Ухвала суду № 58952190, 11.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17051/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Федотов І.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.16 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.16 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати до Головного Управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок на суму 3696617,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Представник Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві не з'явився, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є платником податку на загальних підставах, зареєстрований 25.02.1999року Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100149056 від 14.11.2008 р., ІПН 300986326597.

Позивач здійснював господарську діяльність з експорту солі, у зв'язку з чим отримав право на відшкодування сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Позивачем подано до Податкового органу наступні декларації з податку на додану вартість разом з Розрахунком бюджетного відшкодування та Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування: за серпень 2010р. 26.04.2011р., де у рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду" вказано суму у розмірі 718735,00грн. Позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; за вересень 2010р. 26.04.2011р., де у рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду" вказано суму в розмірі 868307,00 грн. Позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; за жовтень 2010р. 27.04.2011р., де у рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду" вказано суму в розмірі 798755,00 грн. Позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; за листопад 2010р. 27.04.2011р., де у рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду" вказано суму в розмірі 686081,00 грн.; за грудень 2010р. 27.04.2011р., де у рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду" вказано суму в розмірі 714739 грн.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Слов'янська солевидобувна компанія" з нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень-грудень 2010 року.

За її результатами перевірки складено Довідку від 25.06.2011 р. за № 3401/032/30098637.

В Довідці встановлено наступне: за результатами перевірки, на момент складання довідки перевірки по ТОВ „Слов'янська солевидобувна компанія», неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010р. в розмірі 718 735 грн., за вересень 2010 року в розмірі 868 307 грн., за жовтень 2010р. 708 755 грн., за листопад 2010р. в розмірі 686 081 грн., за грудень 2010р. в розмірі 714 739 грн.

Крім того, Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку Позивача та складено Акт від 12.07.12 року №1720/15-332/30098637 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Слов'янська солевидобувна компанія", з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад - грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-грудень 2011р.

За результатами вищевказаної перевірки Відповідачем було встановлено наступні порушення: п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.07.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України , а саме, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у перевірочному періоді на загальну суму в розмірі 6 121 766,00 гривень; пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.07.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме позивачем занижено позитивне значення податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 45 808,00 гривень.

За результатами акту перевірки № 1720 Податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: форми «В3» від 01.08.2012 року № 0001241530 про відмову ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 121 766,00 гривень; форми «Р» від 01.08.2012 року № 0001251530 про збільшення ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1 031 898,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 45 808,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 986 090,00 гривень.

ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» звернулось у січні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання дій протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.08.2012 року № 0001241530 та № 0001251530.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі № 805/97/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 р. по справі № К/800/35463/13 Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі № 805/97/13-а - залишити без змін.

Також, Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 27.11.2012 року № 4914/15-332/30098637.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4 021 724,00 грн.; підпункту 7.7.1 пункту 7.7статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у зв'язку із заниженням позитивного значення у деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 90 875,00 грн., за грудень 2010 року в розмірі 64 256,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 169 210,00 грн., за червень 2011 року в розмірі 312 121,00 грн., за листопад 2011 року в розмірі 60 615,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 року № 0001371530, яким ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4 021 724,00 грн., № 0001381530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 697 077,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 348 540,00 грн.

ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012 року № 0001371530 та № 0001381530.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року по справі № 805/2852/13-а, залишено без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 року, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 рокупо справі № К/800/45103/13 Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 року залишено без змін.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що позивач має право на отримання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 3696617,00 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, відповідач не надав доказів на підтвердження подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія».

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки судовими рішеннями у справах № 805/97/13-а, 805/2852/13-а підтверджено факт достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування в загальній сумі 3696617,00 грн та наявність права на бюджетне відшкодування вказаної суми.

В частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про передчасність таких вимог та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 № 39 (далі по тексту - Порядок).

Згідно пунктів 6-7 Порядку, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України, підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «;Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вказані вище норми, суд зазначає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо перерахування бюджетних коштів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3696617,00 грн., є втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволено та, в порядку ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року N 484-VIIІ, який набув чинності 01.09.2015 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

Частиною 1 цієї статті Закону, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378 гривень.

У зв'язку з цим судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 2523,40 грн.(2294 *110%=2523,40 грн.) підлягає стягненню з особи, що подала апеляційну скаргу, на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206,212,254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.16 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 2523,40 грн.(дві тисячі п'ятсот двадцять три гривні сорок копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.