом двигуна понад 3000 см3 та року випуску з 01.01.2010, та використовуючи дані ІС Податковий блок, винесено податкове повідомлення - рішення форми Ф № 142-17, яким ОСОБА_3, визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. (а.с. 56, 57-58).

Також встановлено, що у період часу з 10:30 до 12:25 06.06.2015 за адресою: АДРЕСА_1, невстановлена особа заволоділа автомобілем марки Honda Pilot, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1.

За даним фактом органом досудового розслідування Московським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, внесено інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12015220470002653 (а.с.49).

Відповідно до Рішення Рубіжанської міської ради від 29 січня 2015 року № 48/4 встановлено розмір транспортного податку (а.с. 46).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки автомобіль позивача був викрадений невідомими особами, тому позивач не зобовязаний сплачувати цей податок на підставі п. 267.6.8 ст. 267 Податкового кодексу України, застосувавши при цьому зворотню дію закону у часі.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до пп. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

З матеріалів справи встановлено, що автомобіль марки Honda Pilot Executive 3.5 AT зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_3 29.03.2013, рік випуску 2012.

Згідно з пп. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 21-94а13 від 16.04.2013.

Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача зареєстрований у 2013 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то колегія суддів дійшла висновку, що у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, автомобіль Honda Pilot Executive 3.5 AT 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 3471 см3, право власності на який зареєстровано 29.03.2013, згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку. Тому, приймаючи 15.06.2015 податкове повідомлення рішення № 142-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Водночас, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ, та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015.

Відповідно до п. 267.6.8. статті 267 Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 рок № 909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016 року, у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, судом першої інстанції були застосовані положення вищенаведеної норми, яка була прийнята пізніше у часі ніж викрадення автомобіля позивача.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на те, що стаття 58 Конституції України передбачає застосування зворотної дії закону у часі у разі скасування або помякшення відповідальності особи.

Пункт 267.6.8. статті 267 Податкового кодексу України не скасовує або помякшує відповідальність, а визначає порядок оподаткування транспортного засобу у разі настання певних обставин.

Отже, на підставі аналізу норм законодавства та оцінки фактичних обставин справи колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до приписів ст. 94 КАС України понесені відповідачем судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн. підлягають відшкодуванню позивачем.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 812/228/16 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 93000) на користь Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890562, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 14.07.2016 року.

ГоловуючийО.О. Чебанов

СуддіІ.В. Сіваченко

ОСОБА_4